4. Що розуміють під інформацією взагалі й під економічною інформацією зокрема?

Будь-який процес управління - це насамперед інформаційний процес, який передбачає виконання функцій зі збору, передачі, обробці, аналізу інфор­мації і прийняттю відповідних рішень.

У загальному випадку під інформацією розуміють певну сукупність відомостей про навколишній світ, подій, чию-небудь діяльність; це форма зв'язку між керованими і керуючими об'єктами, що становлять будь-яку сис­тему управління. Форма подання інформації-повідомлення. Однак не всяке повідомлення можна вважати інформацією. Інформацією є лише те повідом­лення, яке зменшує невизначеність у тій галузі, до якої воно належить.

У загальному випадку виділяють наукову, технічну, економічну і соціальну інформацію.

Економічна інформація (ЕІ) містить кількісну і якісну характеристики виробничих процесів. Це повідомлення, які циркулюють в економічній системі і якими вона обмінюється із зовнішнім середовищем.

Об'єктом відображення ЕІ є виробничо-господарська діяльність, а її призначення - використання для потреб управління з метою вдосконалення цієї діяльності, покращення техніко-економічних показників системи.

Отже, економічна інформація - це сукупність різних повідомлень еко­номічного характеру, що виникають при підготовці виробництва, під час виробничо-господарської діяльності і в управлінні цією діяльністю.

Економічна інформація є об'єктом збору, реєстрації, передачі, зберігання, обробки і використовується для здійснення функцій управління народним господарством і його окремими ланками різного рівня.

Інформацію, подану в певному формалізованому вигляді, що дозволяє її передавати, зберігати на різних (в тому числі і машинних) носіях і обробляти за допомогою деякого процесу, прийнято називати даними.

Виникнення і передача інформації характеризуються об'єктом інформації і джерелом інформації. Об'єктом інформації є різні виробничі підрозділи, вироби, деталі тощо, тобто всі елементи повідомлення, які передаються в систему. Джерелом інформації є такий елемент, який може формувати або виробляти вхідне повідомлення в систему. Джерелом інформації може бути, наприклад, відділ.

Вимірюють ЕІ в таких одиницях:

- натуральних - кількість повідомлень, документів, рядків показників, слів, символів;

- телеграфних - біт (кількість двійкових розрядів), байти (8біт), кілобайти (1024 байт), мегабайти, гігабайти і терабайти.

Натуральні одиниці використовуються в разі обробки інформації людиною, а телеграфні - під час організації машинної, зокрема автоматизованої і автома­тичної обробки інформації.

5. Охарактеризуйте основні методи класифікації економічної інформації, відзначивши недоліки та переваги кожного з них.

Метод класифікації - це сукупність правил створення системи класи­фікаційних угруповань і їх зв'язки між собою.

Розрізняють два основні методи класифікації:

- ієрархічний,

- фасетний.

Ієрархічний метод класифікації характеризується тим, що початкова множина об'єктів техніко-економічної інформації послідовно поділяється на угруповання (класи) першого рівня поділу, далі - на угруповання наступного рівня тощо.

Сукупність угруповань утворює при цьому ієрархічну деревоподібну структуру, яку часто зображають у вигляді розгалуженого графа; вузлами цього графа є угруповання. Кожному об'єктові в даному випадку на кожному рівні відводиться місце лише в одному класифікаційному угрупованні, тобто такі угруповання не повторюються і кожне з них поділяється лише по одній і тій самій основі класифікації.

Недоліки ієрархічного методу класифікації:

- жорсткість структури, яка зумовлена фіксованістю ознак і їхньою послідовністю,

- не дає змоги агрегувати об'єкти за будь-яким раніше не передбаченим довільним поєднанням ознак,

- ускладнює автоматизовану обробку, оскільки утворюється нестандартний розподіл послідовності ознак.

Перелічені недоліки ієрархічного методу класифікації компенсуються фасетним (багатоаспектним) методом за якого початкову множину об'єктів можна незалежно поділяти на класифікаційні угруповання щоразу з викорис­танням однієї з обраних ознак.

Кожна ознака фасетної класифікації відповідає фасеті, що являє собою список значень найменованої ознаки класифікації. Наприклад, ознака "колір" містить такий список значень "червоний", "білий", "чорний",…… ,"зелений" тощо.

Отже, систему класифікації можна подати переліком незалежних фасетів (списків), які містять значення ознак класифікації.

Вибір того чи іншого методу класифікації залежить від мети досліджень економічних даних і повинен виконуватись з врахуванням задоволення вимог всього комплексу задач управління.