
- •Міжнародні економічні стратегії як категорія міжнародної економіки
- •2.Міжнародні економічні інтереси і економічні стратегії розвитку
- •3. Види, рівні, суб’єкти та об’єкти формування міжнародних економічних стратегій
- •4. Економічне середовище, види й суб’єкти міжнародних економічних стратегій
- •5. Передумови і фактори формування, множення й диверсифікованості міжнародних економічних стратегій.
- •6. Види й суб’єкти світових економічних стратегій
- •7. Етапи кардинальних змін у міжнародних економічних стратегіях.
- •8.Державна економічна внутрішня та зовнішня політика і міжнародні економічні стратегії.
- •9. Стратегії економічного зростання і державне регулювання ринкової економіки.
- •10.Внутрішнє та зовнішнє середовище формування і реалізації міжнародних і національних економічних стратегій: мотивації та чинники.
- •11.Етапи еволюції світового господарства і світових економічних стратегій.
- •12.Моделі розвитку національних економік і диверсифікація світових економічних стратегій.
- •13.Основні світові теоретичні моделі економічного розвитку і стратегії міжнародної економічної поведінки країн.
- •14. Основні індикатори економічного потенціалу та рівня розвитку країн (ввп, внп, піі, індикатори економічного добробуту) і варіативність міжнародних економічних стратегій.
- •15.Детермінанти формування міжнародних економічних стратегій розвитку. (див. Пит. 5)
- •17.Еволюція світового ринкового господарства і стратегій економічного розвитку. (див. Пит. 11)
- •18.Ринкова економіка, економічна демократія і стратегії міжнародного економічного розвитку країн з ринковою економікою.
- •19.Світові економічні ресурси як база формування стратегій соціально-економічного розвитку.
- •20.Міжнародна мобільність факторів виробництва та проблема вибору національних стратегій міжнародної економічної поведінки.
- •21.Варіативність сучасних макроекономічних політик і стратегій економічного розвитку.
- •22.Класифікація стратегій економічного розвитку за ознаками (домінуючих країн, транзитивних економік, та країн, що розвиваються).
- •23.Стратегії наднаціональних інституцій і їхній вплив на національні стратегії та стратегії світового економічного розвитку.
- •24.Стратегії тнк і їхній вплив на формування національних економічних стратегій та стратегій світового розвитку.
- •25. Постіндустріальний світовий розвиток і особливості формування сучасних стратегій.
- •26. Зовнішньоторговельна політика як чинник стратегії соціально-економічного розвитку.
- •27.Співвідношення відкритості та протекціонізму: варіанти оптимізації і вплив на стратегії.
- •28.Стратегія відкритості: недоліки і переваги.
- •29.Варіанти стратегії автаркії: недоліки і переваги.
- •30.Мобілізаційні моделі як форма реалізації наступальних стратегій розвитку.
- •31.Стратегії «наздоганяючого розвитку» та їхня результативність.
- •32.Індикативне планування і таргетування як фактор усталеного економічного розвитку.
- •33. Глобалізація і механізм реалізації стратегій розвитку.
- •34. Сучасні геополітичні стратегії світового розвитку: геополітичні розломи.
- •35. Концептуальні основи трансформації міжнародних економічних стратегій в умовах глобалізації.
- •36. Стратегії глобалізації: базові принципи формування.
- •37. Монодетерміналізм сучасних глобалізацій них процесів.
- •38. Виміри переваг глобалізації.
- •39. Інноваційні, інформаційно-технологічні, фінансово-економічні, інституціональні і соціальні засади трансформації світових економічних стратегій в умовах глобалізації
- •40. Економічний глобалізм та економічний антиглобалізм у геостратегічному контексті.
- •41. Глобалізм і національна економіка: інтеграція і протистояння.
- •47. Національні економіки перехідного типу в глобальному середовищі: основи економічної політики.
