78.Гігієнічні вимоги до літньопасовищного утримання врх

Розміщують тварин навіть у заново збудованих таборах лише після завершення всіх робіт, у тому числі після їхньої підготовки (механічне очищення лігва і станків, території, проведення дезинфекції). При в’їзді на територію табору обладнують дезбар’єр, а весь об’єкт обгороджують. Щоденно з-під навісів або із будиночків видаляють гній і один раз на тиждень старанно очищають приміщення, підлогу, годівниці та інвентар. Постійно здійснюють заходи щодо охорони тварин від хижаків (відстрілюють, ставлять пастки). Перед розміщенням тварин у табори волосяний покрив їх обробляють 2%-вим розчином СК-9. .Обробку повторюють щотижня, особливо в період льоту жалячих комах. Для масових обробок тварин використовують спеціальні майданчики, обладнані загонами з розколами, місткостями для рідини і ветеринарними дезинфекційними машинами (ДУК, ЛСД-2, ВДМ), або розбірну ШРР, обприскувач ОСД-1. Проти двокрилих комах застосовують 1%-ву водну емульсію трихлорметафосу — 3; 2—3%-ву емульсію поліхлорнінену гексаміду (з розрахунку 1—1,5 л на дорослу тварину і 0,5—0,75 л на теля) та карбофосу, 0,1—0,2%-ву водну емульсію ДДВФ. На 1 м2 площі потрібно 100 мл розчину. Обробку повторюють через 1—2 тижні. Добрий ефект дає обробка розчинами внутрішніх поверхонь табірних приміщень. При масовій появі кровосисних двокрилих їхніх личинок знищують безпосередньо в місцях виплоду (в болотах) висушуванням (меліорацією) заболочених місць, вирубуванням кущів. Водойми і болота обробляють 0,3%-вою емульсією трихлорметафосу-3 (з 50 % концентрату) по 35 мг/м2, 0,005— 0,2%-вою емульсією дихлофосу з розрахунку 10—50 г/га. Досвід кращих господарств показав, що важливе значення для успішного літньотабірного утримання тварин мають правильний підбір і підготовка пастухів. На комплексах по виробництву молока їх тепер називають операторами-пастухами. їм строго визначають обов’язки, навчають науково обгрунтованого підходу до виконання всіх технологічних операцій і створюють умови для роботи, • і забезпечують належну оплату праці. В умовах малих фермерських господарств використовують лише деякі форми літьнопасовищного утримання тварин із випливаючими звідси зоогігієнічними вимогами. Корів, свиней частіше утримують у'зимових приміщеннях, а пасовища (сіяні) виділяють недалеко від ферми. Лише в окремих випадках фермеру доцільно обладнувати навіси та інші пристосування на пасовищі.

79.Зоогігієнічні вимоги до пасовищ для врх

Важливою умовою раціонального використання пасовищ є застосування загінної системи випасання тварин. її перевага полягає в тому, що пасовище не витоптується, тому що кожну ділянку (загінку) використовують не довше. З—5 днів. Добре зберігається коренева система травостою, і він швидко відростає. Крім того, патогенні мікроорганізми, яйця й личинки глистів, які потрапили на поверхню грунту, під впливом сонця, вітру та інших факторів гинуть. Отже, пасовище оздоровлюється природно. Після весняного обстеження й очищення пасовища від усього наносного (трупи диких тварин, кістки) видаляють залишки мінеральних добрив, металеві предмети, рідкі кущі, обновлюють дренажні канали, ремонтують мости, прогони для тварин, дороги. У разі потреби боронують або переорюють, вносять добрива, вапнують і підсівають абр сіють трави. Такі заходи даю"ь можливість підвищити продуктивність природних кормових угідь від 20 до ЗО ц кормових одиниць і більше з 1 га. Культурне пасовище обгороджують 2-метровими металевими або залізобетонними стовпцями, які за допомогою гідросистеми вдавлюють по периметру загону на глибину 70—80 смна віддалі 5 м один від одного. На стовпці натягують три ряди 5-міліметрового оцинкованого дроту. Посередині пасовища відгороджують прогін завширшки не менше 14 м, по обидва боки якого все пасовище розбивають на однакові загони. Площа одного прямокутного загону не менше 5 га (до 10—12), дрібні загони важко обробляти технічними засобами. Загальну площу пасовища розраховують, виходячи з його продуктивності. На одну корову необхідно відводити в середньому 0,3—0,5 га пасовища, оскільки лише високопродуктивне (1 га) може забезпечити кормом три корови. Кількість загонів визначають, виходячи із можливості ;34г-§^разбвого використання-одного загону за сезон. Проте рипасати тварин в одному загоні довше 5—6 днів підряд недопустимо з санітарного погляду (профілактика гіерезараження гельмінтозами). Повернення на цю загінку худоби можливе не раніше як через 20—25 днів. Для забезпечення високої продуктивності пасовищ у будь-який сезон року в нашій зоні їх слід дренувати з таким розрахунком, щоб за допомогою дренажної системи можна було не тільки відводити зайву вологу, а й при необхідності проводити зрошення. Врожайність культурних пасовищ і молочна продуктивність корів залежать від способів випасання. Виправдала себе загінна система. Високопродуктивних корів випасають в 1—2-денних загонах за допомогою електропастуха. У такому разі для одного стада потрібно не менше 18 загонів. З санітарного погляду для звичайного стада їх повинно бути не менше восьми. Молодняк ефективніше випасати в 3—4-денних загонах, яких відводять 8—10, використовуючи постійні перегородки. У більшості випадків у пасовищний період корів, і особливо молодняк, пасуть цілодобово.