69. Організаційна характеристика транснаціональних корпорацій.

Вивчаючи тему, студент має опанувати основні організаційні характеристики міжнародних корпорацій: формалізацію,спеціалізацію,централізацію.

Формалізація ґрунтується на використанні структур і процедур у процесі прийняття рішень, комунікацій і контролю. Формалізація здійснюється як за цілями, так і за предметом, внутрішніми і зовнішніми мережами.

Спеціалізація означає спосіб призначення завдань окремим працівникам.

Горизонтальна спеціалізація означає виконання працівником частки якої-небудь функції, наприклад, проведення аналізу в процесі маркетингового дослідження.

Вертикальна спеціалізація базується на визначенні роботи для групи чи підрозділу, в яких існує колективна відповідальність за результати, а розподіл роботи між групами залежить від рівня ієрархії. Виконавці окремих робіт при цьому обираються не лише за функціональною підготовкою, як у першому випадку, а й з інших причин: завантаження, зацікавленість, потреба в розвитку і т. ін. Західна культура грунтується переважно на горизонтальній спеціалізації. Тому три чверті фахівців корпорацій США діють за функціональним розподілом. Східна культура має в основі головним чином вертикальну спеціалізацію. У цьому зв'язку в японських корпораціях менше третини працівників отримують завдання за функціональним принципом.

Централізація, як це зазначалось у попередній темі, важлива з позицій прийняття відповідальних рішень. Панівною для міжнародних корпорацій є тенденція до централізації прийняття рішень на користь зарубіжних відділень шляхом розширення службової автономії персоналу цих відділень, делегування повноважень менеджерами центральної і регіональної штаб-квартир до операційних менеджерів. Однак проведені дослідження свідчать, що рівень автономності і делегування в японських корпораціях є нижчим, ніж в американських.

70. Особливості організації міжнародних операцій тнк в Україні.

Сьогодні в Україні діють кілька десятків великих за світовими масштабами ТНК. В Україні Coca-Cola і Samsung, Toyota і Nestle, Nokia і Metro, Hewlett-Packard, British American Tobacco та інші ТНК орієнтуються на споживчий попит. Великих промислових концернів, таких як, приміром, Westinghouse, ExxonMobil або General Electric, на українському ринку немає. Виняток - Mittal Steel, для якої її український актив - Криворіжсталь - проміжна, а не кінцева ланка виробничого ланцюга.

На перший погляд, внесок ТНК у вітчизняну економіку невеликий. Обсяги інвестицій кожної глобальної групи в Україну за всі 10-14 років присутності - в середньому $150-200 млн. (удвічі менше від середнього обсягу прямих іноземних інвестицій у нашу країну лише за один квартал). Говорити про підтримку суміжних галузей - мовляв, при виході ТНК на ринок за ланцюжком створюються додаткові робочі місця по всій країні - не випадає: багато компаній дотепер закуповують більшу частину сировини й обладнання за кордоном, у своїх власних підрозділів. Тому співпраця ТНК з місцевими виробниками є обмеженою.

Більшість ТНК в Україні намагаються привертати мінімум уваги місцевої влади й широкої громадськості. У питаннях відносин з владою транснаціональні компанії значно делікатніші, ніж вітчизняні бізнес-структури.

Виведення капіталу з України транснаціональним корпораціям, за їхнім визнанням, поки що невигідне: весь прибуток реінвестується в завоювання українського ринку. Що цілком закономірно. Ринки розвинених країн останнім часом призупинилися у зростанні, а в Україні внутрішнє споживання збільшується вражаючими темпами - поглинати гамбургери, пральний порошок, цемент, шоколадки й мобільні телефони український ринок готовий нескінченно довго й у величезних кількостях. Понад те, якщо український бізнес найчастіше відчуває необхідність у залученні великого капіталу, то для представництв ТНК материнські компанії, по суті, - банки, готові в будь-який момент кредитувати дочірню структуру.

Важливо зазначити, що обсяги іноземних прямих інвестицій почали зменшуватись з третього кварталу 2008 року і на початок 2009 становили 35723,4 млрд. дол., але вже станом на 1.04.2009 досягли відмітки у 36526,6 млрд. дол.

У 2009 році приріст ПІІ в економіку України продовжується. Це передовсім спричинено зниженням курсу національної валюти, зниженням вартості активів, підготовкою до Євро2012. Аналізуючи напрямки вкладення ПІІ за галузями і сферами економіки, можна відмітити лідируючи позиції промисловості, фінансової сфери і торгівлі. Найбільші компанії-інвестори: Mittal Steel, Siemens, Volkswagen, Deutsche Telecom, Jabil Circuit and Electronics, Sony, Panasonic, Telenor, TNK-BP, Coca-Cola, Cargill, Carlsberg, Sun Interbrew, Kraft Foods, Nestle, Philip Morris, Reemtsma, Raiffeisen Bank, Erste Bank, HVB, ING Bank, BNP Paribas, EFG Group, McDonalds, Metro Cash & Carry, Billa, Paterson та ін.

Основними інвесторами, як і в 2008 році залишились Кіпр і Німеччина