77.Гігієнічна оцінка літньотабірного утримання свиней

На великих свинофермах можна забезпечити табором і пасовищем лише племінне поголів’я. Щоденне випасання на прилеглих до табору пасовищах одночасно є посиленим для свиноматок і поросят моціоном, який сприяє зміцненню мускулатури й кісток, поліпшує функціонування травного тракту, дихальної та серцево-судинної систем. Випасання позитивно позначається на репродуктивних функціях тварин. У свиноматок підвищується заплідненість, зменшується кількість прохолостів, зростає плодючість. Поросята народжуються міцними, добре розвиваються, стійкі проти захворювань. Виведення свиней у літні табори дає можливість провести високоякісний санітарний ремонт у зимових приміщеннях, здійснити дворазову дезинфекцію (після виводу й перед поверненням тварин) і просушити. Така підготовка приміщень забезпечує в них узимку оптимальний мікроклімат і є ефективним профілактичним заходом захворювань тварин. З іншого боку, своєчасний ремонт і просушування значно подовжують тривалість експлуатації свинарників. Біологічна санація репродуктивних стад і стаціонарних приміщень за рахунок повного виводу тварин у літні табори та організація турових опоросів, окремо основних і перевірюваних свиноматок, сприяють оздоровленню стада від атрофічного риніту, зниженню відходу поросят навіть при такому контагіозному захворюванні, як вірусний (трансмісивний) гастроентерит. Під табір для свиней вибирають суху, рівну, трохи підвищену ділянку, по можливості в центрі пасовища або кормових угідь, поблизу зелених насаджень (ліс, парк, лісосмуги) та водойми, його бажано влаштувати на не дуже далекій відстані від ферми (на комплексах — від племінної) і з’єднати з нею доброю грунтовою дорогою, по якій переганяють поголів’я тільки в суху й сонячну погоду. В таборі необхідно передбачити: навіси, розділені на загони для утримання кнурів, холостих і поросних свиноматок (першої половини поросності), а також відлучених поросят і ремонтного молодняка, пункт штучного осіменіння; тристінний навіс, обладнаний станками, або табірні пересувні чи розбірні будиночки для утримання глибокопоросних і підсисних свиноматок; кормокухню, ізолятор, приміщення для обслуговуючого персоналу і спеціалістів, майданчик для зважування свиней; естакади для навантаження і вивантаження тварин; туалет. У деяких господарствах практикують пересувні табори як для свиноматок, так і для племінного молодняка. Вони мають курені (шалаші) або пересувні будиночки. В більших господарствах будують табірні приміщення (навіси) з розрахунку на 50 або 100 свиноматок. У стаціонарних односхилих табірних приміщеннях передбачено кормові майданчики окремо для свиноматок і поросят. Орієнтовні норми площі, м2, на одну тварину такі: для кнурів — 15 (у станку) і 5—7 (під навісом), свиноматок холостих і поросних — 3,5 (у станку) і 2 (під навісом), свиноматок із поросятами— 10 (у станку) і 5 (під навісом), для ремонтного молодчяка — 2,2 (у станку) і 0,8 (під навісом). Для утримання підсисних свиноматок використовують індивідуальні станки із лазами 30x40 см. Рекомендуються станки різних конструкцій, краще з дерев’яною підлогою у вигляді щитів, що легко знімаються. Можуть бути і асфальтовані. Влаштування твердого покриття, простої системи каналізації та відводу дощових вод забезпечує довговічність будівель.