32. Підбір і управління персоналом

Типи стратегічних управляючих, які здатні успішно реалізовувати різні види стратегій (файл «Типи управляючих»).

Рекомендації щодо успішного проведення скорочення персоналу:

1. Ліквідувати непотрібну роботу замість скорочення посад.

2. Віддавати на субпідряди ті види робіт, які інші можуть зробити краще.

3. Інвестувати в тих працівників, які залишились (навчання).

4. Розвивати посади, які створюють додаткову вартість.

Стратегія управління персоналом — це тип забезпечувальної стратегії, яка спрямована на керований розвиток та вдосконалення кадровою потенціалу підприємства, накопичення людського капіталу; існує у вигляді довгострокової стратегічної програми (плану), сформованої з метою створення однієї з головних конкурентних переваг.

Приклади стратегій управління персоналом:

1. Добір і навчання: добір і переміщення персоналу всередині підприємства; добір і заміна; балансування просування співробітників із загальними та функціональними стратегіями; організація процесу навчання; організація аналітичних центрів добору та розвитку персоналу тощо.

2. Стратегія винагороди та мотивації: балансування винагороди та прибутків із загальними та забезпечуючими стратегіями; використання системи оцінки «робочого внеску» в результати; система участі у прибутках; впровадження нематеріальних важелів мотивації тощо.

3. Стратегії формування трудових відносин: участь персоналу в управлінні підприємством; стосунки із профспілками; адаптація до системи державною регулювання трудових відносин тощо.

4. Стратегія управління персоналом: процес добору, найму, навчання, перекваліфікації; використання та стимулювання працівників, які відповідали б погребам, що зумовлені майбутніми та організаційними змінами.

5. Стратегія розвитку підсистеми управління персоналом.

Загальна структура плану з управління персоналом:

1. Добір, оцінювання і розставлення персоналу.

2. Заходи щодо підвищення ефективності використання персоналу.

3. Заходи щодо стабілізації кадрів.

4. Заходи щодо мотивації персоналу.

5. Соціально-психологічні заходи щодо формування стратегічної поведінки та високого рівня морально-психологічного клімату.

33. Функціональні підрозділи та реалізація стратегій

Забезпечувальні стратегії існують у формі планів та програм і створюються для встановлення субординації та управління різними напрямками діяльності підприємства. Вони розробляються для кожного напрямку діяльності: охоплюють маркетинг, НДПКР, фінанси, персонал тощо.

Їхня роль — у підтриманні та забезпеченні цільових параметрів розвитку кожного напрямку діяльності, наданні йому конкретної форми та визначенні внеску в загальні стратегії підприємства.

Для кожного з функціональних планів характерні специфічні показники.

ТЕП — це система характеристик, що кількісно визначає функціонування та розвиток організації.

Значення ТЕП:

• відбивають цілі розвитку;

• характеризують окремі стратегії;

• допомагають досягти збалансованості стратегічного набору;

• встановлюють динамічну взаємодію між окремими розділами документів стратегічного типу (планів, проектів, програм) з поточними та оперативно-календарними планами;

• дозволяють встановлювати та контролювати конкретні завдання для виконавців;

• є базою для аналізу та оцінки рівня досягнення результату тощо.

Основні показники окремих розділів стратегічних планів такі:

1. план маркетингу — обсяги і приріст продажу, частка ринку та її зміни, витрати й ефективність роботи служби маркетингу, ціни та їхня динаміка тощо;

2. план з виробництва — обсяг продукції у натуральних показниках: собівартість, рівень витрат на виробництво, ефективність виробництва, рівень використання виробничих потужностей, рівень якості (зокрема, сертифікації), техніко-організаційний рівень виробництва тощо;

3. фінансовий план — прибутковість, рентабельність, структура капіталу, коефіцієнти ліквідності, фінансової усталеності тощо;

4. план по персоналу — чисельність, структура, плинність кадрів, рівень і динаміка платні, рівень кваліфікації тощо;

5. план з НДПКР — науково-технічний рівень розробок, витрати, дослідження та розробки, патентна «чистота» розробок, рівень науково-технічного потенціалу тощо.

1..Етапи і суть впровадження змін на підприємстві

2..Підходи до подолання опору змінам.

3.. визначення рівня (глибини) стратегічних змін .

4.. діагностика орг. Структури управління підприємством.

5..вибір підходу до реалізації стратегії.

6.Еволюція взаємозв’язку стратегії та структури.

7. Матрична структура.

8.Структурування на основі стратегій бізнес одиниць та ідеальна п'ятирівнева структура диверсифікації підприємства.

9. Сітьова (кластерна) структура

10. Ре інжиніринг

11. Проектування посад

12. Загальна система управління якістю

13. Теорії ЖЦ.

14. Причини занепаду підприємств.

15. Модель стратегічного процесу управління.

16. .Взаємодія бізнесу і суспільства.

17. Етика в бізнесі.

18.Концепція корпоративного етосу.

19..Соціальна відповідальність бізнесу.

20. Вибір керівника для впровадження стратегій.

21. .Проблеми скорочення персоналу.

22..Управління культурою при злиттях і поглинаннях

23. Загальні основи управління змінами визначення рівня та послідовностей стратегічними змінами.

24. Перетворення організації

25. Зазначення та характеристика стратег.плану підприємства.

26. Розробка стратегічних програм

27. Конкурентні переваги

28. Альтернативні стратегії залежно від життєвого циклу.

29. Розроблення виробничої, фінансової та маркетингової стратегій.

30. Соціальна відповідальність (“відповідальність на власний розсуд”) включає:

31.. Визначення агентів стратегічних змін

32. Підбір і управління персоналом

33. Функціональні підрозділи та реалізація стратегій