- •48. Процеси глобалізації і економічний націоналізм.
- •50. Глобалізація як закономірність розвитку світового господарства і як західний проект.
- •51. Геополітичні та геоекономічні інтереси та економічні стратегії.
- •53. Країни як суб’єкти світових економічних стратегій в умовах глобалізації. Регіоналізація як реакція на виклик глобалізації.
- •54. Глобалізація економіки як чинник формування нових геостратегічних концепцій.
- •55. Стратегії трансформації глобального капіталізму.
- •56. Глобалізація і нове індустріальне суспільство: проблеми і перспективи.
- •57. Глобалізація і постіндустріальне суспільство(теорії і реальність).
- •58. Глобальні проблеми 21 ст. (економічний аспект) і трансформація стратегій економічного розвитку.
- •64.Стратегія стійкого розвитку як імператив та виклик.
- •65. Критерії стійкого розвитку країн у глобальному середовищі.
- •66. Індикативне планування та таргетування як фактор усталеного економічного розвитку країн.
- •67. Макроекономічні регулятори інноваційних процесів як основа стратегії стійкого розвитку.
- •69.Національні переваги та національні пріоритети як основа стратегій стійкого розвитку.
- •70.Інноваційні, фінансово-економічні й соціальні основи забезпечення стійкого економічного розвитку.
- •71. Конкурентне середовище та конкурентні переваги як складові стійкого економічного розвитку в умовах глобалізації.
- •72.Глобальні проблеми людства та антикризові стратегії економічного розвитку.
- •73. Взаємозалежність глобальних та національних стратегій стійкого економічного розвитку.
- •74.Ринкова складова забезпечення стійкого розвитку світової економіки.
- •76.Міжнародні інтеграційні стратегії як основа формування умов стійкого розвитку.
- •77.Стратегічна мета та цивілізаційні чинники формування світових економічних співтовариств.
- •78.Світові макрорегіональні угрупування і варіативність міжнародних екон стратегій.
- •79.Регіоналізація як наслідок глобалізації.
- •80. Міжнародне конкурентне середовище, інтеграція та національні конкурентні переваги.
- •81.Регіональна інтеграція як основа формувань регіональних об’єднань.
- •82. Світові фінансово-економічні кризи.
- •83. Єс: мета,стратегія,принципи формування,проблеми розвитку.
- •84. Європейський Союз, етапи формування та еволюція стратегій.
- •85.Стратегії та проблеми розвитку європейської спільноти та національних держав.
- •86.Постсоціалістичні країни в світовому інтеграційному полі.
- •87.Інтеграційні стратегічні пріоритети країн цсє: мета і сучасні реалії.
- •88. Єеп: геополітична мета,стратегія і принципи формування.
- •89.Стратегії загальноамер інтеграції :Нафта,фтаа.
- •90.Особливості інтеграційних стратегій країн Азіатсько-тихоокеанського регіону:аспекти формування та розвитку.
- •91.Характер ринкових взаємин у світовому економічному просторі:проблема домінування та інтеграції.
- •92. Світові центри тяжіння і інтеграційні процеси.
- •94.Цивілізаційний контекст трансформацій світових економічних стратегій в умовах глобалізації.
- •95.Проблема вибору країнами оптимальних стратегій економічного розвитку,адекватних національному менталітету.
- •96.Регіоналізація як цивілізаційне явище.
- •97.Проблеми економічного розвитку в світлі цивілізаційних викликів.
- •98.Економічні аспекти зіткнення та взаємодії цивілізацій.
- •100. Регулятори економічного розвитку в рамках окремих цивілізацій.
- •103.Вестернізація як стратегічний проект. Стратегія «Золотого мільярда».
- •106. Єс у контексті цивілізаційної взаємодії.
- •107.Моделі та стратегії розвитку «незахідних» країн.
- •108. «Економічне диво»(Цивілізаційний досвід країн Пд. – Сх. Азії).
