- •1. Оп як сусп.-економ. Чинник і галузь науки, основні етапи її р-ку.
- •2. Стан оп в Україні та в ін. Країнах.
- •3. Мета, завдання, зміст курсу «ооп», зв’язок з ін. Дисциплінами.
- •4. Основні поняття у галузі охорони праці.
- •5. Основні законодавчі акти про оп.
- •6. Основні положення Закону України «Про оп».
- •7. Окремі положення трудового законодавства.
- •9. Оп інвалідів та неповнолітніх.
- •10. Державні нормативні акти про оп.
- •11. Державне соціальне страхування.
- •12. Відповідальність за порушення законодавства про оп.
- •13. Міжнародне співробітництво у галузі оп.
- •14. Органи держ. Управління оп.
- •15. Сиситема управління оп.
- •16. Служба оп підприємства.
- •17. Комісія з питань оп підприємством.
- •18. Паспортизація та атестація робочих місць.
- •19. Нормативно-правова база навчання з оп.
- •20. Види інструктажів та порядок їх проведення.
- •21. Пропаганда оп.
- •22. Органи держ. Нагляду за оп.
- •23. Громадський контроль за дотриманням законодавства.
- •24. Триступеневий адміністративно-громадський контроль.
- •25. Поняття про виробничий травматизм та проф. Захв.
- •26. Методи аналізу виробничого травматизму.
- •27. Розслідування та облік нещасних випадків.
- •28. Спеціальне розслідування.
- •29. Розслідування проф. Захворювань.
- •30. Причини виробничого травматизму.
- •31. Принципи надання 1 долікарської допомоги.
- •32. Послідовність надання 1 допомоги.
- •33. Надання 1 допомоги при різних видах виробничих уражень.
- •68.Термічні впливи
- •69.Особливі види травм
- •70.Отруєння
- •34. Знаки небезпеки та сигнальні кольори.
- •35. Законодавство в галузі гігієни праці.
- •36. Фізіологічні особливості різних видів діял.
- •37. Гігієнічна класифікація умов праці.
- •38. Мікроклімат виробничих приміщень.
- •39. Забруднення повітря.
- •40. Вентиляція.
- •41. Освітлення виробничих приміщень.
- •42. Шум. Дія на організм л-ни.
- •43. Вібрація.
- •44. Випромінювання.
- •45. Засоби індивід. Захисту.
- •46. Вимоги безпеки щодо організації робочих місць.
- •47. Правила безпеки під час проведення сусп. Корисної праці.
- •48. Електробезпека.
- •49. Основні причини пожеж.
- •50. Теоретичні основи горіння.
- •51. Пожежовибуховість об’єкта.
- •52. Система протипожежного захисту.
- •53. Порядок дій у разі пожежі, евакуація.
- •54. Способи та засоби пожежогасіння.
44. Випромінювання.
Термін "іонізуюче випромінювання" характеризує будь-яке випромінювання, яке прямо або опосередковано викликає іонізацію навколишнього середовища (утворення позитивно та негативно заряджених іонів). Особливістю іонізуючих випромінювань є те, що всі вони відзначаються високою енергією і викликають зміни в біологічній структурі клітин, які можуть призвести до їх загибелі. На іонізуючі випромінювання не реагують органи чуття людини, що робить їх особливо небезпечними. Природними джерелами іонізуючих випромінювань є космічні промені, а також радіоактивні речовини, які знаходяться в земній корі. Штучними джерелами іонізуючих випромінювань є ядерні реактори, прискорювачі заряджених частинок, рентгенівські установки, штучні радіоактивні ізотопи, прилади засобів зв'язку високої напруги тощо. Як природні, так і штучні іонізуючі випромінювання можуть бути електромагнітними (фотонними або квантовими) і корпускулярними.
Рентгенівське випромінювання виникає в результаті зміни стану енергії електронів, що знаходяться на внутрішніх оболонках атомів, і має довжину хвилі (1000 - 1)-10"12м. Це випромінювання є сукупністю гальмівного та характеристичного випромінювання, енергія фотонів котрих не перевищує 1 МеВ. Характеристичним називають фотонне випромінювання з дискретним спектром, що виникає при зміні енергетичного стану атома. Гальмівне випромінювання - це фотонне випромінювання з неперервним спектром, котре виникає при зміні кінетичної енергії заряджених частинок. Рентгенівські промені проходять тканини людини наскрізь. Гамма (у)-випромінювання виникають при збудженні ядер атомів або елементарних частинок. Довжина хвилі (1000 - 1)-10 м. Джерелом (у)-випромінювання є ядерні вибухи, розпад ядер радіоактивних речовин, вони утворюються також при проходженні швидких заряджених частинок крізь речовину. Завдяки значній енергії, що знаходиться в межах від 0,001 до 5 МеВ у природних радіоактивних речовин та до 70 МеВ при штучних ядерних реакціях, це випромінювання може іонізувати різні речовини, а також характеризується великою проникаючою здатністю, у-випро-мінювання проникає крізь великі товщі речовини. Поширюється воно зі швидкістю світла і використовується в медицині для стерилізації приміщень, апаратури, продуктів харчування.
45. Засоби індивід. Захисту.
Взагалі, засоби індивідуального захисту необхідно використовувати лише тоді, коли інші захисні засоби неможливі чи недостатньо ефективні: при проходженні через зони опромінення підвищеної інтенсивності, при ремонтних і налагоджувальних роботах в аварійних ситуаціях, під час короткочасного контролю та при зміні інтенсивності опромінення. Такі засоби незручні в експлуатації, обмежують можливість виконання трудових операцій, погіршують гігієнічні умови. У радіочастотному діапазоні засоби індивідуального захисту працюють за принципом екранування людини з використанням відбиття і поглинання ЕМП. Для захисту тіла використовується одяг з металізованих тканин і рідіопоглинаючих матеріалів. Металізовану тканину роблять із бавовняних ниток з розміщеним всередині них тонким проводом, або з бавовняних чи капронових ниток, спірально обвитих металевим дротом. Така тканина, наче металева сітка, при відстані між нитками до 0,5 мм значно послаблює дію випромінювання. При зшиванні деталей захисного одягу треба забезпечити контакт ізольованих проводів. Тому електрогерме-тизацію швів здійснюють електропровідними масами чи клеями, які забезпечують гальванічний контакт або збільшують ємнісний зв'язок неконтактуючих проводів. Лікарсько-профілактичні заходи передбачають проведення систематичних медичних оглядів працівників, які перебувають у зоні дії ЕМП, обмеження в часі перебування людей в зоні підвищеної інтенсивності електромагнітних випромінювань, видачу працюючим безкоштовного лікарсько-профілактичного харчування, перерви санітарно-оздоровчого характеру.
В залежності від характеру виконуваних робіт вибирають засоби індивідуального захисту: халати та шапочки з бавовняної тканини, захисні фартухи, гумові рукавиці, щитки, засоби захисту органів дихання (респіратор „Лепесток"), комбінезони, пневмокостюми, гумові чоботи.
