40) Программа інтеграції в ес

Відразу після здобуття Україною незалежності були започатковані двосторонні стосунки Україна - Європейський Союз. У грудні 1991 року Європейські співтовариства, відзначивши демократичний характер Всеукраїнського референдуму, визнали незалежність та суверенітет нашої держави.

На законодавчому рівні позиція України щодо ЄС вперше була сформульована в Основних напрямах зовнішньої політики України, які були схвалені Постановою Верховної Ради України 2 липня 1993 року.

Україна першою серед пострадянських країн підписала Угоду про партнерство і співробітництво з ЄС 14 червня 1994 року. "Національні інтереси України потребують утвердження України як впливової європейської держави, повноправного члена ЄС" - підкреслюється в Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу від 11 червня 1998 року. 14 вересня 2000 року Указом Президента було затверджено Програму інтеграції України до ЄС. В Посланні Президента України до Верховної Ради "Європейський вибір" стверджується, що завдання створення реальних передумов для набуття Україною повноправного членства в ЄС повинно стати "стрижнем стратегії економічного та соціального розвитку на найближчі десять років". На виконання цього завдання "мають бути спрямовані всі інституційні перетворення, політика економічних, соціальних та гуманітарних реформ". Україна має "до кінця 2007року претендувати на набуття асоційованого статусу в ЄС, а до 2011 року - створити реальні (внутрішні) передумови для вступу України в ЄС".

Механізм реалізації Програми передбачає щорічне розроблення і виконання Плану дій по реалізації стратегічного курсу України на інтеграцію до ЄС. Він передбачає низку заходів спрямованих на: розвиток демократичних засад суспільства; економічний розвиток; інтеграцію України у транс'європейську інфраструктуру; захист природного навколишнього середовища; міжрегіональне співробітництво; співробітництво з ЄС у сферах правосуддя та внутрішніх справ, зовнішніх зносин та безпеки. Всі ці заходи реалізуються на регіональному рівні.

Таким чином, головними напрямками розвитку відносин між Україною та ЄС, що підпорядковуються стратегічній лінії нашої держави, в середньо- та довгостроковій перспективі є: • всеосяжна імплементація Угоди про партнерство та співробітництво; • зміцнення співробітництва у політичній сфері та сфері безпеки; • розвиток та оптимізація торговельних відносин на дво- і багатосторонній основі; • прискорення переговорів Україна-ЄС щодо утворення зони вільної торгівлі з наданням Україні преференцій на декілька років з метою підтримки її національної економіки; • розширення і формування нової прикордонної інфраструктури; • співпраця митних та прикордонних служб України з державами, що поповнять ряди ЄС; • підтримка курсу економічних реформ в Україні, спрямованих на утвердження демократичного суспільства на загальноєвропейських засадах і цінностях. На основі вищевикладеного можна зробити висновок про те, що стратегічний курс. України на поступову, через асоційоване членство, інтеграцію в Європейський Союз є об'єктивною необхідністю, зумовленою геополітичним становищем нашої держави. Його практична реалізація багато в чому залежить від послідовності, активності та наполег-ливості у зовнішньополітичній сфері, приведення у відповідність до законодавчих актів ЄС внутрішнього законодавства України. Цей процес буде тривалим, але він є цілком виправданим і реалістичним.