Тема 5. Припинення зобов'язання

1. Припиненням зобов'язання – це остаточне припинення існування за підставами, визначеними законом та договором, суб'єктивних прав кредитора і суб’єктивних обов'язків боржника, а також прав і обов’язків третіх осіб, які приймали участь у даному зобов’язанні.

2. Належне виконання зобов’язання – це виконання його належним боржником належному кредитору в належному місці, в належний строк, належним способом, в належному обсязі з дотриманням усіх інших вимог і принципів виконання зобов’язання.

3. Відступне – це взаємна домовленість сторін, за якою боржник взамін виконання покладеного на нього зобов’язання передає кредиторові певне майно, гроші, після чого між ними припиняється правовий зв’язок.

4. Зарахування – це такий спосіб припинення зобов’язання, за якого погашаються зустрічні вимоги і здійснюється за наявності таких умов:

а) вимоги сторін мають бути зустрічними, тобто сторони одночасно беруть участь у двох зобов'язаннях і при цьому кредитор за одним зобов'язанням є боржником в іншому зобов'язанні.

б) вимоги мають бути однорідними, тобто в обох зобов’язаннях повинні бути речі одного роду, зокрема, гроші.

в) настання строку (терміну) виконання зустрічних зобов’язань.

г) безспірність зустрічних вимог, тобто відсутність між сторонами спору стосовно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо.

5. Новація – заміна первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами. Наслідки: припинення попереднього зобов’язання та пов’язаного з ним акцесорними зобов’язаннями.

Тема № 6. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ

1. Відповідальність в цивільному праві можна визначити як правовідношення, що виникає у зв'язку з порушенням встановленого договором або законом обов'язку, що має змістом засудження особи правопорушника та його протиправної поведінки, що виражається у покладанні на винну особу негативних майнових наслідків, які забезпечуються державним примусом.

2. Вина заподіювача шкоди – наступна умова цивільної відповідальності, під якою розуміють усвідомлене психічне ставлення правопорушника до своєї протиправної поведінки та її наслідків.

3. Наступна умова цивільно-правової відповідальності – причинний зв'язок між протиправним діянням правопорушника і шкодою, що настала. Під причинним зв'язком розуміється об’єктивно існуючий взаємозв'язок між явищами і процесами, при якому причина з необхідністю породжує наслідок.

4. Протиправне діяння правопорушника – це поведінка зобов’язаної особи, що не відповідає вимогам закону та договору, яка спричиняє шкоду потерпілому.

5. Під шкодою розуміється протиправне зменшення або втрата особистого чи майнового блага.

Залежно від співвідношення права на відшкодування збитків з правом на неустойку ст. 624 ЦК України визначає чотири види неустойки: підвищену (штрафну), залікову, виключну та альтернативну.

6. Підвищена (штрафна) неустойка передбачає стягнення за рахунок боржника неустойки у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

7. Залікова неустойка передбачає обов’язок боржника відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті сумою неустойки.

8. Виключна неустойка: обмежується відповідальність за вчинене правопорушення сплатою лише суми неустойки, виключаючи можливість відшкодування збитків.

9. Альтернативна неустойка надає кредитору право вибору стягнення неустойки чи відшкодування збитків.

Тема № 7. ПОНЯТТЯ, ВИДИ ТА УМОВИ ДОГОВОРУ

1. Договір - домовленість двох або більше сторін, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

2. Строк договору - це визначений період у часі, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати взяті на себе обов'язки відповідно до умов договору.

3. Реальний договір – для укладення яких однієї лише згоди сторін недостатньо. Для укладення реальних договорів крім згоди сторін необхідно вчинення певної дії, як правило, - передання майна.

4. Консенсуальний договір - договір вважається укладеним з моменту отримання особою, яка зробила пропозицію, (оферентом) відповіді від іншої особи (акцептанта).

5. Публічний договір - є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарі, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

6. Сутність договору приєднання полягає в тому, що його умови визначені однією із сторін у формулярах або в інших стандартних формах і можуть бути прийняті другою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому (ст. 634 ЦК України).

7. Попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором (ст. 635 ЦК України).

8. Договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена в договорі.

9. Істотними (суттєвими) вважаються умови, які необхідні і достатні для укладення договору.

Істотними умовами договору чинне цивільне законодавство визнає: умови про предмет договору; умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду; усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

10. Звичайні умови договору - це ті умови, що узгоджуються сторонами за диспозитивними нормами закону або за звичаями ділового обороту. Їх наявність чи відсутність не впливає на чинність укладеного договору, проте вони стають обов'язковими для сторін на підставі самого факту укладення договору.

Тема № 8. УКЛАДЕННЯ, ЗМІНА І РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ

1. Під офертою розуміється волевиявлення особи, спрямоване іншій особі на укладення договору на певних умовах.

Акцепт.

7