10) Державний борг та його класифікація.

Державний борг — це сукупність усіх боргових зобов'язань держави перед своїми кредиторами.

Державний борг складається з двох частин залежно від сфери розміщення – внутрішнього боргу і зовнішнього.

Залежно від ступеня охоплення державних боргових зобов'язань державний борг поділяється на капітальний та поточний.

Залежно від позиції уряду держави щодо накопичення державного боргу борг може бути активним і пасивним.

Залежно від отримувача кредитних ресурсів державний борг може бути прямий та умовний (гарантований).

Залежно від типу кредитора виділяється державний борг перед внутрішніми і перед зовнішніми кредиторами.

Залежно від типу боргового зобов'язання розрізняється: заборгованість за довгостроковими облігаціями; заборгованість за середньостроковими облігаціями; заборгованість за короткостроковими облігаціями і векселями; заборгованість за кредитами, отриманими для фінансування дефіциту бюджету; заборгованість за відсотками, нарахованими за кредитами, одержаними на фінансування дефіциту бюджету; заборгованість за іншими зобов'язаннями.

Відповідно до термінів користування боргові зобов'язання поділяються на: короткотермінові (до 1 року), середньотермінові (від 1 до 5 років), довготермінові (більше 5 років).

5) Оскільки бюджет є важливим інструментом регулювання соціально-економічних процесів у державі, то його стан визначає фінансовий стан держави і значною мірою рівень суспільного добробуту в цілому. Стан бюджету характеризується трьома показниками:

• рівновага доходів і видатків,

• перевищення доходів над видатками (профіцит);

• бюджетний дефіцит - перевищення видатків над постійними доходами, якими є податки й обов`язкові платежі, віднесені до доходів бюджету.

Рівновага доходів і видатків бюджету є його найбільш доцільним і обґрунтованим станом. Вона означає, що всі видатки бюджету мають відповідні джерела фінансування. З позицій фінансового забезпечення реалізації функцій держави немає потреби, з одного боку, формувати зайві доходи, а з іншого — передбачати у своєму плані видатки без гарантованих надходжень для їх фінансування. Досягнення врівноваженості бюджету є головним завданням бюджетного планування.

Бюджетний профіцит є специфічним явищем. По-перше, це досить відносний показник, адже завжди можна знайти певні напрями використання коштів. Згідно ст..14 п.2 Бюджетного кодексу України профіцит бюджету затверджується виключно з метою погашення основної суми боргу. Проте якщо погашення цього боргу включити у видатки бюджету, саме до яких вони і мають відноситися, то ніякого профіциту в бюджеті не буде. По-друге, слід відрізняти бюджетний профіцит від надлишку коштів, який підлягає вилученню до бюджету вищого рівня і характеризує міжбюджетні відносини. У будь-якому випадку бюджетний профіцит не може розглядатись як позитивний результат фінансової діяльності держави, ідентичний прибутку суб'єктів підприємництва. Як правило, він означає економічну і фінансову стабільність у державі.

Бюджетний дефіцит — перевищення видатків над постійними доходами бюджету, якими є податки й обов'язкові платежі, віднесені до доходів бюджету, є найбільш складним і водночас досить поширеним явищем