Донецький інститут післядипломної освіти

інженерно-педагогічних працівників

Університету менеджменту освіти (м. Донецьк)

Кафедра психології

Т.Б. Ільїна

Теоретико-методологічні проблеми психології

Донецьк – 2011

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО

ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

«Теоретико-методологічні проблеми психології»

Спеціальність 8.03010201 «Психологія»

Донецьк – 2011

Ільїна Т.Б. Методичні вказівки до вивчення навчального курсу «Теоретико-методологічні проблеми психології». Спеціальність 8.03010201 «Психологія». – Донецьк: ІПО ІПП УМО, 2011. – 46 с.

Навчально-методичні вказівки підготовлені Т.Б. Ільїною, кандидатом психологічних наук, доцентом кафедри психології Інституту післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників Університету менеджменту освіти (м. Донецьк).

Методичні вказівки до вивчення навчального курсу «Теоретико - методологічні проблеми психології» призначені на допомогу студентам-магістрам спеціальності «Психологія» в процесі освоєння змісту курсу, загальних понять, термінів та психологічних принципів.

Автор дає навчальні рекомендації по основним питанням курсу ознайомлення студентів із логікою розвитку психологічної науки, її категоріального строю, принципів, навчання різним способам вирішення основних методологічних проблем. Представлені плани лекційних, семінарських та практичних занять, завдання для самостійної роботи, тести, питання до заліку, список рекомендованої літератури.

Рецензенти: Лефтєров В.О., доктор психологічних наук, професор, президент Регіональної асоціації психологів Донбасу;

Максименко О.Г., кандидат психологічних наук, завідувач кафедри педагогіки та психології професійної освіти ІПО ІПР УМО.

Друкується за рішенням методичної ради ІПО ІПП УМО

(протокол №___ від________)

ВСТУП

Навчальна дисципліна «Теоретико-методологічні проблеми психології» призначена для підготовки психологів і має на меті сформувати у студентів психологічні знання з історії розвитку та становлення наукової психології; надати допомогу особистості у з'ясуванні власної природи, розкрити унікальність свого внутрішнього світу, визначити рушійні сили власного розвитку; опанувати принципами та методами наукового пізнання; визначити стан сучасної психологічної науки і розвиток її загальної теорії.

Викладання дисципліни здійснюється шляхом читання лекцій, проведення семінарських занять, самостійної підготовки. На лекціях доводяться основні теоретичні та методологічні положення сучасної психології, зміст і сутність основних її категорій. На семінарах поглиблено вивчаються теоретичні питання, які розглядаються на лекційних заняттях, формуються необхідні практичні навички роботи.

Самостійна робота студентів організовується і проводиться за окремими завданнями з переліком питань для опрацювання та рекомендованої літератури.

У результаті вивчення курсу студенти повинні

знати:

стан сучасної психологічної науки і перспективи її розвитку;

природу психічного та принципи побудови системи психологічних знань;

методологію і принципи психологічного дослідження;

основні психологічні категорії, їх зміст і перспективи розвитку;

вміти:

проводити теоретичні, експериментальні дослідження психологічних явищ відповідно до наукового методу;

визначити причинно-наслідкові залежності між психологічними явищами, давати їм обґрунтовану інтерпретацію;

визначати предмет психології на сучасному етапі, основні психологічні категорії, їх сутність і зміст.

Програма курсу «Теоретико – методологічні проблеми психології» Тематичний план дисципліни

№ з/п	Назва змістового модуля та теми	Години
		Лекції	Семінари	Сам.робота
І	Теоретико-методологічні основи психології
Тема 1	Психіка людини як предмет наукового пізнання	4	2	9
Тема 2	Предмет психології на сучасному етапі	6	2	10
Тема 3	Методологія психологічного дослідження	6	2	10
ІІ	Категоріальна система психології: сутність та проблеми
Тема 4	Психофізіологічна проблема	2	-	10
Тема 5	Аналіз базових категорій у психології	6	2	10
Разом годин	81	24	8	49

Форма оцінювання – залік

Змістовий модуль 1. Теоретико-методологічні основи психології

Тема 1. Психіка людини як предмет наукового пізнання

Душа в реаліях і міфах. З історії науки про психічне: психологія античності(Демокріт, Платон, Аристотель), психологія середньовіччя(А.Августин, Ф. Аквінский ), психологія нового часу(Р.Декарт,Б. Спіноза, Дж.Локк, Д.Юм, Г Сковорда, Г.Гегель, Й.Фіхте), психологія ХІХ – ХХ століть(В.Вундт, Ф.Брентано, З.Фрейд, Дж.Уотсон, К.Юнг, Ф.Олпорт, Ж.Пиаже, Ж.Сартр, К.Ясперс, К.Роджерс). Проблема природи психіки у вітчизняній психології (І.Сєчєнов, П.Блонский, І. Павлов, В.Бехтєрєв, Л.Виготський, О.Леонтьєв, С.Рубінштейн, Г.Костюк). Суб'єктивний та об'єктивний аспекти психічного.

Загальна тенденція розвитку системи наукового знання. Психологія в системі наукового пізнання. Психологічна наука і суспільна практика:підвищення продуктивності праці, проектування, розробка і експлуатація техніки, управління персоналом, сфера обслуговування, охорона здоров'я, навчання і виховання.

Розвиток загальної теорії психології в сучасних умовах. Культура мислення. Неминучість метапсихології. Класична та некласична психологія. Класична раціональна культура мислення (Р.Декарт) та некласична релятівістська культура мислення (Б. Спіноза, Дільтей, Ф. Брентано). Класичний та некласичний ідеал раціональності(М.Мамардашвілі). Критика раціоналістичної перебудови науки (Г.Башляр, П. Фаєрабенд та інш. Культура мислення Л.С. Виготського, Д.М.Узнадзе, О.М. Леонт’єв.

Тема 2. Предмет психології на сучасному етапі

Предмет психології як об'єкт наукової саморефлексії. Феноменологічна психологія. Емпірична психологія. Суб'єкт і об'єкт в психології. Закономірності й механізми взаємодії індивіда як суб'єкта зі своєю психікою. Від психіки суб'єкта до суб'єкта психіки: предметна парадигма. Предмет психології в працях С.Рубінштейна, Г.Костюка, А.Брушлінського, К.Абульханової – Славської, О. Леонт’єва, П. Гальперіна.

До проблеми єдності загальнопсихологічної теорії. Теорії установки, відносин і діяльності як рангові компоненти потенційної цілісної загально психологічної теорії. Зіставлення вищеназваних теорій (принципова спільність базових методологічних та онтологічних уявлень, істотна відмінність центральних категорій, що відображають різні аспекти реальності).

Практична спрямованість теорії відносин (В. М. Мясищев) Подолання постулату безпосередності, в пошуках опосередкованої ланки - теорія установки (Д. М. Узнадзе). Необхідність включення процесів життя в предмет психології, «суб'єкт--діяльність – предмет» (О. М. Леонтьєв)

Перегляд традиційного бачення сьогодення, минулого і майбутнього психології - концепція «методологічного лібералізму». Рівноправність різних рівнів психологічного пояснення, визнання конкуруючих психологічних теорій як рівно достовірних.

Методологічний схізіс в психології. Психотехніка як філософія практики для психології. Практична психологія і психологічна практика (Ф. Є. Василюк). Категоріальна схема психотехнічного підходу: свідомість-практика-культура. Проблема культурної відповідальності психолога.