92. Світові центри тяжіння і інтеграційні процеси.

Ведущее положение в мировом хозяйстве в настоящее время занимают семь наиболее промышленно развитых стран: США, Япония, Канада, Германия, Франция, Великобритания и Италия.

Современная структура мирового хозяйства может также быть передана через понятия “центр”, “полупериферия” и “периферия”.

Центр МХ включает в себя развитые страны Запада.

К полупериферии можно отнести большинство стран с переходной экономикой. В нее входят и наиболее “продвинутые” развивающиеся государства – “новые индустриальные страны” (НИС).

В перспективе зона полупериферии будет и дальше расширяться - в нее может вписаться едва ли не преобладающая часть Латинской Америки, ряд стран Азии. В ближайшее время ряд стран полупериферии может войти в состав центра мирового хозяйства (Республика Корея, Тайвань, Сингапур, а также часть стран с переходными экономиками, прежде всего Польша, Чехия, Венгрия, Словения, Эстония).

По мере усиления в мировом хозяйстве интеграционных процессов страны полупериферии и периферии будут, по-видимому, группироваться вокруг тесно взаимодействующих центров мирового хозяйства (США - Канады, Объединенной Европы, Японии). Возможно и перерастание троецентрия в двоецентрие - Запад (Единая Европа) – Азиатско-Тихоокеанский регион (включая США). В любом случае эти центры не останутся замкнутыми группировками. Они будут сотрудничать и взаимодействовать, оказывая влияние на полупериферию и периферию и способствуя их модернизации.

Периферия мирового хозяйства включает в себя развивающиеся страны (кроме НИС).

94.Цивілізаційний контекст трансформацій світових економічних стратегій в умовах глобалізації.

За А.Тойнбі в наш час продовжують існувати 6 цивілізацій: західнохристиянська, православно-руська, китайська, японо-корейська, індійська та ісламьска. П"ять останніх проминули фазу своїх світових держав і знаходяться в стані згасання. Найвиразнішою ознакою їхнього занепаду є швидка асиміляція цих цивілізацій західнохристиянською. Повсюдно національний одяг витискується західноєвропейським, європейські канони краси перемагають місцеві естетичні традиції, європейський спосіб життя поширився по всьому світу, а європейські мови стають інтернаціональними.

Всесвітній тріумф цих зовнішніх ознак європейської культури зумовлений наявністю суттєвих, глибинних переваг західноєвропейської цивілізації над іншими. Вона виявилась найбільш економічно ефективним, динамічним, раціонально організованим і соціально комфортним суспільством нашого часу. Серед її визначальних, суттєвих особливостей слід назвати ефективну і динамічну ринкову економіку, що базується на приватній власності. Економічна незалежність виробника породила парламентську демократію з розподілом влади та високий статус вільної людини. Ринок зруйнував імперський державний устрій, який повсюдно замінюється національними державами європейського типу. Та ж ринкова економіка Європи здавна стимулює технічний прогрес, бурхливий розвиток якого породив сучасне індустріальне виробництво.

Отже, приватна власність, ринкова економіка, демократичний парламентаризм, гуманізм, національна державність, індустріалізм - визначальні риси сучасної західнохристиянської цивілізації. Саме вони забезпечують її переможну ходу по планеті в новітні часи.

Таким чином, переможна хода західноєвропейської цивілізації по планеті пояснюється тим, що вона виявилась найбільш динамічним, економічно ефективним, раціонально організованим, а також соціально комфортним суспільством нашого часу. Згасання інших сучасних цивілізацій через їх вестернізацію пояснюється відсутністю ефективних альтернатив вищезгаданим перевагам західноєвропейського суспільства. Не є виключенням і східнохристиянська цивілізація, асиміляція якої західним сусідом є давнім, закономірним і непідворотнім процесом.