29) Система видатків на соціальну сферу, її структура.

Видатки на соціальну сферу структуруються за галузевими ознаками: на освіту, охорону здоров'я, духовне і фізичне виховання. Нині відповідно до прийнятої в Україні фінансової моделі бюджетні асигнування є головними у системі фінансового забезпечення соціальної сфери. Однак постійно розвивається сфера платних послуг, яка засновується на самофінансуванні та кредитуванні, а також спонсорство і меценатство, розглядаються напрями переходу до страхової медицини.

Видатки на соціальну сферу включають фінансування:

- освіти (загальноосвітні школи, школи-інтернати, дошкільні заклади, професійно-технічні училища, заклади післядипломної освіти, позашкільна освіта, інші заклади та заходи в галузі освіти);

- охорони здоров'я (медичні заклади, санітарно-епідеміологічна служба, інші заклади);

- культури (театри, музеї, бібліотеки, клуби, заповідники);

- засобів масової інформації (телебачення і радіомовлення, преса, книговидання, інші);

- фізичної культури і спорту.

Однією з найважливіших умов підвищення наукового обґрунтування планування витрат, що спрямовуються з бюджету на соціальну сферу, є застосування довгострокових економічних нормативів та фінансових норм. Ширше мають використовуватися економічні методи стимулювання якості роботи цих установ та раціонального використання асигнувань, що виділяються з бюджету.

Економічні нормативи, що регулюють фінансові відносини в соціальній сфері, мають відображати можливості держави щодо задоволення потреб регіону чи установи у фінансових ресурсах для реалізації завдань поточних та перспективних планів соціального розвитку. Крім того, нормативи мають виражати оптимальне співвідношення інтересів у розподілі фінансових ресурсів держави і населення окремих регіонів. Такими нормативами можуть бути розміри бюджетних асигнувань на відповідний показник, передбачений програмою для цієї території чи установи.

Зазначені нормативи встановлює Кабінет Міністрів України. Вони можуть визначатися на одного жителя, одного учня, одну установу тощо. Нормативи є вихідною величиною, яка відображає гарантію держави для задоволення потреб соціального розвитку. Витрати на зазначені цілі можуть збільшуватися за рахунок доходів, які отримує установа, або за рахунок додаткових джерел, вишуканих місцевими радами.

Важливою умовою поліпшення планування витрат на утримання установ соціальної сфери є розроблення фінансових норм за категоріями видатків. За своїм змістом фінансова норма — це науково обґрунтований розмір витрат фінансових ресурсів на різні види діяльності установ у розрахунку на відповідну одиницю.

Це форма реалізації економічного нормативу за рахунок бюджетних ресурсів. Вона є вартісним вираженням матеріальних і трудових витрат. Точність та обґрунтованість норм залежать віл правильного визначення факторних ознак, що обумовлюють їхню абсолютну величину.

24) Система видатків на фізичну культуру та спорт

Заходи з фізичної культури і спорту фінансуються за рахунок державного, місцевих бюджетів, коштів професійних союзів, добровільних спортивних товариств, благодійних внесків і пожертвувань.

Згідно з бюджетною класифікацією до видатків на фізичну культуру і спорт належать:

1. Фінансування заходів з фізичної культури і спорту:

— видатки на утримання національних збірних команд України;

— видатки на проведення навчально-тренувальних зборів і спортивних змагань;

— видатки на підготовку і участь національних збірних команд в Олімпійських і Параолімпійських іграх;

— видатки на утримання інвалідних центрів;

• видатки на проведення навчально-тренувальних зборів і спортивних змагань серед інвалідів;

• видатки на проведення навчально-тренувальних зборів і спортивних змагань з нетрадиційних видів спорту;

— видатки на навчально-тренувальну роботу спортивних шкіл;

— видатки на утримання апарату управління спортивних організацій;

— видатки на здійснення капітального ремонту, придбання устаткування та інвентарю для баз олімпійської підготовки;

— видатки на фінансову підтримку спортивних споруд;

— інші видатки, в тому числі на: перепідготовку тренерських кадрів; міжнародне співробітництво; фінансову підтримку клубних команд та підліткових клубів; придбання устаткуван­ня для прес-центру та медичного устаткування; придбання не­матеріальних активів.

2. Фінансова підтримка громадських організацій:

— видатки на проведення навчально-тренувальних зборів і спортивних змагань;

— видатки на проведення навчально-тренувальних зборів і спортивних змагань з нетрадиційних видів спорту;

— видатки на навчально-тренувальну роботу спортивних шкіл;

— видатки на утримання апарату управління спортивних організацій;

— видатки на фінансову підтримку спортивних споруд;

— інші видатки (видатки на розвиток авіаційних видів спорту).

Планування видатків на фізичну культуру і спорт здійснюється на основі формульних розрахунків. Розрахунковий показник обсягу видатків на фізичну культуру і спорт визначається з урахуванням чисельності наявного населення адміністративно-територіальної одиниці та питомої ваги зазначених видатків бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів (50 відсотків), бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районів (50 відсотків) у загальній сумі видатків на фізичну культуру і спорт бюджетів адміністративно-територіальних одиниць за даними зведення місцевих бюджетів, затверджених місцевими радами на бюджетний період, що передує плановому.

Планування видатків на спорт і фізичну культуру за рахунок державного бюджету здійснюється на основі програмно-цільового методу. Обчислення та розподіл видатків на здійснення бюджетних програм у цій галузі здійснюється на підставі штатної чисельності спортсменів та тренерів штатних збірних команд, центральних спортивних шкіл, затверджених чинним законодавством норм витрат, прогнозних календарних планів навчально-тренувальних зборів та змагань, затверджених умов оплати праці, кількості стипендіатів спортсменів та тренерів і затверджених розмірів стипендій, переліку баз олімпійської та параолімпійської підготовки, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Видатки плануються за такими програмами: "Проведення навчально-тренувальних зборів і змагань", "Організаційне та фінансове забезпечення спорту вищих досягнень", "Розвиток матеріально-технічної бази спорту вищих досягнень", "Забезпечення підготовки спортсменів вищих категорій" та ін.

Із державного бюджету фінансуються також програми, пов’язані зі спортом інвалідів, а також програми фізкультурно-спортивної підготовки дітей та молоді.