
- •Документознавство як наукова та навчальна дисципліна
- •Історія виникнення документа
- •Еволюція документа
- •Прадокументи: особливості фіксації інформації, тематика
- •Документ в епоху античності
- •Документ в епоху середньовіччя
- •Винахід й.Гутенберга та його значення для розвитку документа
- •Розвиток знань про документ у 16-19 ст.
- •Розвиток традицій дослідження інформаційної складової документа
- •Розвиток традицій дослідження матеріальної складової документа
- •Складання перших галузей про документ
- •Еволюція знань про документ у 18-і пол..20 ст.
- •Розвиток організаційного рівня дослідження документів у 19-20 ст. Роль товариств, навчальних закладів, що займаються вивченням документів
- •Архіви та їх роль у накопиченні знань про документ
- •П.Отле, а.Лафонтен і документаційна наука. «Трактат про документацію» (1934)
- •К.Мітяєв і теоретичне оформлення документознавства у 1960-1970рр.
- •Формування нової концепції документознавства у 1980-1990 рр.
- •Розвиток сучасного документознавства як науки та навчальної дисципліни
- •Концепції документознавства с.Г.Кулешова
- •Концепції документознавства н.М.Кушнаренко
- •Концепції документознавства г.М.Шецової–Водки
- •Концепції документознавства с.М.Слободяника
- •Документознавство як інтегральна наукова дисципліна
- •Методологія та методика документознавства
- •Емпіричний та теоретичний рівні документознавчих досліджень
- •Методологічні засади документознавства
- •Сутність і форми зв’язків документознавства зі спорідненими науками, галузями знань
- •Еволюція та сучасний стан терміносистеми документознавства
- •Інституалізація дакументознавства в Україні. Термінологічні стандарти галузі
- •Документ як наукове поняття
- •Концепції визначення поняття «документ»
- •Дефініція поняття «документ» у державних, галузевих, міжнародних стандартах
- •Документ як система
- •Властивості документа
- •Ознаки документа
- •Функції документа
- •Загальні функції
- •Спеціальні функції
- •Інформаційна та матеріальна складові документа Інформаційна складова
- •Матеріальна складова
- •Структура документа
- •Інформація: поняття, види, властивості
- •За способом сприйняття
- •За формою подання
- •За призначенням
- •Текст документа
- •Матеріальна основа документа
- •Методи і способи документування
- •Документ як знакова система
- •Кодування інформації
- •Класифікація знаків
- •Соціальна документно-комунікаційна система
- •Документна діяльність
- •Документний фонд
- •Психологічні основи документознавства
- •Документ як артефакт
Документ в епоху античності
До епохи Шумеру належать складання інших традицій в опрацюванні документа. Виникає традиція засвідчувати документ, підтверджувати справжність і офіційність документа. Процедура затвердження документа відбувається через печатку. Печатки створюють прецедент офіційності, справності власницької ознаки як характеристики будь-якого документа. Одночасно усвідомлювалось значення та роль печатки оскільки уже в Стародавньому Вавилоні існував реєстр існуючих втрачених печаток. Виникає необхідність тлумачення текстів, тобто виділяється ще один важливий напрям-трактування, семантики текстів документа релігійного змісту, їхнє тлумачення було важливим, оскільки сприяло виробленню, вмінь і навиків роботи з документами. Варто сказати, що прочитуючи тексти фахівців складали цілі словники, які заключали в собі слова, терміни, що тут не пояснювалися, їх переклад на інші мови, тобто маємо сказати, що вже в епоху давніх близькосхідних цивілізацій складається традиція філологічного аналізу інформацією таким чином на початковому етапі формування сукупностей, уявлень про документ починається їх перша диференціація, а їх напрями по суті зберігаються й донині, це по-перше інвентарно-каталожний спосіб узагальнення відомостей про документи коли їх враховують як одиниці зберігання, тобто типи оперують як матеріальними об’єктами обліку та зберігання з іншого боку оперування документами. По-друге усвідомлюється різне цільове призначення документа їх функціональне спрямування, що позначалось у окремому архівному зберіганні адміністративному господарстві, фінансових, торгівельних та інших документах, а значність деяких з них зумовлювало особливі умови такого зберігання. Зосередження їх у державних скарбницях, центральних сховищах і навіть іноді в гробницях. По-третє цей напрям у дослідженні жанрово –тематичної диференціацією документів, які містять тексти фінансового, юридичного, релігійного змісту. Розвиток різних сфер соціальної діяльності людини бюрократичної системи, способів управління державою, зумовлюють потребу в різних управлінських, правових, фінансових, дипломатичних, торговельних документів вироблення певних правил організації їхнього тексту відповідно до жанрової специфіки. Документ вже тоді використовується з різною метою як навчальні посібники, довідкові матеріали, засоби управління чи фіксації облікової інформації. Усталеність певних видів документа створює наявність у них формуляра.
Документ в епоху середньовіччя
Вага і статус офіційного документа як юридичного акту значно підвищилася в середні віки в умовах феодального права, що регулювало взаємини членів європейського суспільства всіх рівнів, особливо у сфері володіння матеріальними(землі, будівлі, населені пункти) і людськими ресурсами. Це зумовило вироблення законодавства, спрямованого проти фальшування документів. Звідси й постала потреба в більш чіткій регламентації оформлення документів.
В епоху Середньовіччя набуті знання про документ за Античності значно розширюються. З VIII ст. до нашого часу дійшли праці “Liber diurnus”, які містили конкретні приписи що до складання різних видів документів. Їх було безліч
Це – “summa” (сумації), “art”(мистецтво), “narionus”(правила складання документів. Церква, яка була зацікавлена в тому, щоб довести право на своє існування.
Тому й не дивно, що доводячи це право іншим як і право на приватну власність, вона потребувала авторитетних джерел своїх прав, а ними могли стати лише документи.
Працюючи з документами ці церкви на основі своєї практики пропонували прийоми аналізу, тобто критики документів.
Найпотужнішим теологом Середньовіччя став Фома Аквінський. Він заклав підвалини теорії, яка сьогодні є офіціальною доктриною Ватикану. Її більш ніж тисячоліття життя забезпечено сильною аргументацією, що витікає із джерельної бази, якщо інші мужі церкви закликали повірити в те, що Бог є, то Фома шляхом раціональних логічних операцій, доводить, що Бог є.
Він говорить, що можна повірити в те, що Бог є, а можна перевірити і через знання переконатись, що він існує. Фома підняв десятки тисяч документів і аналізуючи їх доводить, що Бог є.