2. Методика використання інтерактивних технологій.

Використання інтерактивних технологій - дієвий спосіб навчання, що передбачає активність і самостійність людини протягом навчального процесу, створення атмосфери співпраці, доброзичливості. Виділяють 4 групи: індивідуальні, парні, кооперативні та фронтальні.

1-2) Індивідуальні та парні т. передбачають самостійну роботу (випереджувальні завдання, творча робота, дослідження, захист проекту тощо).

3. Кооперативні технології заст.. при груповій формі навчальної діяльності, яка будується на співпраці, спілкуванні, взаємодопомозі. Приклади таких т.:

1. Інтерактивна вправа „Акваріум”. Групи по 5- 6 чоловік. Одна в центрі, отримує завдання і обговорює його. Інші за колом не втручаючись, уважно слухають, роблять помітки. Потім обговорення ходу дискусії, аргументів виступаючих.

2. І. вправа „Карусель”. В два кола обличчям одне до одного. Обмін інформацією, власними думками. Потім люди з зовнішнього кола пересідають до слідую чого партнера. Можлива схема „запитання - відповідь”.

3. І. в. „Два - чотири - всі разом”. Пропонується проблема (інформація), спочатку всі самостійно, потім обговорення в парах, далі - в четвірки. Коли - прийняли рішення - колективне обговорення.

Література.

1. Аникеева Н.П. Воспитание игрой. М.: "Прогресс", 1987 г. – 316 с.

2. Бондаренко А.Ф. Психологическая помощь: Теория и практика. – К.: Укртехпрес, 1997.

3. Вачков И.В., Дерябо С. Д. Окна в мир тренинга. Методологические основы субъектного похода к групповой работе : Учеб. Пособие. – Спб.: Речь.2004. – 272.

4. Осипова А. А. Общая психокоррекция: учеб. пособие для студентов вузов. – М.: ТЦ Сфера, 2004. – 512 с.

5. Рудестам К. Групповая психотерапия / Карл Рудестам – СПб.: Издательство «Питер», 2000. – 384с: (Серия «Мастера психологи»).

6. Фопель К. Технология ведения тренинга, М.: Генезис, 2003. – 272 с.

7. Яценко Т.С. Теорія і практика групової психокорекції: Активне соціально-психологічне навчання: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2004.– 679с.

Тема 3. Психологія гри Лекція 3

План

1. Феномен гри в науці і культурі.

2. Ознаки гри.

3. Гра і культура. Культура гри.

1. Феномен гри в науці і культурі.

Гра - це найбільш природні форми взаємодії між людьми, саме в ній особистість розвивається вільно, швидко і гармонійно.

На сьогоднішній день терміни „гра”, „ігрова взаємодія”, „ігрова діяльність” стали науковими термінами, з гри знято „тавро” порожнього проведення часу, просто забавки і розваги.

Гра старша за культуру. Платон прирівнював гру до мистецтва. Аристотель бачив в ній джерело духовної рівноваги, гармонії душі і тіла. Він також перший підмітив практичне значення гри для розвитку дитини. Були і відхилення, наприклад в середньовіччі схоласти проповідували , дівчинка не повинна ніколи гратись: вона повинна багато плакати і думати про свої гріхи”. Ренесанс повернув інтерес до гри.

Лише з 70 років 19 століття появились перші наукові теорії гри. Її почали вивчати з різних позицій: фізіологічної, біогенетичної, соціальної, біопсихологічної, соціологічної, психотерапевтичної, культурологічної та теорії про гру як самовираження.

К. Гросс показав гру через соціальну якість - первинна форма введення людини в соціум через добровільну підлеглість загальним правилам чи лідеру. Вперше через гру в дитинстві відбувається „штучне розширення нашого інстинкту симпатії”.

Дорослу гру він роздивлявся з точки зору функції яку вона виконує в культурі:

1. функція доповнення буття в фізичній, інтелектуальній і емоційних сферах особистості;

2. функція звільнення і здобування свободи особистості;

3. функція гармонізації світу і людини з світом.

Соціологи вивчали процеси в рекреативній групі („групі відпочинку”):

• змагання, конфлікти, співробітництво, акомодації (пристосування до інших).

• асиміляції (копіювання інших).

• соціалізація (процес суспільного становлення особистості).

Жан Піаже розділив гру на слідуючи форми:

1. гра - вправа. Приводить до формування більш складних навиків.

Б) символічна гра. Заміна реальності знаками і символами.

2. гра з правилами. Допускає змагання і співробітництво.

Сьогодні гра стала частиною кожного свята, обряду, відпочинку і т. д. І маємо навіть явище зловживання грою - ігрову залежність.