3.3. Безпечне обслуговування електроприводів, електротермічних та електрозварювальних установок.

Електроприводи виробничих машин, насосів, вентиляторів і всіляких верстатів, як правило, обладнані трифазними асинхронними електродвигунами, а у ряді установок, що вимагають широкого і плавного регулювання частоти обертання, застосовують двигуни постійного струму.

Для обслуговуючого персоналу небезпечними чинниками є рухомі частини машин і механізмів, механічних передач, а також струмоведучі частини системи електроживлення і кіл управління. Небезпечний і металевий корпус, якщо за відсутності його заземлення (занулення) трапиться пошкодження ізоляції і він опиниться під напругою.

Велику небезпеку представляє раптовий пуск агрегата в той час, коли на приводі знаходяться люди, що проводять які-небудь роботи. Тому щоб уникнути нещасних випадків при обслуговуванні електроприводів необхідно дотримуватись ряду спеціальних вимог правил техніки безпеки:

1. При огляді, очищенні від пилу кожухів електродвгуна і апаратури управління без відключення і зупинки електроприводу слід переконатися, що корпуси і кожухи надійно приєднані до магістралі заземлення або нульового дроту.

2. Всі неізольовані струмоведучі частини і частини електроприводу, що обертаються, повинні мати огорожі, знімати які під час роботи не допускається.

3. Роботи по поточному ремонту і випробуванням ізоляції приводного електродвигуна і пускорегулюючих апаратів доручаються тільки електротехнічному персоналу, який в електроустановках до 1000 В повинен мати кваліфікаційну групу по ТБ не нижче III, вище 1000 В - групу IV. Роботи, що проводяться черговим персоналом на закріпленому за ним цеховому електрооболаднанні, проводяться в порядку поточної експлуатації (перелік робіт затверджується особою, відповідальною за електрогосподарство підприємства, наприклад головним енергетиком або начальником електровідділу) з дотриманням наступних заходів безпеки:

а) після відключення електроприводу для проведення на ньому яких-небудь робіт необхідно на пусковому пристрої повісити заборонний переносний плакат з написом «Не включати - працюють люди!». При цьому повинен бути або видимий розрив кола, або між контактами закритого апарату, наприклад контактора, прокладений листовий ізоляційний матеріал, або від'єднані дроти живлення, що відходять в сторону електродвигуна;

б) якщо електродвигун силової установки (насоса, вентилятора, компресора і т. п.) працює при напрузі вище 1000В, наприклад 6 кВ, і отримує живлення шин розподільчого пристрою підстанції, то необхідно на цій підстанції відключити живлячий кабель вимикачем і роз'єднувачем (видимий розрив кола!), замкнути їх приводи і вивісити на приводах вимикача і роз'єднувача заборонні плакати. Про відключення двигуна в ремонт у журналі чергового робиться запис із вказанням прізвища особи, що дала вказівку про відключення електроприводу. Знімати попереджувальні плакати і включати електропривод в роботу можна тільки після закінчення роботи на ньому і оформлення закінчення записом в журналі;

в) на електродвигуні, що обертається, дозволяється шліфування контактних кілець скляною шкіркою при допомозі дерев'яної колодки. Інструменти, що застосовуються при цьому повинні бути з ізолюючими ручками;

г) допускаються роботи в колі пускового реостата у включеного асинхронного електродвигуна з контактними кільцями, але за умови, що ротор замкнутий накоротко при повністю виведеному опорі реостата. При цьому слід стояти на гумовому килимку або бути в діелектричних калошах і працювати інструментами з ізольованими ручками. Робота в пускових апаратах, встановлених в колі живлення обмоток статора, допускається тільки при знятій напрузі з струмоведучих частин;

д) якщо в ремонт виведений електродвигун насоса або вентилятора, то необхідно попередити обертання електроприводу з боку механізму (насос може почати працювати як турбіна, вентилятор - прийти в рух від натиску повітря), для чого слід закрити відповідні вентилі на трубопроводі або шибери на повітроводі вентиляційної установки.

