8. Моделі кругообігу ресурсів економічних систем

У змішаній економіці головну координуючу роль виконує ринок. Пов'язуючи між собою продавців і покупців, ринок встановлює ціни і розподіляє обме­жені ресурси згідно з платоспроможними потребами економічних суб'єктів. Але ринок — це не монолітна, а структуризована система, яка складається з окремих видів ринку. Центральне місце в ринковій системі займають два види ринку: ринок продуктів і ринок ресурсів.

Ринок продуктів — це ринок, на якому домашні господарства купують вироблені підприємствами товари та послуги.

Ринок ресурсів — це ринок, на якому підприємства купують у домашніх господарств ресурси, необхідні їм для виробництва: робочу силу, капітал і природні ресурси.

Через ринок ресурсів і продуктів домашні господарства і підприємства взаємодіють між собою. В процесі їхньої взаємодії відбувається економічний кругообіг, внаслідок якого в економіці визначається обсяг і структура виробництва, а між окремими ринками досягається рівновага.

Легко помітити, що в процесі ринкових відносин під­приємства і домогосподарства виступають почергово як продавці або покупці. На ринку ресурсів підприємства є покупцями, а домогосподарства – продавцями. На ринку продуктів домогосподарства є покупцями, а підприємства – продавцями. В кінцевому підсумку через механізм цих ринків ресурси обмінюються на продукти, а грошові пото­ки лише обслуговують цей обмін.

Економічний кругообіг випливає із передумови, що домашні господарства витра­чають весь свій доход на придбання споживчих товарів та послуг, а виробничі витрати підприємств еквівалентні їхнім доходам від реалізації продуктів. У дійсності це не так. Для того щоб відтворити реальну картину економічного кругообігу, потрібно врахувати ще фінансовий ринок, який перетворює заощадження в інвестиції.

Статистика свідчить, що величина щорічних витрат домогосподарств, як правило, менша від величини їхніх доходів. Та частина доходу домашніх господарств, яка не спрямовується на купівлю товарів та послуг, а також на сплату податків, формує їхні заощадження. Найбільш роз­повсюдженими формами заощаджень є використання пев­ної частки доходу домогосподарств для їхнього зберігання на депозитних рахунках банківської системи та з метою придбання акцій і облігацій.

Це пояснюється тим, що крім поточних витрат на купівлю ресурсів, необхідних для підтримання виробництва на незмінному рівні, підприємства повинні здійснювати інвестиції, тобто капітальні витрати. Під інвестиціями слід розуміти всі витрати, які безпосередньо сприяють зростанню загальної величини капіталу в економіці.

Більша частина заощаджень домогосподарств перетворюється в інвестиції на фінансовому ринку за допомогою спеціальних фінансових посередників. До них належать комерційні банки, страхові компанії, інвестиційні компанії та різні фонди. Акумулюючи вільні від витрат грошові ресурси домогосподарств, фінансові посередники передають їх у формі позичок у розпорядження підприємств за відповідну ціну, відсоткову ставку. Інша частина заощаджень домогосподарств перетворюється в інвестиції безпосередньо через придбання ними акцій, облігацій та інших цінних паперів.

Ринок ресурсів

Ринок продуктів

Підприємства

Домогосподарства