- •Розділ 1 Основи електробезпеки
- •1.1 Дія електричного струму на організм людини і фактори, які впливають на ступінь ураження
- •1.2. Індивідуальні засоби захисту від ураження електричним струмом
- •1.3. Безпечні методи звільнення потерпілого від дії електричного струму та надання долікарської допомоги
- •1.4. Вибухонебезпечність електроустановок
- •Розділ 2. Класифікація приміщень за ступенем електробезпеки
- •2.1. Класифікація приміщень за можливим ураженням струмом.
- •Вимоги електробезпеки до виробничих приміщень
- •Класифікація приміщень
- •2.2. Обмеження напруги в приміщеннях
- •Розділ 3. Основні вимоги безпеки під час обслуговування електроустановок
- •3.1. Безпечне обслуговування цехових електроустановок. Огляд цехових електроустановок
- •3.2. Огляд цехових електроустановок
- •3.3. Безпечне обслуговування електроприводів, електротермічних та електрозварювальних установок.
- •3.4. Безпечна експлуатація акумуляторних батарей
- •Розділ 4. Організаційні заходи, що забезпечують безпеку робіт
- •4.1. Видача наряду чи розпорядження. Призначення відповідальних за проведення робіт Загальні вимоги. Працівники, які відповідають за безпечне проведення робіт, їхні права та обов'язки
- •4.2. Допуск до роботи і нагляд під час роботи
- •4.3. Оформлення перерв у роботі, перехід на інше робоче місце
- •4.4. Завершення робіт і підготовка обладнання до включення
- •4.5. Роботи, які виконуються поблизу струмоведучих частин під напругою і безпосередньо на них
- •Розділ 5. Технічні заходи, що забезпечують безпеку робіт
- •5.1. Порядок виконання технічних заходів. Відключення струмоведучих частин
- •5.2. Вивішування плакатів і огородження невідключених струмоведучих частин
- •5.3. Перевірка відсутності напруги і накладання заземлення. Облаштування робочого місця
- •Розділ 6. Проведення профілактичних робіт щодо запобігання аваріям в електроустановках
- •6.1. Порядок проведення профілактичних робіт щодо запобігання аварій в електроустановках.
- •Розділ 7. Правила безпеки при виконанні робіт в електроустановках загального та спеціального призначення
- •7.1. Заходи безпеки при експлуатації силових трансформаторів і розподільчих пристроїв
- •7.2. Безпечна експлуатація комутаційних апаратів. Безпечність робіт при переключеннях в розподільчих мережах 6…10кВ.
- •7.3. Заходи безпеки при роботах на повітряних лініях електропередачі
- •7.4. Заходи безпеки при роботах на кабельних лініях електропередачі
- •7.5. Випробування ізоляції електрообладнання підвищеною напругою
- •Розділ 8.Опосвідчення стану безпеки електроустановок
- •Список використаної та рекомендованої літератури Основна:
2.2. Обмеження напруги в приміщеннях
При використанні ручних електричних машин людина перебуває в тривалому контакті з корпусами цих машин. В результаті для неї різко зростає небезпека ураження електричним струмом у випадку появи напруги на корпусі.
По степені захисту від ураження електричним струмом ручні електричні машини випускають І, ІІ і ІІІ класів.
До І класу відносять машини, розраховані на номінальну напругу вище 42 до 250В. ці машини мають лише робочу (одинарну) ізоляцію, або хоча б одну деталь, що перебуває під напругою, і відокремлена від доступних для торкання деталей лише робочою ізоляцією. Їх експлуатують з обов’язковим використанням засобів захисту.
До ІІ класу відносять машини, розраховані на номінальну напругу вище 42В, які не мають пристроїв для захисного заземлення, у яких всі деталі, що перебувають під напругою, якы відокремлені від доступних для торкання деталей подвійною ізоляцією. Під подвійною ізоляцією розуміють робочу (що забезпечує нормальну роботу і захист від ураження електричним струмом) і додаткову (передбачену додатково до робочої на випадок її пошкодження). На цих машинах забезпечений надійний захист працюючого від ураження електричним струмом.
