Аналіз пасивів ТзОв “Вітан-Транс”
Будь-який суб'єкт господарювання покриває потребу своїх активів за рахунок власних і залучених джерел (капіталу), які визначаються як його пасиви.
Головні завдання аналізу пасивів підприємства:
аналіз обсягу і динаміки капіталу підприємства;
аналіз структури капіталу та її зміни в оцінках до зміни фінансового стану;
аналіз складу та структурних змін власного і залученого (довго - та короткотермінового) капіталів;
пошук резервів збільшення капіталу, підвищення рівня його віддачі та зміцнення фінансової стійкості.
Використовуючи дані пасиву бухгалтерського балансу ТзОВ “Вітан-Транс”, можна дати загальну характеристику джерел покриття активів.
Аналіз джерел фінансування активів ТзОВ “Вітан-Транс” за 2009 рік
Таблиця 1.2.1
Аналіз джерел фінансування активів “Вітан-Транс” за 2010 рік
Таблиця 1.2.2
Аналіз джерел фінансування активів “Вітан-Транс” за 2011 рік
Таблиця 1.2.3
За даними таблиць 1.2.1-1.2.3 в період з 2009 по 2011р. спостерігається зростання власного капіталу та поточних зобов’язань підприємства, та зменшення його довгострокових зобов’язань. Зростання власного капіталу свідчить про зменшення фінансового ризику кредиторів та інвесторів, зростання поточних зобов’язань – зменення фінансової стійкості, зменшення довгострокових зобов’язань – є свідченням недовіри до підприємства з боку банку, а отже погіршенням його фінансового стану.
Власний капітал — це власні джерела фінансування підприємства без зазначеного терміну повернення, які внесені засновниками підприємства, накопичені впродовж його існування за рахунок реінвестованого прибутку та отримані в дарунок. Власний капітал поділяється на статутний, пайовий, додатковий, резервний, неоплачений, вилучений і нерозподілений прибуток (непокритий збиток). Його класифікують за джерелами утворення (внутрішні і зовнішні), за формами існування (інвестований, дарчий, нерозподілений) та за рівнем відповідальності (зареєстрований та незареєстрований).
Залучений капітал визначають у формі довго - і короткотермінових зобов'язань. Зобов'язання — це заборгованість суб'єкта господарювання, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення його ресурсів, що втілюють економічні вигоди.
Аналізуючи пасиви суб'єкта господарювання, ми можемо зробити такі основні аналітичні висновки про зміну фінансового стану.
1. Про зміну співвідношення власного та залученого капіталу, що визначає економічну незалежність і стан автономності. Залучення капіталу є необхідною й об'єктивною передумовою діяльності будь-якого суб'єкта господарювання. Якщо частка власного капіталу більша, ніж залученого, то фінансовий ризик кредиторів та інвесторів менший. Багато причин зумовлюють більшу ефективність використання залученого капіталу, ніж власного. До них належать такі:
• детальна оцінка доцільності залучення капіталу за різними формами та механізму формування коштів для погашення зобов'язань;
• стимулююча роль відсоткових ставок на залучений капітал;
• контроль за погашенням боргу з боку банку та кредиторів;
• використання застави при отриманні кредиту може зумовити проведення розрахунків за кредит майном підприємства і призвести до банкрутства;
• прискорення оборотності залученого капіталу сприяє приросту фінансових результатів діяльності та зміцненню автономії.
2. Про зміну обсягу та структури короткотермінового залучення капіталу. Таке залучення капіталу виникає у формі короткотермінових кредитів банку, поточної заборгованості за довготерміновими зобов'язаннями, виданими векселями та за всіма видами кредиторської заборгованості. Зміна обсягу поточних зобов'язань у співвідношенні з ліквідними активами характеризує платоспроможність підприємства. Найсуттєвіший вплив на фінансовий стан має кредиторська заборгованість, яка свідчить про стан платіжної дисципліни підприємства та його фінансову стійкість.
Ефективність використання капіталу характеризується показниками:
а) рентабельність усього вкладеного капіталу (RK):
,
де ЧП — чистий прибуток, грн.;
К — середня величина авансованого капіталу, грн.;
За період 2009-2011 рр. Рентабельність усього вкладеного капіталу була такою:
б) рентабельність власного капіталу (RВК) і рентабельність залученого капіталу (RЗК):
та
,
де ВК і ЗК — середня величина авансованого власного та залученого капіталу, грн.
Маємо такі показники рентабельності власного капіталу за аналізований період:
Показники рентабельності залученого капіталу є такими:
в) рентабельність перманентного капіталу (RПК):
,
де ТК — середня величина довготермінового залученого капіталу, грн.
Оскільки у ТзОВ “Вітан-Транс” не має довготермінових залучень, то показники рентабельності перманентного капіталу будуть мати такі ж значення, що і рентабельність власного капіталу.
г) капіталовіддача (КВ) і капіталомісткість (КМ) валового доходу (ВД):
Розрахувавши вище названі показники для ТзОВ “Вітан-Транс” бачимо його неефективну діяльність в 2009 і 2010 роках, оскільки підприємство отримало збиток, на 2011 рік ситуація дещо стабілізувалась і діяльність підприємства була рентабельною. Також в період 2009-2010рр. спостерігається зменшення швидкості обороту капіталу, що свідчить про зниження ефективності діяльності фірми, та збільшення капіталовіддачі і зменшення капіталомісткості – що характеризує підвищення ефективності використання основних фондів.
Аналізуючи залучений капітал, важливо дати оцінку зміни обсягу та структури (табл. 1.2.4-1.2.6).
Склад і структура залученого капіталу ТзОВ “Вітан-Транс” за 2009 рік
Таблиця 1.2.4
Склад і структура залученого капіталу ТзОВ “Вітан-Транс” за 2010 рік
Таблиця 1.2.5
Склад і структура залученого капіталу ТзОВ “Вітан-Транс” за 2011 рік
Таблиця 1.2.6
За даними таблиць 1.2.4-1.2.6 в період з 2009-2011р. спостерігається зменшення довгострокового залученого капіталу та збільшення короткостроковго залученого капіталу, причиною цього є невигідність залучення довгострокових кредитів за діючими умовами кредитування.
Аналізуючи кредиторську заборгованість, особливу увагу звертають на зміни її обсягу, структури, оборотності та терміну погашення. Аналіз змін обсягу кредиторської заборгованості варто проводити з огляду на всі її структурні елементи, визначаючи реальності цих сум за інформацією укладених договорів, контрактів та інших документів, які засвідчують стан поточних розрахунків підприємства.
Оцінка стану розрахунків з кредиторами ТзОВ “Вітан-Транс” за 2009 рік
Таблиця 1.2.7
Оцінка стану розрахунків з кредиторами ТзОВ “Вітан-Транс” за 2010 рік
Таблиця 1.2.8
Оцінка стану розрахунків з кредиторами ТзОВ “Вітан-Транс” за 2011 рік
Таблиця 1.2.9
За даними таблиць 1.2.7-1.2.9 ми можемо спостерігати зростання кредиторської заборгованості підприємсва в період 2009-2010рр., найбільш питому вагу в ній займають заборгованість за товари, роботи, послуги та розрахунків з оплати праці. Це свідчить про неефективну вибрану політику стосовно співпраці зі своїми контрагентами та працівниками підприємства, оскільки це призведе до недовіри з боку інших підприємств та зниження ефективності роботи працівників підприємства.