47. Національні економіки перехідного типу в глобальному середовищі: основи економічної політики.

Кожна країна боротиметься за те, щоб ефективно ввійти в глобальний ринок, зайняти в ньому своє місце та грати свою роль. Єдиним об’єктивним критерієм майбутньої ролі і місця національної економіки в складі глобальної економічної системи є критерій міжнародної конкурентоспроможності національних економічних систем.

Складні задачі в цьому плані стоять перед країнами перехідного типу. Не маючи своїх національних стратегій розвитку і взявши за напрям неефективні міжнародні стратегії – монетариські стратегії МВФ та Світового банку, ці країни пішли стежкою суцільної деіндустріалізації і підійшли до границі національних катастроф. На сьогодні вони потребують розробки та ефективної реалізації стратегій національного спасіння. І тільки після національного відродження вони зможуть стати на шлях глобальної економічної інтеграції.

Країнам перехідного типу та їх лідерам необхідно будувати стратегії, які б забезпечили б перехід не до “грубого капіталізму”, а до соціально орієнтованим ринковим економічним системам. Тому, їм необхідно, перш за все, точно визначитись зі стратегією структурних та якісних трансформацій в нову систему, моделюючи її, виходячи з конкретних умов та специфічних особливостей своєї країни, за відповідними оціночними критеріями “ефективності”.

Ті нові ринкові країни, які зуміли провести таку самостійну специфічну політику, сьогодні стали на шлях економічного росту. Країни, які проігнорували цю вимогу, під тиском МВФ пройшли вкрай негативний майже десятилітній трансформаційний експеримент. Який привів в стан хаосу та падіння і поставив ці держави на межу національної катастрофи.

48. Процеси глобалізації і економічний націоналізм.

Найбільш виразною ознакою прийдешньої епохи є стрімке наростання процесів світової глобалізації. Ставлення до цього явища у представників різних груп населення з різних країн і регіонів планети — неоднозначне, нерідко полярно протилежне. Аналізуючи ці суперечності, доводиться стверджувати, що на даному етапі існує величезний інтерес до явища глобалізації і в той же час ще не досягнуто глибокого розуміння його сутності, повного усвідомлення позитивних і негативних його рис. Незважаючи на те, що вивчення процесів глобалізації активно проводять найвідоміші дослідні центри світу, такі як Колумбійський університет (США), Європейський інститут технологічних досліджень майбутнього (IPTS — Institute of Prospective Technological Studies, Севілія, Іспанія) та інші, стає очевидним, що відповіді на ці запитання — попереду.Разом з тим для країн, що стали на шлях ринкового розвитку і незалежно від їх волі чи бажання швидко втягуються в процеси глобалізації, надзвичайно важливим є розуміння нових явищ. Це потрібно для того, щоб побудувати менш помилкову і більш ефективну стратегію поведінки в процесі невідворотного входження в систему нового світового порядку. Проблемою націоналізму, як явища ментального порядку, можна було б і далі нехтувати (щоправда, досвід української “революції” 90-х років показує: ним можна успішно користуватися, якщо не вдаватися до дефініцій конкретно-прикладного рівню), якби за нею не стояла інша – економічний націоналізм, його вимоги та наслідки їхнього ігнорування. Проблемою націоналізму, як явища ментального порядку, можна було б і далі нехтувати (щоправда, досвід української “революції” 90-х років показує: ним можна успішно користуватися, якщо не вдаватися до дефініцій конкретно-прикладного рівню), якби за нею не стояла інша – економічний націоналізм, його вимоги та наслідки їхнього ігнорування.