До ІІІ класу відносять машини, розраховані на номінальну напругу до 42В, які отримують живлення від автономного джерела струму, або від загальної мережі через ізолюючий трансформатор з роздільними обмотками.
Одним із заходів безпеки є застосування малої напруги:
для ламп місцевого освітлення біля верстатів і для переносних ламп 12В;
для підігріву прес-форм, живлення ручних електричних машин 24 – 36В.
У приміщеннях з підвищеною небезпекою і особливо небезпечних від мережі напругою 36В повинні живитись також світильники з лампами розжарення при висоті підвісу нижче 2,5м (напруги 127 – 220В у них допускаються лише за умови захисту їх контактних частин спеціальними пристосуваннями).
Малу напругу отримують від мережі 380 – 127В за допомогою трансформаторів. На випадок переходу мережної напруги на вторинну обмотку при пробої ізоляції одну із клем нижчої сторони трансформатора заземлюють, чим і понижують напругу відносно землі у вторинному колі (якщо вказаний трансформатор підключений до мережі з глухо заземленою нейтраллю, то в цьому випадку спрацьовує захист на його відключення).
Ручні електричні машини і переносні лампи, що живляться напругою 12В, вважають безпечними. Їх дозволяють використовувати у приміщеннях любих категорій без застосування захисних засобів.
Розділ 3. Основні вимоги безпеки під час обслуговування електроустановок
3.1. Безпечне обслуговування цехових електроустановок. Огляд цехових електроустановок
Ручні електричні машини і переносні світильники. На будівельно-монтажних і ремонтних роботах, що виконуються при експлуатації виробничого устаткування, часто застосовуються ручні електричні машини (електроінструмент) і переносні ручні світильники для освітлення робочих місць. Ці види електрообладнання представляють підвищену небезпеку внаслідок того, що в процесі роботи не виключено пошкодження ізоляції гнучких довгих проводів у колах їх живлення, а також пошкодження ізоляції їх струмоведучих частин, у той час коли оператор (робочий), охоплюючи рукою їх корпус і ручки, має хороший контакт з корпусом, який може опинитися під напругою.
У особливо небезпечних приміщеннях дозволяється працювати з електроінструментом на номінальну напругу не вище 42 В з обов'язковим застосуванням діелектричних рукавичок. Переносні світильники в цих приміщеннях повинні бути на напругу не вище 12 В.
Якщо в приміщенні змонтована мережа на малу напругу до 42 В, то розетки для підключення до неї переносних електроприймачів (наприклад, ламп) повинні відрізнятися від розеток на напругу 220 В з тим, щоб вилки від переносних приладів, розрахованих на малу напругу, не підходили до розеток на 220 В. Зазвичай ці розетки мають меншу відстань між гніздами і плоскі штирі.
Джерелом пониженої напруги може служити понижувальний трансформатор, наприклад 220/12 або 220/36 В, але неприпустимо для цього застосовувати автотрансформатор.
Переносний трансформатор не допускається вносити всередину металевих ємкостей (казанів, резервуарів), в колодязі або вириті в землі котловани. Трансформатор повинен знаходитися поблизу джерела живлення, і підключати його слід через багатожильний гнучкий шланговий провід марки ВРГ, поміщений в гумовий шланг.
При роботі з електродрилем на номінальну напругу 220 або 380 В необхідно надягати гумові діелектричні рукавички. При цьому неприпустимо притискувати дриль до оброблюваного матеріалу грудьми або плечем, оскільки ці частини тіла не захищені від випадкового ураження електричним струмом.
Періодично, не рідше ніж 1 раз на місяць, відповідальна особа з числа електротехнічного персоналу (за наказом) повинна перевіряти стан переносних електроприймачів на відсутність замикань з корпусом, обриву заземлюючої жили в гнучкому шлангу, вимірювати мегаомметром стан ізоляції.
Перед початком роботи особа, відповідальна за стан переносного електроінструменту, повинна перевірити видаваний електроінструмент, звернувши увагу на затягування гвинтів, що кріплять деталі, справність редуктора у електродриля, стан щіток у колекторних машин, справність заземлення (занулення).
Робочі, що користуються електроінструментом, проходять інструктаж по безпечних прийомах роботи, після чого їм присвоюється кваліфікаційа група I по ТБ.
