3. Підведення підсумків.

Після кожного блоку тренінгу, звичайно перед перервами, бажано зробити підведення підсумків. Тренер нагадує основні розглянуті теми, вправи, якщо це необхідно – оцінює рівень досягнень групи в цілому та окремих учасників. Можливим є варіант підведення підсумків, при якому учасники висловлюють те чому вони навчились, що зрозуміли протягом даного блоку.

1. Музика в тренінгу.

На деяких тренінгах музика необхідна, а на деяких – заважає...

Переваги, що їх дає застосування музичних записів безсумнівні:

• створення єдиного емоційного стану групи,

• активізація або заспокоєння учасників,

• збільшення підсвідомої та творчої активності учасників,

• контроль часу виконання вправ,

• супровід рухових та танцювальних вправ,

• супровід релаксаційних вправ.

Недоліки також досить численні:

• порушення власного внутрішнього ритму учасників,

• збільшення згуртованості групи,

• наявність суб’єктивних асоціацій з музичними творами,

• сформовані на тренінгу асоціації, що виникають у приватному житті клієнтів,

• в деяких учасників може виникнути враження, що їх “кодують”, особливо при використанні етнічної музики.

Підбираючи музичні записи, подбайте про якість записів та відтворюючої техніки, акустичні особливості приміщення. Краще відразу записати твори таким чином, щоб вони мали потрібну послідовність та тривалість у часі.

2. Театралізовані ритуали завершення.

Деякі тренінги завершуються зворотнім звя’зком, обговоренням ступеню досягнення мети учасників або тестуванням. В той же час в деяких тренерів виникає потреба в театралізованих ритуалах завершення. Особливо це стосується довготривалих груп особистісного зростання учасників.

Можна:

• попрохати учасників створити пантомиму на тему “Ми та наш тренінг”,

• написати та зіграти міні – спектакль,

• намалювати портрети кожного з учасників групи,

• написати та урочисто вручити побажання кожному з учасників,

• урочисто вручити сертифікати та маленькі сувеніри...

Література.

1. Большаков В.Ю. Психотренинг / Социодинамика, упражнения, игры. – СПб: Социально-психологический центр, 1996. -380 с.

2. Групповая психотерапия / Под ред. Б.Д.Карвасарского. – М.: Медицина, 1990. – 326 с.

3. Емельянов Ю.Н. Активное социально-психологическое обучение. – Л., 1985.

4. Зиннер Дж. В поисках хорошей формы" Гештальт-терапия с супружескими парами и семьями. - М.: Независимая фирма "Класс", 2000. - 320 с.

5. Игры - обучение, тренинг, досуг / Под ред. Петрусинского. В четырех кн. - М.: Новая школа, 1994. - 368 с.

6. Психогимнастика в тренинге. – СПб: Институт тренинга, 1993. – 90 с.

7. Роджерс К. Клиентоцентрированная терапия / Пер. с англ. – М.: Рефо-бук. К.: Ваклер, 1997. – 320 с.

8. Руководство по телесно-ориентированной терапии. – СПб: Рось, 2000. – 256 с.

9. Сидоренко Е.В. Психодраматический и недирективный подходы в групповой работе с людьми. Методические описания и комментарии. – СПб, 1992. – 198 с.

10. Харин С.С. Искусство психотренинга. – Мн.: Изд.В.П.Ильин, 1998. – 352 с

11. Шкурко Т.А. Танец как средство диагностики и коррекции отношений в группе // Психол. вестник РГУ, 1996. – Вып. 1. – Ч.1. – С.327-348.