2.2 Аналіз рентабельності ТзОв “Вітан-Транс”

Відносну характеристику фінансових результатів діяльності господарюючих суб’єктів виражають показники рентабельності. За цими показниками доцільно проводити рейтингову оцінку ефективності сфер діяльності, вкладення капіталу, випуску продукції тощо.

Рентабельність власного капіталу у покриття всіх активів підприємства (Rk) розраховується відношенням чистого прибутку (Чп) до середньої вартості авансованого капіталу у покриття активів за аналізований період (К):

За 2011р. К=(2145,2+2988,3):2=2566,75

Rк = 41,3/2566,75*100= 1,61%

Цей показник називають економічною рентабельністю, яка свідчить про граничний рівень дивідендів на акціонерний капітал.

Рентабельність виробничих активів (Rва) визначають як відношення чистого прибутку до середньої вартості основних засобів (ОЗ) та середніх залишків матеріальних оборотніх активів:

За 2011р. Rва=41,3:((1668,8+1305,2):2+(198,3+184):2)*100= 2,47%

Цей показник рентабельності порівняно з рентабельністю вкладеного капіталу зазначає пріоритети інвестування тимчасово вільних власних коштів, або ефективного залучення капіталу.

Розділ 3. Аналіз і оцінка ймовірності банкрутства ТзОВ “Вітан-Транс”

Банкрутство або неплатоспроможність є категоріями ринко­вої економіки, що характеризують фінансовий стан підприємства. Згідно з Законом України у поновленні платоспроможності боржника або визнання його банкрутом під банкрутством розуміють визнану арбітражним судом неспроможність господарюючого суб'єкта виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами та з обов'язкових платежів протягом трьох місяців після настання виз­наченого терміну сплати, а також відновити свою платоспро­можність не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. Банкрутство буває таких видів

1. Примусове, що виникає внаслідок кризи в країні, політич­ної нестабільності, війни, стихійного лиха, банкрутства боржників,

2. Фіктивне, що виникає через зумисне оголошення своєї неплатоспроможності з метою отримання відстрочки погашеннясвоїх зобов'язань, або їх списання.

3. Навмисне, яке створює керівник чи власник спеціально вособистих інтересах чи інтересах інших осіб.

4. Необережне, яке виникає внаслідок неефективної роботита ризикових операцій.

5. Технічне, що зумовлюється суттєвою простроченістю дебіторської заборгованості. Величина дебіторської заборгова­ності перевищує кредиторську, а сума активів значно більша від його фінансових зобов'язань.

6. Юридичне, яке виникає при неможливості підприємства відновити свою платоспроможність.

Можна виділити три стадії банкрутства: приховане бан­крутство, фінансова криза та явне банкрутство.

Приховане банкрутство характеризується зниженням вар­тості підприємства через спад прибутковості діяльності та зрос­танням зобов'язань. На цій стадії знижується інвестиційна приваб­ливість підприємства та погіршуються умови його ділового парт­нерства. Етап фінансової кризи характеризується спадом вироб­ництва і продажу продукції, зниженням рентабельності капіталу і продукції, зменшенням грошових потоків і розбалансованістю дебіторської та кредиторської заборгованостей, некредитоспро­можністю та негативним характером зміни фінансової стійкості. Явне банкрутство характеризується неможливістю підприємства відновити свою платоспроможність і виконати свої грошові зо­бов'язання перед кредиторами та з обов'язкових платежів.

У світовій практиці виділяють характерні явища, які визна­чають ймовірність банкрутства підприємства. До них належать:

- спад виробництва та виробнича нестабільність;

- критичний рівень недопустимої кредиторської заборгованості;

- стійке незадовільне значення коефіцієнтів ліквідності ба­лансу;

- перевищення довготермінового та короткотермінового за­лучення капіталу стосовно допустимих норм;

- хронічне невиконання зобов'язань перед інвесторами, кре­диторами та акціонерами;

- погіршення майбутніх вигод партнерських відносин;

Для аналізу й оцінки можливого банкрутства використовують економіко-математичні методи та моделі, експертні оцінки, які з певним ступенем точності зазначють перспективну динаміку параметральних показників фінансового стану та очікувану платоспроможність.

За двофакторною моделлю Е.Альтмана ймовірність банкрутства (індекс Z) визначається за значеннями коефіцієнтів покриття (Кп) і коефіцієнтів автономії (Ка) на підставі рівняння:

Z = -0,3877 – 1,0736Кп + 0,0579Ка

Для підприємств у яких значення Z=0, ймовірність банкрутства становить 50%. Від’ємні значення Z свідчать про зменшення ймовірності банкрутства, а додаті – про підвищення.

Z 2009 = -0,3877 – (1,0736 * 0,716) + (0,0579 * 0,398) = -1,133

Z 2010 = -0,3877 – 1,0736 * 1,143 + 0,0579 * 0,658 = -1,577

Z 2011 = -0,3877 – 1,0736 * 1,104 + 0,0579 * 0,602 = -1,538

На основі вище розрахованих показників, можна зробити висновки про зменшення ймовірності банкрутства ТзОВ “Вітан-Транс” в період з 2009 до 2011р., оскільки значення коефіцієнта Z від’ємне.

Щоб досягнути точнішу оцінку ймовірності банкрутства, використовують п’ятифакторну модель Альтмана, за якою індекс Z розраховується:

Z = 1,2K1 + 1,4K2 + 3,3K3 + 0,6K4 + 0,999K5

Z = 1,2*0,376+1,4*0,014+3,3*0,027+0,6*1,515+0,999*1,6 = 3,0673

Залежно від індексу Z визначають ступінь можливого банкрутства (таблиця 4.1.)

Оцінка ймовірності банкрутства за значенням індексу Z

Таблиця 3.1

Значення індексу Z	Ймовірність банкрутства
1,8 і менше	Дуже висока
Від 1,81 до 2,7	Висока
Від 2,71 до 2,9	Існує ймовірність
3,0 і вище	Дуже низька

На основі розрахованих даних було визначено, що індекс Z за п’ятифакторною моделлю Альтмана для ТзОВ “Вітан-Транс” станом на 2011 рік становит 3,0673, що за даними таблиці свідчить про низьку ймовірність банкрутства підприємства.

За чотирифакторними моделями розраховують індекс Гафлера, який має вигляд:

Zт = 0,03X1 + 0,13X2 + 0,18X3 + 0,16X4

Якщо Zт > 0,3 , то підприємство має стійкий фінансовий стан, коли Zт < 0,2, то є ймовірність банкрутства.

Zт = 0,03*0,068+0,13*1,104+0,18*0,398+0,16*1,374 = 0,437

На основі розрахованих даних було визначено, що індекс Z Гафлера для ТзОВ “Вітан-Транс” станом на 2011 рік становит 0,437, що свідчить про стійкий фінансовий стан підприємства.