6.2.5. Кредит в іноземній валюті

У процесі здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства можуть залучати кредити в іноземній валюті. Ці кредити надаються як резидентами, так і нерезидентами. Здебі­льшого кредити залучаються для виконання зобов'язань за зов­нішньоекономічними контрактами, оплати відряджень за кор­дон тощо. Практика свідчить, що кредити в іноземній валюті є вигіднішими для позичальника, оскільки ставки за ними є наба­гато нижчими, ніж за кредитами у вітчизняній валюті. Однак слід також враховувати підвищений валютний ризик за такими кредитами.

Кредити в іноземній валюті надаються вітчизняними комер­ційними банками за умови мобілізації ними валютних ресурсів на відповідний строк. При цьому допускається часткове або повне

264

конвертування кредитних коштів у гривню або іншу іноземну ва­люту на міжбанківському валютному ринку України чи на між­народних валютних ринках згідно з умовами укладених кредит­них договорів. У нинішній час таку можливість мають усі юридичні та фізичні особи, що є суб'єктами підприємницької ді­яльності.

На практиці зустрічається також форма одержання кредиту в іноземній валюті на основі договору валютного фіксингу, згідно з яким кредит надається банком в українських гривнях, однак з прив'язкою до курсу долара чи євро. Погашення кредиту здійс­нюється також у гривнях у перерахунку за курсом відповідної іноземної валюти. Завдяки цьому позичальник може отримати кредит за зниженою процентною ставкою, характерною для кре­дитів в іноземній валюті, однак бере на себе валютний ризик. Зрозуміло, що з юридичного погляду такого роду кредити не мо­жна вважати кредитами в іноземній валюті, хоча за економічни­ми характеристиками вони мають багато спільного саме з валют­ними кредитами.

У разі планування залучення кредитів в іноземній валюті від нерезидентів фінансові служби підприємств повинні враховува­ти таке:

• кредити отримуються тільки в безготівковій формі;

• договори, які передбачають виконання резидентами борго­ вих зобов'язань перед нерезидентами за залученими кредитами в іноземній валюті (окрім товарних кредитів), у т. ч. поворотною фінансовою допомогою в іноземній валюті, підлягають обов'яз­ ковій реєстрації Національним банком України шляхом видачі резидентам реєстраційних свідоцтв;

• позичальник зобов'язаний зареєструвати договір до фактич­ ного одержання кредиту;

• за видачу реєстраційного свідоцтва стягується плата згід­ но з тарифом послуг, установленим нормативно-правовими

актами НБУ;

• процентна ставка за валютними кредитами від нерезидентів не повинна перевищувати розміру середньозваженої процентної ставки, за якою комерційні банки України надають суб'єктам го­ сподарювання кредити в іноземній валюті на внутрішньому кре­ дитному ринку (відповідна ставка розраховується Департаментом валютного регулювання НБУ і на середину 2002 р. становила

17 % річних);

• якщо договором з нерезидентом передбачено одержання кредиту без надходження коштів на рахунок резидента-позичаль-

265

ника на території України та/або погашення заборгованості за та­ким кредитом здійснюватиметься з рахунку резидента в інозем­ному банку, то резидент-позичальник повинен у встановленому порядку одержати індивідуальну ліцензію на відкриття рахунку в іноземному банку;

• у разі одержання резидентом кредиту в іноземній валюті від нерезидента без отримання реєстраційного свідоцтва до нього застосовуються штрафні санкції у сумі, еквівалентній 1 % розміру одержаного кредиту, перерахованій у національну валюту України за офіційним обмінним курсом НБУ на день одержання кредиту.

Для одержання реєстраційного свідоцтва резиденту-пози-чальнику потрібно подати до відповідного територіального управління НБУ документи згідно з переліком, встановленим НБУ. Договір реєструється (з видачею реєстраційного свідоцтва) у строк, що не перевищує 7 робочих днів з дати надходження за­значених документів до територіального управління. Підставою для відмови у видачі територіальним управлінням резидентові-позичальнику реєстраційного свідоцтва є:

• відсутність належним чином оформлених документів, пе­ редбачених у відповідному переліку;

• виявлення в поданих документах недостовірної (суперечли­ вої) інформації;

• невідповідність форми укладеного договору вимогам чинно­ го законодавства України.

Резидент, що одержав кредит без реєстраційного свідоцтва, зобов'язаний здійснити реєстрацію договору і довести до відома органу державної податкової служби. Якщо протягом 60 днів з моменту встановлення порушення (дати укладення акта перевір­ки) податковий орган не одержить повідомлення про реєстрацію від резидента, то він у встановленому порядку подає матеріали з метою застосування спеціальних санкцій, передбачених Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Ці санкції мо­жуть виражатися в накладенні штрафів, застосуванні до поруш­ників індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономіч­ної діяльності, яким установлюються певні заборони, обмеження чи режим здійснення зовнішньоекономічної діяльності тільки з державного дозволу, тимчасове призупинення зовнішньоеконо­мічної діяльності.

Залучення резидентом іноземного кредиту, отриманого під га­рантію Кабінету Міністрів України, не потребує отримання ре­єстраційного свідоцтва.

266