- •109.Економічні системи країн Ісламу.
- •110.Економічні реформи в Китаї: цивілізаційний контекст успіху.
- •113.Синтез економічних стратегій у межах окремих цивілізаційних диверсифікацій.
- •115.Глобалізація як західний проект.
- •116.Проблеми економічного розвитку в світлі цивілізаційних викликів.
- •119. Цивілізаційні аспекти стратегій тнк.
- •120.Цивілізаційні витоки економічного націоналізму.
- •121. Концептуальні засади сучасних реформаторських стратегій розвитку країн з перехідною економікою.
- •122. Економічні системи високо розвинутих і перехідних економік: порівняльний аналіз.
- •123. Варіативність стратегій транзитивних країн.
- •124. Ринкові реформи у Центральній та Східній Європі: концепції та стратегії.
- •125.Стратегії економічних трансформацій на пострадянському просторі.
- •126. Проблема синтезу реформаторських моделей у транзитивних країнах.
- •127. Суб’єкти і умови застосування антикризових стратегій щодо перехідних економік.
- •128. Стратегії ринкових реформ: проблема синтезу та національної адаптації реформаторських моделей.
- •129. Глобальна та цивілізаційна специфіка ринкових трансформацій.
- •130. Економічні системи домінуючих і перехідних економік: порівняльний аналіз.(див.122)
- •131. Україна в міжнародному конкурентному середовищі: вибір стратегії розвитку.(див. Питання 124)
- •132. Економічна політика України в контексті створення єеп.
- •133. Економічна політика України в контексті розширення єс.
- •134. Постсоціалістичні країни у світовому інтеграційному полі. Інтеграційний вибір України.
- •135. Проблема формування Україною національної економічної внутрішньої та зовнішньої стратегій розвитку на основі урахування аспектів варіативних світових економічних стратегій.
- •136. Україна і наднаціональні регулюючі світові та регіональні економічні інституції: підсумки стратегічного партнерства.
- •137. Стратегії мвф. Мвф і Україна: підсумки стратегічного партнерства.
- •138. Стратегії сб, єбрр і Україна: підсумки стратегічного партнерства.
- •139. Гатт/сот і Україна: підсумки переговорних процесів.
- •140. Ринкові трансформації в Україні у геостратегічному контексті.
- •141. Україна і стратегії регіоналізації.
- •142. Глобальна та цивілізаційна специфіка ринкових трансформацій в Україні. (див. Питання 124)
- •143. Україна у геостратегічному контексті.
- •144. Світові центри тяжіння: варіативність міжнародних економічних стратегій і вибір України.
- •145. Україна як об’єкт геополітичних стратегій.
- •146. Україна – єс у контексті міжнародних економічних стратегій(див 133)
- •147. Україна – єеп у контексті міжнародних економічних стратегій(див 132)
- •148. Економічна політика України в контексті створення єеп.
- •149. Економічна політика України в контексті розширення єс.
- •150. Україна і гуам: ефективність співробітництва.
- •151. Єс: етапи формування й еволюція стратегій. Україна і єс.
- •152. Україна і очес: мета і наслідки співробітництва.
- •153. Постсоціалістичні країни у світовому інтеграційному полі. Інтеграційний вибір України.
- •154. Україна і Росія: порівняльний соціоекогенез.
- •155. Еволюція стратегій розвитку економіки України як транзитивної країни.
- •156. Економіки національних держав та регіонів у контексті інтересів України.
- •157. Національні переваги і національні пріоритети України як основа стратегічної моделі розвитку.
- •158. Мета і напрямки координуючого впливу наднаціональних інституцій і Україна.
113.Синтез економічних стратегій у межах окремих цивілізаційних диверсифікацій.
