139. Гатт/сот і Україна: підсумки переговорних процесів.

Однією з важливих передумов реалізації євроінтеграційної стратегії держави є вирішення комплексу завдань щодо приєднання до Світової організації торгівлі (СОТ). Дана організація об'єднує 145 країн, на які припадає понад 95 % світової торгівлі.

Відкритий характер економіки України, зумовлений реалізацією на зовнішніх ринках понад половини її валового внутрішнього продукту, диктує необхідність пошуку шляхів і механізмів поліпшення умов міжнародної торгівлі для українських суб'єктів підприємництва на випробуваних десятиліттями принципах і нормах ГАТТ/СОТ.

Такий крок сприятиме інтенсифікації зовнішньоекономічних зв'язків України з переважною більшістю країн світу і закладе реальне підгрунтя для створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом. Приєднання до СОТ не суперечить домовленостям, що існують у межах СНД. Гармонізація цих відносин із загальносвітовими принципами і нормами зумовить поглиблення співробітництва України з державами Співдружності, у тому числі з найбільшим торговим партнером України - Росією.

Перебуваючи поза межами цієї авторитетної міжнародної організації, Україна зазнає дискримінаційного тиску внаслідок антидемпінгових розслідувань, введення квот на експорт низки вітчизняних товарів, у питаннях захисту інтелектуальної власності тощо. Наша держава позбавлена можливості брати участь у міжнародних переговорах щодо вдосконалення глобального торговельного середовища. Відсутність членства України у СОТ створює певні проблеми в євроінтеграційних процесах.

Водночас слід зважати на існування внутрішніх суперечностей у механізмах СОТ, пов'язаних з досягненням соціальних цілей, захистом довкілля, трудових прав, ухилом на користь корпоративних інтересів та інтересів розвинених держав тощо.

Вступ до СОТ є складною політико-економічною акцією, яка справляє системний вплив на господарський стан країни. З одного боку, отримання режиму найбільшого сприяння з боку переважної більшості країн світового співтовариства, широкомасштабне зниження митних тарифів створює сприятливі умови для диверсифікації українського експорту, прискорення економічного зростання, можливостей прогресивних структурних зрушень, збільшення валютних надходжень. З іншого - окремі галузі та сектори національної економіки, суб'єкти підприємництва можуть зазнати втрат внаслідок загострення конкуренції у процесі зниження ставок митного тарифу України та відкриття внутрішнього ринку товарів і послуг для нерезидентів.

Враховуючи нагальність вказаної проблеми для економіки і суспільства України та для піднесення міжнародного іміджу держави, Президент України Указами від 5 вересня 2001 р. та 5 лютого 2002 р. затвердив систему заходів щодо прискорення та завершення вступу України до Світової організації торгівлі. Зокрема, передбачено взаємну координацію діяльності міністерств та інших центральних органів виконавчої влади з метою вироблення спільної узгодженої позиції щодо умов та механізмів приєднання до СОТ і законодавче забезпечення вступу України до СОТ.

Проте аналіз свідчить, що не всі положення зазначених Указів виконано в повному обсязі та у відповідні терміни. Зокрема, не ухвалено низку законодавчих актів, не вживаються заходи щодо підвищення конкурентоспроможності пріоритетних галузей національної економіки, потребує додаткового вивчення вплив вступу до СОТ на макроекономічні показники України, окремі галузі економіки та види виробництв. Вироблення тактики переговорів щодо набуття членства у СОТ здійснюється без ефективної взаємодії у цьому процесі відповідних структур уряду, представників законодавчої гілки влади, бізнесових кіл, об'єднань громадян, провідних наукових організацій.

Усе це вимагає виваженого підходу під час ухвалення остаточного рішення щодо вступу до СОТ у найближчому майбутньому. Процес має відбуватися зі всебічним урахуванням національних інтересів, спиратися на грунтовні економічні розрахунки, мати стимуляційний для економіки України характер.