
- •Тема 4. Фінанси в роки Великої Вітчизняної війни
- •1. Стан і завдання фінансової системи в перші роки Великої Вітчизняної війни.
- •2. Кредитна система у воєнний період.
- •3. Фінанси України під час німецької окупації.
- •Тема 5. Еволюція фінансів на різних етапах економічного розвитку України
- •1. Завдання фінансів у повоєнний період.
- •2. Характеристика повоєнних фінансових перетворень.
- •3. Особливості державного бюджету в роки повоєнних п'ятирічок.
- •4. Розвиток фінансів України у 70-90 роках.
- •Основні терміни:
3. Фінанси України під час німецької окупації.
У червні 1942 р. через окупацію України радянська фінансова система перестала існувати. Було запроваджено 25 видів грошових податків, серед яких податок з обороту, прибутковий, податок зі спадщини. Крім того було введено безліч місцевих податків — на будівництво, транспортні засоби, промисли, худобу, собак, кішок, димарі тощо.
Заходи німецьких окупантів по перетворенню фінансової системи України :
Платіжним засобом стали німецькі кредитні білети (окупаційні марки );
Проведена грошова реформа. З б по 25 липня 1942 р. населення примусово мало
обміняти радянські гроші на "нові марки";
3. Заборонено розпоряджатися вкладами в банках і ощадних касах.
Тема 5. Еволюція фінансів на різних етапах економічного розвитку України
1. Завдання фінансів у повоєнний період.
Після закінчення війни головною задачею фінансової політики стало забезпечення мобілізації і ефективного використання фінансових ресурсів для цілей відновлення і розвитку народного господарства. Вимагались високі темпи накопичення коштів. Певна кількість дохідних джерел державного бюджету, що відігравали значну роль в роки війни в післявоєнний період були відмінені.
Перетворення у податковій системі:
- відміна воєнного податку;
- припинені відрахування в ощадні каси компенсацій за невикористанні відпустки;
- зменшились суми сільськогосподарського і подоходного податків.
З 1946 по 1950 року податок з обороту і відрахування від прибутку залишаються основними джерелами доходів Державного бюджету.
Завдання фінансової політики у повоєнний період:
- стабілізація грошового обігу в країні. Грошова реформа - проведена в 1947 році: дозволила вилучити надлишкову масу грошей із обігу, відновити повноцінний рубль та укріпити радянські фінанси;
- наповнення ринку товарами широкого вжитку;
- підвищення питомої ваги прибутку, який залишається в розпорядженні державних підприємств та перехід на господарський розрахунок;
- підвищення життєвого рівня населення;
- конверсія державних позик. Облігації раніше випущених позик, обмінювались на нову 3-х процентну позику по відношенню 5:1.
Протягом другої половини 40-х — початку 50-х років господарство України контролювалося галузевими загальносоюзними, союзно-республіканськими і республіканськими міністерствами. Внаслідок реформи 1957 р. керівництво промисловістю було передано раднаргоспам економічних районів, які управляли промисловістю на своїй території незалежно від профілю. Держплан здійснював лише загальне керівництво. Розробку планів починали на підприємствах, продовжували у раднаргоспах, потім у Держплані республіки і Держплані СРСР. Кредитні відносини в Україні повністю контролювалися союзним урядом. У 1955 р. було створено Українську контору Державного банку СРСР та республіканські контори Промбанку, Сільгоспбанку і Торгбанку.
2. Характеристика повоєнних фінансових перетворень.
Характеристика повоєнних фінансових перетворень:
- підвищені закупівельні ціни на всі види продукції, що здавалась державі;
- встановлювався новий порядок нарахування сільськогосподарського податку;
- введено соціальне забезпечення колгоспників;
- збільшились асигнування із державного бюджету на розвиток сільського господарства;
- створення спеціальних фондів призначених для розвитку промисловості, освоєння та стимулювання випуску нових і якісних товарів народного споживання.
провідна роль державного бюджету в акумуляції та розподілі фінансових ресурсів.
Протягом перших повоєнних років податкова система була спрямована на чітке визначення обсягів податків республіканського й особливо місцевих бюджетів. У другій половині 50-х років у фінансовій системі Радянського Союзу союзні республіки одержали право самостійно визначати доходи і видатки в розрізі республіканських і місцевих бюджетів, використовувати додаткові доходи і ті суми, що залишилися внаслідок економії видатків.
Було внесено зміни у податкову політику. В 1953 р. прийнято новий закон про сільськогосподарський податок. Замість оподаткування доходу від усіх джерел сільськогосподарського виробництва введено податок за твердими ставками, з однієї сотої гектара присадибної землі колгоспного двору. Передбачалася система пільг для окремих категорій населення (інвалідів, сімей військовослужбовців та ін.). У 1957 р. було введено нову єдину ставку оподаткування з валового доходу колгоспів у розмірі 14 %, що була диференційована по республіках і областях.
4.10. 1965 року розгортається господарська реформа.
Зміст реформи 1965 року:
1. Відрахування від прибутку були замінені на 3 нових платежі - плата за основні виробничі фонди та нормовані оборотні засоби; - фіксовані платежі; - внесок вільного залишку прибутку;
2. На підприємствах і організаціях створені фонди економічного стимулювання: матеріального заохочення, соціально-культурних заходів та житлового будівництва, розвитку виробництва.
3. По податку з обороту надавались пільги для виробництва нових товарів.
4. В розпорядженні держ. організацій та підприємств після сплати всіх платежів залишалося 30% прибутку.
5. За програмою реформ управління господарством було ліквідовано раднаргоспи і відновлено систему управління через союзні та союзно-республіканські міністерства.
В Україні діяло 22 союзно-республіканських і 7 республіканських міністерств. Союзно-республіканські міністерства і управління були підпорядковані однойменним міністерствам СРСР і Раді Міністрів СРСР.