- •Тема 1. Основи управління змінами на підприємстві.
- •Етапи впровадження змін на підприємстві:
- •2. Підходи до подолання опору змінам.
- •Тема 2. Етапи реалізації стратегії підприємства.
- •3. Визначення рівня (глибини) стратегічних змін .
- •4.. Діагностика орг. Структури управління підприємством.
- •5. .Вибір підходу до реалізації стратегії.
- •Тема 3: Взаємозв'язок стратегії і структури.
- •6.Еволюція взаємозв’язку стратегії та структури.
- •9. Сітьова (кластерна) структура
- •Тема 4: Впровадження змін на різних етапах жц підприємства.
- •13. Теорії жц.
- •14. Причини занепаду підприємств.
- •15. Модель стратегічного процесу управління.
- •Тема 5: соціальна відповідальність і етика стратегічного управління
- •16.Взаємодія бізнесу і суспільства.
- •17.Етика в бізнесі.
- •18. Концепція корпоративного етосу.
- •19..Соціальна відповідальність бізнесу.
- •Тема 5 : Роль персоналу в реалізації стратегії.
- •21. Проблеми скорочення персоналу.
- •22. Методи управління культурою при злиттях і поглинаннях.
- •23. Загальні основи управління змінами визначення рівня та послідовностей стратегічними змінами.
- •25. Зазначення та характеристика стратег.Плану підприємства.
- •26. Розробка стратегічних програм
- •27. Конкурентні переваги
- •28. Альтернативні стратегії залежно від життєвого циклу.
- •29. Розроблення виробничої, фінансової та маркетингової стратегій.
- •30. Соціальна відповідальність (“відповідальність на власний розсуд”) включає:
- •Тема 11. Учасники процесу впровадження стратегічних змін
- •31. Визначення агентів стратегічних змін
- •32. Підбір і управління персоналом
- •5. Стратегія розвитку підсистеми управління персоналом.
- •33. Функціональні підрозділи та реалізація стратегій
9. Сітьова (кластерна) структура
Підприємство має центр, який координує роботу різних підрозділів з розроки вир-ва і реалізації продукції, які можуть бути у повній або частковій власності або незалежними під-ми і територіально розміщуватися в різних країнах і континентах.
Переваги: сітьова організація дозволяє поєднати ефективність выд спеціалізації у функціональній структурі, ефективність від виробничої самостійності в дивізіональній структурі і можливості перерозподілу в матричній і все із суттєвим успіхом. Головна перевага структури – гнучкість, швидкість реакції на зміни в нестабільному середовищи і економія витрат.
Недоліки:
Складність координації великої кількості співробітників і загроза невчасного виконання робіт.
Якщо підприємство спеціалізується лише на одній ланці ланцюжку створення вартості, то існує загроза, що воно втратить свою ключову перевагу і буде важко визначити його суттєвий внесок у вор-во продукту чи послуг.
10. Реінжиніринг – це радикальний перегляд бізнес-процесів для досягнення суттєвої економії витрат і часу.
Процес включає:
- ґрунтовний перегляд, переусвідомлення того, яким чином виконується робота;
- структурну реорганізацію, а саме – ліквідацію ієрархії і створення робочих груп чи команд;
- нову інформаційну систему і систему оцінювання;
- нову систему цінностей більш орієнтованих на споживача.
Принципи реінжинірингу:
Організувати роботу по результатах, а не по завданнях;
Інформаційна система має бути єдиною і доступною для всіх працівників;
Географічно розповсюджені ресурси слід розглядати як централізовані;
Слід поєднати паралельну діяльність замість інтегрованих її результатів;
Делегувати повноваження тим, хто виконує роботу контролює ресурси.
11. Проектування посад – це наука про досягнення компромісу між індивідуальними цілями працівників і підприємців. Для мінімізації негативних рис спеціалізації використовують такі методи посадового проектування:
1. Розширення (коли працівник виконує більшу к-сть однотипних обов’язків);
2. Ротація (коли освоюється кілька професій для урізноманітнення);
3. Збагачення (коли працівнику надається більше самостійності).
Принципи:
Комбінувати завдання для їхнього урізноманітнення.
Формувати природні робочі одиниці, щоб працівники відчували відповідальність і самостійно контролювати результати роботи.
Забезпечити зворотній зв'язок, щоб працівники знали про потреби споживачів.
12. Загальна система управління якістю – це філософія дій, спрямована на задоволення потреб споживачів і постійне покращення в роботі.
Цілі ЗУЯ:
- покращення якості продукції;
- швидка відповідь на зміни в потребах споживачів;
- гнучкість у задоволенні споживачів;
- зниження витрат за рахунок підвищення якості і скорочення робіт, які не додають вартості.
Складові ЗУЯ:
1. Спрямованість на задоволення потреб споживачів;
2. Споживачі є зовнішні і внутрішні;
3. Чітке вимірювання усіх важливих показників роботи;
4. Постійне покращення продукції і послуг;
5. Делегування повноважень виконавцям для самостійної оцінки результатів роботи.
