Калькулювання – це:

1. Процес визначення собівартості одиниці окремих виробів (робіт, послуг) за статтями витрат.

2. Процес визначення обсягу поточних витрат на виробництво не залежно від того, чи включаються вони у собівартість у звітному періоді, чи ні.

3. Процес розробки кошторису витрат.

4. Жодна з наведених відповідей.

Що відображає повна собівартість?

1. Витрати на виробництво та реалізацію продукції всіма ланками підприємства.

2. Витрати виробничого цеху, а також загальнозаводські витрати по організації управління виробництвом.

3. Витрати виробничого цеху чи ланки по виготовленню продукції.

4. Витрати на виробництво основної продукції підприємства.

Що відображають виробничі витрати цеху та загально­заводські витрати з організації управління виробництвом?

1. Виробничу собівартість.

2. Повну собівартість.

3. Цехову собівартість.

4. Загальнозаводську собівартість.

Як називається собівартість, яка включає виробничі витра­ти цеху?

1. Цехова.

2. Повна.

3. Виробнича.

4. Загальнозаводська.

5. Чи регламентується діючим законодавством в даний час склад витрат, що включаються до собівартості продукції?

6. Так.

7. Ні.

8. Частково.

9. Так, але лише для окремих підприємств галузі.

Що з перерахованого не відноситься до собівартості про­дукції?

1. Витрати від порушення договорів з іншими підприємст­вами.

2. Відсотки за фінансовим кредитом.

3. Витрати на реєстрацію підприємства.

4. Витрати на підготовку та перекваліфікацію кадрів.

Які з нижченаведених факторів, що впливають на величину та рівень собівартості, можна віднести до групи внутріш­ніх виробничих факторів?

1. Усі відповіді.

2. Зміни обсягу і структури продукції.

3. Зменшення матеріаломісткості одиниці продукції.

4. Зменшення накладних видатків.

Що з перерахованого характеризує внутрішні фактори зни­ження витрат?

1. Зміна обсягів та структури виробництва, удосконалення організації виробництва та умов праці, підвищення техніч­ного рівня виробництва.

2. Зміна обсягів та структури виробництва, удосконалення організації виробництва та умов праці, зміна норм амортизаційних відрахувань.

3. Зміна видів та ставок податків, що включаються до собівартості, удосконалення організації виробництва та умов праці, зміна цін на сировину та матеріали.

4. Зміна норм амортизаційних відрахувань, зміна цін на сировину та матеріали.

Що характеризує коефіцієнт витратомісткості діяльнос­ті підприємства?

1. Усі відповіді правильні.

2. Суму витрат, що припадає на одну грошову одиницю обсягу реалізації продукції.

3. Частку витрат у вартості реалізованої продукції.

4. Співвідношення поточних витрат та обсягів реалізації продукції.

За якою ознакою відрізняється традиційна система обліку собівартості та система "директ-костінг"?

1. За всіма переліченими ознаками.

2. За повнотою витрат, що враховуються.

3. За оперативністю обліку витрат.

4. За формою зв’язку управлінської і фінансової бухгалтерії.

Що береться за базу для розрахунку відрахувань в Пенсійний фонд?

1. Фонд оплати праці.

2. Фонд споживання.

3. Обсяг реалізації.

4. Середньооблікова чисельність працівників.

Що з перерахованого є джерелом фінансування поточних витрат на підприємстві?

1. Виручка від реалізації.

2. Прибуток підприємства.

3. Фонди економічного стимулювання.

4. Нерозподілений прибуток.

В основі якого методу лежить розрахунок планової собівар­тості продукції на основі базового передпланового рівня со­бівартості продукції з урахуванням факторів, що впливають на зміну обсягу та рівня витрат у плановому періоді?

1. Факторно-аналітичного методу.

2. Методу техніко-економічних розрахунків.

3. Логіко-математичного методу.

4. Методів економічного моделювання.

Який з перелічених методів може використовуватись при розробці норм витрат (використання) ресурсів?

1. Усі наведені відповіді.

2. Статистичний метод.

3. Метод прямого розрахунку.

4. Метод, що базується на фактичних питомих витратах ресурсів.

5. Яким методом краще планувати адміністративні витрати підприємства, якщо немає інформації про їх склад та фактори, що обумовлюють їх зміну?

6. Економіко-статистичними методом.

7. Методом еластичності від зміни обсягів діяльності.

8. Факторно-аналітичним методом.

9. Методом техніко-економічних розрахунків.

Мінімальний рівень поточних витрат досягається при такому обсязі діяльності, коли:

1. Граничні доходи = граничним витратам.

2. Граничні доходи  граничних витрат.

3. Граничні доходи < граничних витрат.

4. Граничні витрати відсутні.