4. Перед пуском головного електроприводу крупних виробничих машин (конвеєр, транспортер, литна машина і т. п.) слід подавати звуковий сигнал для попередження робочих щоб уникнути травмування їх раптовим рухом механізмів.

Обслуговування електротермічних установок

На підприємствах електротехнічної промисловості широко застосовуються різні електротермічні установки - електропечі опору, індукційні плавильні і нагрівальні установки, нагрівальні пости, що вбудовуються в деякі виробничі агрегати (гартувальні, для відпалу і цементації, паяння і зварювання, розігріву пластичних мас і ін.).

Безпечне обслуговування електротермічних установок забезпечуються строгим виконанням загальних правил техніки безпеки, а також місцевих інструкцій, що враховують особливості роботи даної установки. У місцевих інструкціях, узгоджених з профспілковим комітетом, указуються заходи, що забезпечують безпечне ведення процесу (наприклад, завантаження матеріалів в плавильну піч, випуск металу в ливарні форми і тому подібне).

У електричних печах опору з ручним завантаженням при напрузі на нагрівачах вище 42 В передбачаються блокування, що відключають печі при відкритті завантажувальних вікон.

Індукційні печі промислової і високої частот мають систему водяного охолоджування струмопроводів індуктора, який створює високочастотне електромагнітне поле. Щоб уникнути контакту з системою виробничого водопроводу вода для охолоджування індуктора подається через шланги, виготовлені з неструмопровідного матеріалу. На кінцях шлангів для зливу гарячої води в приймальну воронку встановлюють заземлені металеві наконечники. Цей захід потрібний для виключення передачі електричних потенціалів в каналізаційну мережу.

Щоб уникнути опіків оператора водяне охолоджування індуктора повинно діяти безперервно з моменту включення установки до повного охолоджування після її відключення, що забезпечується відповідним блокуванням системи водяного охолоджування з апаратами управління.

У колі живлення нагрівальної електроустановки встановлюють вимикач, що забезпечує видимий розрив кола (рубильник або роз’єднувач), що дає наочне уявлення обслуговуючому персоналу про відключення установки.

Установки індукційного нагріву металевих деталей обладнані конденсаторами, які здатні зберігати електричний заряд тривалий час після відключення. Для захисту персоналу від ураженння струмом імпульсного розряду через тіло людини конденсатори забезпечуються розрядними резисторами, які автоматично підключаються після відключення всієї установки від живлячої мережі.

З метою електробезпеки одна точка вторинної обмотки узгоджуючого трансформатора заземляється.

Установки індукційного нагріву, а також високочастотні нагрівальні установки для нагріву діелектриків повинні обслуговуватися електротехнічним персоналом, що має кваліфікаційну групу по ТБ не нижче IV. Обслуговуючий установку електрик здійснює нагляд за роботою всіх вузлів установки, включаючи підстанцію живлення, проводить пуск установки на початку зміни і зупинку в кінці, усуває всі несправності по заявках операторів-термістів.

Оператор-терміст, обслуговуючий робочі місця у технологічних постів, повинен мати кваліфікаційну групу I по ТБ (після отримання відповідного інструктажу).

Оператор-терміст забезпечується засобами індивідуального захисту, - брезентовими рукавицями, захисними окулярами і гумовим фартухом. При роботі з відкритими нагрівальними індукторами необхідно, щоб кнопки управління нагрівом і відключенням нагрівального поста знаходилися поблизу індуктора в зручному для оператора місці.

Нагрівальні пости, що вбудовуються у виробничі агрегати, обладнуються металевими огорожами струмоведучих частин всіх електричних апаратів. Дверцята огорож повинні мати електричне блокування, що відключає електроживлення при їх відкритті.

Огляди і ремонтні роботи на установках індукційного і конденсаторного нагріву проводяться з обов'язковим відключенням від мережі живлення.

