3. Використання притч в позитивній психотерапії н. Пезешкіана.

Позитивна психотерапія – це новітній психодинамічний метод психотерапії, який базується на гуманістичному баченні природи людини та крос-культурному підході. Особливостями методу є його ресурсо-орієнтованість та конфлікт-центрованість.

Метод створено у 1968 році професором доктором медицини Носсратом Пезешкіаном та завдяки його синам, колегам і послідовникам розвивається до цього часу. Позитивну психотерапію можна віднести з одного боку до психодинамічних методів, а з іншого - до гуманістичних напрямків психотерапії.

У 1996 році Позитивну психотерапію офіційно визнано EAP (European Association for Psychotherapy, http://www.europsyche.org). У 2008 році Світова рада психотерапії (World Council for Psychotherapy, http://www.worldpsyche.org) включила Позитивну психотерапію Пезешкіана до 16 офіційно визнаних модальностей психотерапії.

10 Переваг позитивної психотерапії:

• короткотерміновість (від 5 до 20 зустрічей);

• простота (термінологія зрозуміла клієнтам та спеціалістам інших методів)

• орієнтація на ресурси та здібності людини (людина як цілісна система);

• конфліктцентрованість (на відміну від симптомоцетрованісті);

• універсальність для різних проблем та конфліктів;

• відкритість/еклектичність (легко інтегрує техніки інших методів, є платформою для створення єдиної теорії психотерапії);

• інтернаціональність (крос-культурний підхід);

• використання в якості інструментів метафор, притч, афоризмів різних народів;

• активна роль клієнта (принцип самодопомоги);

• спрямованість на майбутнє.

Уявлення про те, що Позитивна психотерапія – є психотерапією лише про «хороше», закликає бачити світ через «рожеві окуляри» чи своєю назвою підкреслює негативність інших методів є помилковими.

Слово «позитивна» в контексті назви Позитивної психотерапії походить від латинського слова «Positus» (ситуація, позиція, ставлення, упорядкування) або ж слова «Positum» (лат.: дане, наявне, фактичне; те, що є).

Позитивна психотерапія має оригінальний підхід, який складається з набору базових моделей, описаних простими загальновідомими словами. Це дає можливість психотерапевту(консультанту) і клієнту говорити однією мовою і добре розуміти один одного. Такі особливості методу Позитивної психотерапії не тільки складають основу для результативного та короткотермінового терапевтичного процесу, але й дозволяють використовувати її як платформу для узгодження та інтеграції різних методів психотерапії.

Позитивна психотерапія ґрунтується на переконанні, що усі люди за своєю природою хороші та мають дві базові здібності: здібність до любові та здібність до пізнання. Конфлікти і проблеми розглядається як виклик розвивати ці здібності. Спираючись не це бачення, були розроблені численні терапевтичні концепції і техніки. Серед них:

Балансна модель: Життя людини відбувається та може бути описане у чотирьох сферах: тіло/відчуття, діяльність/досягнення, контакти, майбутнє/фантазії/сенси. При цьому ці сфери є способами реагування на виникаючі конфлікти і проблеми. Для прикладу, батько при конфлікті «втікає» в роботу (діяльність), мати через образу, нав’язливі думки (фантазії), а як наслідок, уникаючи соціальних контактів (контакт), дитина починає хворіти (тіло).

Байки, афоризми, крос-культурні приклади: Дані прийоми використовуються як посередники між клієнтом та консультантом(терапевтом). Вони допомагають підключити уяву, фантазію для розв’язання конфліктів і є своєрідними якорями для майбутніх конфліктів. Для прикладу, щоб відпочити людина на Сході розслабляється через спілкування в самому центрі шуму та гаму усіх своїх родичів та сусідів, в той час як західній людині для відпочинку потрібний спокій і тихе приміщення.

Завдякі простій і зрозумілій мові, позитивна психотерапія знайшла своє застосування не тільки в медицині і психотерапії, але й в освіті і вихованні, менеджменті, соціальній роботі, тощо.

Зараз про позитивну психотерапію знають більш ніж у 70 країнах світу, а основні книги Пезешкіана перекладені як мінімум 23 мовами світу.

Три базові принципи Позитивної психотерапії

+ Принцип надії (позитивний погляд на природу людини)

+ Принцип балансу (диференційний аналіз динаміки та змісту конфлікту для гармонізації базових здібностей Знати/Любити та окремих сфер життя людини)

+ Принцип консультування (5-крокова модель психотерапії та самодопомоги)

Список літератури

1. Пезешкиан Н. Роль идентичности и культуры в современном мире с точки зрения позитивной психотерапии / Носсрат Пезешкиан // Научно-практический журнал Позитум Украина. – 2008. – № 2. – С. 4-14.

2. Розвиток самосвідомості і самооцінки http://www.refine.org.ua/pageid-3772-2.html.

3. Суб'єктивність та її самопізнання на тлі цивілізації: божевілля і сексуальність. Герменевтика суб'єкта. М. Фуко (1926-1984) http://ua.textreferat.com/referat-10112.html.

4. Уперенко Н. Об актуальности нового уровня диалектизации экономических наук // Вопросы философии. - 1987. - № 8.

5. Шумпетер Й. А. История экономического анализа // Истоки. Вопросы истории народного хозяйства и экономической мысли. - Вып. 1. - М.: Экономика, 1989. - С. 248-249.