29.Варіанти стратегії автаркії: недоліки і переваги.

Можна виділити дві протилежні концепції розвитку:

стратегії автаркії (мета - формування самодостатньої міцної економіки і лише надалі приєднання до світ ек простору, але вже на паритетних умовах),

стратегії відкритості (не вимагає від держави ек рішень, бо за цією стратегією рішення приймають суб’єкти господ. діял.ті, які вступають у відносини із такими самими суб’єктами інших країн).

Види с. автаркії:

• абсолютна автаркія: будується закрита тоталітарна економіка.

• автаркія експансії (або автаркія нац переваг): вибираються певні напрямки економіки, всі зусилля спрямовуються на розвиток цих напрямків.

• автаркія структурна (визнач ряд галузей, які мають підтримку держави і забезп країні прорив на ринок).

Якщо відкритість економіки створює умови для перекачування ресурсів зі слаборозвинутих країн у більш потужні, то автаркія передбачає захист ек.ки від панування домінуючих країн, захист її природних конкур переваг, захист від шкідливих виробництв і формування конкурентоспроможності країни на окремих напрямках розвитку. Якщо слаборозв. країна або країна, ек.ка якої знаходиться у кризовому стані, не може скорист перевагами відкритості, то вона вдається до стратегії автаркії.

У лібералізації зацікавленні лише потужні країни. Перевагами відкритості можуть скористатися конкурентоспром. підприємці.

Стратегія автаркії передбачає застосування мобілізаційної моделі розвитку. Стратегією закритості можуть скористатися тільки потужні країни.

Але політика автаркії , повного самозабезпечення країни неефективна навіть для країн з великими ресурсами ( СРСР у 30-ті і Китай у 60-ті), необхідне зваження внутрішніх можливостей й вимог світової ек-ки.

Механізми становлення відкритості у межах моделі автаркії.

Керована ек.ка є закритою.

Економічна відкритість в межах цієї моделі - це не скасування кордонів, а застосування механізмів, які не суперечать глобальним стратегіям.

Більшість розвинених країн застосовують різноманітні механізми стосовно закритості.

Закритою роблять япон. ек.ку:

• висока з/п і високий рівень вартості життєвих благ; завдяки цьому не викач. блага і не змін.ся структури нац вир.ва під дією зовнього попиту;

• висока якість продукції (хоча в неї і висока вартість, продукція конкурентоспроможна).

У Німеччині завдяки цьому розвив. структуроутв. галузі, і ек.ка є стійкою за будь-які коливань світової кон’юнктури.

• Високий рівень перерозподілу доходів, відрах на користь держави закрив. економіку Швеції;

• Високий рівень планування і державного втручання, а також визнач. частка державної власності закривають економіку Австрії, Франції, Нідерландів.

За цих умов важко отримати надприбутки в цих країнах.

30.Мобілізаційні моделі як форма реалізації наступальних стратегій розвитку.

Мобілізаційна модель вимагає керованості ек.кою, вона не є раціональною моделлю з точки зору саморозвитку і не належить до „ринкової цивілізації”. Вона не розраховує на негайний ефект, вона економічно несправедлива (позаекон.), перерозподільча і певною мірою неліберальна.

Мобілізаційна модель - стратегія економічного прориву. М.м. базується на використ. внутр. потенціалу і на високому рівні організації процесу внутр. розвитку. (модель Сталіна, Гітлера, Мусоліні, Рузвельта...)

Спільні риси мобілізаційних моделей:

• інституціональність, яка виводить цю модель за межі самовирішення ек проблем, тобто така модель є виразом певної політ волі;

• синергетизм;

• комунітарність;

• конфронтаційність (с.во трактується як таке, що протистоїть глоб сер.щу);

• автарктичність;

• експансивність;

• стратегічне регулювання.

Складові м.м.:

• наявність страт. Розвитку;

• наявність пол. сили (лідера), здатної реалізувати цю стратегію, сформувавши ідеологію;

• необхідна визначальна роль держ власності;

• деритизм (планування, уніфікація);

• активна кумулятивна роль держави;

• жорсткий сусп контроль за діяльністю держави і підприємців (демократизація у суч розумінні - формування потужних інституцій, здатних здійснювати такий контроль).

ММ - модель розвитку суспільства у світовому просторі на засадах конфронтації, вона є завідомо егоїстичною і експансивною.