Обслуговування електрозварювальних установок

Електрозварювальні роботи, особливо при дуговому електрозварюванні, пов'язані з наявністю ряду небезпечних і шкідливих виробничих чинників. Робочий-електрозварювальник перебуває в безпосередній близькості від струмоведучих частин, переносних проводів, зварювального електроду і при цьому одночасно стикається із заземленими металевими частинами зварювального електрообладнання, що створює умови підвищеної небезпеки ураження електричним струмом.

Напруга холостого ходу зварювального трансформатора при холостому ході значно більша, ніж під час горіння електричної дуги. Тому всі електрозварювальні установки, призначені для роботи в приміщеннях з підвищеною небезпекою, в особливо небезпечних і зовнішніх установках, мають напругу холостого ходу вище 42 В, повинні мати пристрої автоматичного відключення в режимі холостого ходу (реле максимальної напруги, що спрацьовує на відключення).

П ервинне коло живлення зварювального апарату по­винно бути протяжністю не більше 10 м, а живлячі проводи мати ізоляцію, захищену від механічних пошкоджень (наприклад, в гумовому шлангу). Дріт вто­ринного кола, що живить зварювальну дугу, також повинен бути надійно ізо­льований і захищений. В якості зворотного проводу зварювального кола допус­кається використовувати крім гнучких проводів також сталеві шини будь-якого профілю достатнього попе­речного перетину, зварю­вальні плити і конструкцію, що зварюється. Не допус­кається з цією метою вико­ристання мережі захисного заземлення або занулення, а також металеві конструк­ції будівлі, комунікацій і незварювального і техно­

Мал. 11

логічного устаткування. Клему вторинної обмотки трансформатора, до якої підключається зворотний дріт, слід заземлити або занулити (мал. 11).

Пересувну установку електрозварювання на час переміщення необхідно відключати від живлячої мережі.

Якщо електродугове зварювання проводиться усередині резервуарів, камер і інших порожнин, то на час роботи необхідно забезпечити їх вентиляцію, щоб уникнути отруєння зварювальника шкідливими парами і газами, що виділяються при горінні електричної дуги. Освітлення резервуарів і закритих просторів на час роботи зварювальника в них забезпечується ручними переносними лампами на напругу не вище 12 В.

Електрозварник повинен працювати в спецодягу, спецвзутті і головному уборі. При стельовому зварюванні, крім того, необхідно користуватися азбестовими або брезентовими нарукавниками (щоб уникнути попадання частинок розжареного металу в рукав одягу). При зварюванні металів і сплавів, що містять цинк, мідь, свинець, слід застосовувати респіратор з хімічним фільтром.

Якщо зварювання ведеться усередині металевих ємкостей, казанів, цистерн і т. п., то зварювальник повинен користуватися окрім спецодягу ще діелектричними рукавичками, калошами або килимками. При цьому поза ємкістю повинен знаходитись спеціально проінструктований працівник, що спостерігає для надання допомоги зварювальнику у разі потреби.

Для захисту очей від дії ультрафіолетових променів застосовуються щитки або маски зі скляними світлофільтрами, які підбираються залежно від значення зварювального струму відповідно до вимог ГОСТ 12.4.035-78 «ССБТ. Засоби індивідуального захисту. Щитки захисні для електрозварювальників». Універсальний щиток типу УН зі світлофільтрами складається з наголівника, корпусу, виготовленого з тонкої листової фібри, з рамкою для оглядового скла і дерев'яної ручки (щиток можна утримувати на голові зварювльника або рукою). Світлофільтр Е1 рекомендується при зварюванні струмом до 75А, Е2 - струмом 75-200А, ЕЗ - 300-400А, Е4 - вище 400А, Е5 - вище 500 А.

Електрозварювальники повинні бути навчені і атестовані, мати посвідчення на право проведення зварювальних робіт і, крім того, кваліфікаційну групу II по ТБ.