Проблеми нового геоек. Світ. Устрою на поч.. 21 ст. дуже загострилися, хоча дуже часто вони прикриті політ. Проблемами. Сьогодні на всіх рівнях говорять не лише про стратегії, а й про глоб. Планування економічного розвитку. Сучасні економ.трансформації проходять під впливом різних, часто протилежних, стратегій розвитку і інтеграції світ.економіки.
Серед цих стратегій найб.уваги заслуговують наступні: 1). Стратегічна концепція соціалізації розвитку, мета – такий напрям світ.розвитку і такий екон.порядок, корті забезпечували б стабільність світ.економ.системи і справедливий розподіл світ.ресурсів і світ.доходу; 2). Стратег.концепція вільного неконтрольованого, ліберального ринк.розвитку. Для них лібералізація – вільне вторгнення в економіку іншої країни з метою оволодіння нею і розшир.підконтрольним їм ринків. Дана стратегія веде до господства глобальної світ.економіки. 3). Стратегія стійкого розвитку, що орієнтується на інтеграцію економічних, екологічних і соціальних аспектів розвитку. 4). Стратегія структурної перебудови і фін.стабілізації, направлена на силову адаптацію економіки окремих країн до потреб глобального ринку в рамках його північноцентриської конфігурації ця міжн.стратегія зараз методично застос.по відношенню до країн перех.періоду, таких як Україна т Росія. 5). Стратегія «Золотого мільярда » - стратегія експансії країн «зони прогресу», що захищають особливі інтереси, національне багатство і монопольні доходи шляхом створення спеціальної інфраструктури і режимів влади в відповідних країнах, що веде до гострої соціальної і економічної дискримінації і деградації.6). Стратегія контрольованого непротеціонізму, регіоналізму, девелопментизму як спеціальна стратегія глобальних країн, що направлена на інтеграцію ВПК і інтелектуальних ресурсів з бюджетними вливаннями. 7). Неолібералізаційна стратегія автаркії розвитку, регулювання ринку, застосування надзвичайних систем управління – одна з передкризисних і анти кризисних стратегій. 8). Антисоціалістичні стратегії над експлуатації природи, що застосовуються глобальними корпораціями. Викликають загрозу підриву цивілізацій.
115.Глобалізація як західний проект.
Вже десятиріччями Захід методично і послідовно просуває і реалізує свою ідеологію і стратегію «нового глобалізму» як систему інтегрованого світ.товариства і як уніфіковану систему глоб.світ.порядку. Цей новий глоб.суспільний порядок повинен, за їх замислами, працювати виключно на Захід. Називаючи світу свої уніфіковані стандарти, правила торгівлі, умови інтеграції, Захід захищає свої високі конкурентні переваги і міжн.конкурентноздатність. Таке нерівнопрв»я та несправедливість викликають негативну реакцію менш конкурентноздатних країн і викликає процеси які є протилежними інтеграції, веде до дезінтеграції і цивілізаційним конфліктам.
Неврівноваженість світ.економіки посилюється на геоеконом.рівні під впливом цивілізації Заходу, що намагається підірвати відносну стабільність і підчинити собі контроль над розвитком. Захищаючи свої глоб.інтереси західна цивілізація утворює і розвиває відповідні інтеграційні альянси.
Глобалізм як нова ідеологія і стратегія розвитку Заходу відмінює в односторонньому напрямку класичний принцип міжн.права – принцип невтручання у внутрішні справи націй та держав. Головні країни – глобалізатори, мотивуючи свіої дії відстоюванням екон.демократії і прав людини, пішли на відкрите втручання і вторгнення у країни, що розвив.з масовим застосув.воєнної сили. Вони породжують глобальний державний тероризм. При цьому державам – націям, їх суверенітету не залишається місця і ролі більшої, ніж роль підконтрольних місцевих адміністрацій.
Єдино направленість і корисливість зах.доктрин і стратегії глоб.інтеграції стало вел.загрозою для суверенітету і економ.безпеки багатох країн, у тому числі країн перех.періоду, таких як Україна і ін.