70.Вплив на рибу факторів навколишнього середовища.

Основними візуальними ознаками придатності води для водопостачання-ставів є її прозорість, безбарвність, відсутність запаху і звичайний смак, незначний осад при відстоюванні, наявність риби . та відсутність ознак придухи. Вплив на рибу фізичних факторів води. Температура води. Різниця в температурі води у мілких ставах виявляється значно різкіше, ніж у глибоких водоймах. Розбіжність у температурі спостерігається також між поверхневими і придонними шарами води. Значний вплив на поширення різних видів риб у певних географічних зонах мають добові та сезонні коливання температури води. Зміна її температури впливає також на інтенсивність живлення і травлення та обмін речовин у риби, газообмін у водоймі й ступінь токсичної дії різних речовин на рибу і середовище, що її оточує. . Для різних видів риб і різних стадій їх розвитку (ікра, личинки, мальки й однолітки) необхідна певна температура. У холодолюбних риб (форель, лосось, семга, сиг та ін.) нерест відбувається при температурі + 8—10 °С. Теплолюбні (короп, сазан, білий амур тощо) нерестяться у воді тільки при температурі +18—20 °С, а деякі — навіть при +20—22 °С. , Прозорість води — це межа видимості у її товщі або здатність пропускати сонячне світло без розсіювання. Вона залежить від кількості зважених частинок мінерального та органічного походження і є показником зони дії фотосинтезу. В озерах із чистою водою цей процес успішно відбувається і на глибині 10—20 м. Якщо вода мало прозора, зона дії фотосинтезу не опускається нижче 4— 5 м, а в деяких ставах улітку досягає лише 60—80 см Небезпечні непрозорі води для зимувальних ставів. Вони, як правило, забруднені промисловими й побутовими стоками. У таких водах мало кисню, змінені сольовий склад і біоценоз. Колір води у ставах залежить від вмісту в ній суспензій. Вода без домішок звичайно має блідо-голубе забарвлення. При надходженні у стави води із торфовищ або з боліт, багатих на гумові кислоти, колір її буває світло-коричневим, коричневим або навіть т ем н о -к о р и ч н ев и м . З е л е н о г о , б у р о г о а б о ж о в т о -к о р и ч н е в о г о з а б а р в ­лення набуває вода при масовому розвитку водоростей. Бурий осад нерозчинних солей окисного заліза може осідати на зябрах 1 забруднювати органи дихання. Це небезпечно, оскільки з цих водах і так мало кисню. Сірий колір буває у зливних або паводкових водах від завислих у них частин грунту та інших компонентів. Стічні води фабрично-заводських підприємств здебільшого характеризуються бурим забарвленням, великою кількістю олійних плям і смердючим запахом. Вплив на рибу хімічних факторів. Активна реакція води (рН). У прісних водах рН зазнає постійних сезонних і добових змін і коливається в широких межах. Від цього показника залежать продуктивність водойми, склад корисної фауни та флори, а також формування паразитофауни, характер виникнення й перебігу заразних захворювань риби та інших гідробіонтів. Регулюється рН води в основному системою СОг — бікарбонат — карбонат. Природними джерелами закислення можуть бути надлишкові нагромадження СОг, стоки болотних вод, в яких міститься велика кількість органічних кислот, тощо. Болотні й залізовмісні води часто мають рН ничже 4. Кислоти у водойми можуть потрапляти також з атмосферними опадами. Кисень є одним із найважливіших газів для тварин і рослин у водоймі. В рибницьких ставах вміст розчиненого у воді кисню не повинен бути нижчим 3 мг/л. Кількість його у воді залежить від температури. Влітку, й особливо під час так званого цвітіння води, у штильову погоду у водоймі може спостерігатися різке зниження вмісту кисню аж до повного його зникнення. У таких випадках у водоймі починається заморювання (придуха риби від нестачі кисню). Воно найчастіше виникає у досвітні години в непроточних і дуже забруднених водоймах. Взимку, коли водойми замерзають, процеси фотосинтезу припиняються, збагачення води киснем з атмосфери утруднюється і спалахи заморювання можуть виникнути у будь-який час доби, особливо наприкінці зими. З дефіцитом кисню на дні водойми водночас починають свою шкідливу дію отруйні гази для риби та інших водяних тварин — вуглекислота, сірководень і метан.