Тема 6. Соціальна філософія

План

1. Філософське розуміння суспільства.

2. Філософська антропологія.

3. Суспільна свідомість: структура та форми.

4. Релігія як предмет філософського аналізу.

а) Сутність релігії. Структура і функції релігії.

б) Типи релігій

• первісні: анімізм, тотемізм, фетишизм, магія, шаманізм;

• національні: іудаїзм, індуїзм, конфуціанство, даосизм, синтоїзм, зороастризм.

• світові релігії: християнство, іслам, буддизм.

• нетрадиційні вірування: сатанізм, біле братство.

5. Культура і цивілізація. Глобальні проблеми сучасності.

1. Філософське розуміння суспільства.

Соціальна філософія - це наука про людину і суспільство у їх складних взаємовідносинах (взаємозв'язках і взаємозалежності);

Як одна з галузей філософського знання, соціальна філософія визначає специфіку і тенденції розвитку людського суспільства, механізми його утворення та закони існування, місце в ньому людини, соціальну будову суспільства, рівні і форми його організації, спрямованість та сенс людської історії, духовні основи суспільства.

Суспільство є надскладною системою, яка формується в міру розвитку здатності людей відокремлювати себе від природи. Філософія визначає три основні групи факторів, які обумовлюють розвиток людського суспільства:

Суспільство є надскладною системою, яка формується в міру розвитку здатності людей відокремлювати себе від природи.

1) праця (специфічно людська доцільна діяльність),

2) спілкування (колективний характер діяльності і життя),

3) свідомість (пізнання, інтелект, духовний зміст людської діяльності)

Суспільство (соціум) - це сукупність всіх форм і способів взаємодії і об'єднання людей.

В такому широкому значенні суспільство включає в себе все, що відрізняє цю систему від природно-космічних явищ, дозволяє розглянути створену людиною реальність як особливу форму руху матерії.

Суспільство – це історично стійка сукупність людей, які пов’язані зв’язками та відносинами, що направлені на відтворення умов для існування та задоволення потреб представників суспільства.

З поняттям суспільство тісно пов’язані поняття країна та держава.

Ознаки суспільства:

- територія - яка локалізує організацію соціального життя;

- універсальність (різнобічність, всеосяжність, загальність);

- автономність - здатність самостійно забезпечувати потреби своїх представників;

- інтегративність – можливість залучати до життя нові покоління;

- культура - система норм та правил, що регулює життєдіяльність суспільства.

Типи суспільства:

1. прості (де немає класів і держави, немає майнової диференціації - це первісні родоплемінні суспільства) і складні (це суспільства, де є кілька рівнів управління, поділ на соціальні верстви населення)

2. за національною ознакою

3. за релігійною ознакою (мусульманське, католицьке)

4. за рівнем демократії (відкриті і закриті)

В сучасній соціології існує два підходи щодо типологізації суспільства:

1. формаційний (Марксистський), який кладе в основу відношення до засобів виробництва, до власності:

а) первісне суспільство (історично перше)

б) рабовласницьке

в) феодальне суспільство

г) буржуазно-капіталістичне,

д) соціалістичне

2. цивілізаційний підхід (технократичний), який в основу поділу ставить рівень розвитку науки і техніки.

а) традиційне суспільство (доіндустріальне, аграрне)

б) індустріальне (з епохи капіталізму до середини ХХ ст. це промислове)

в) постіндустріальне (інформаційне, комп’ютерне, де основою виступає наука).

Структура суспільства має два аспекти. Суспільство можна розглядати:

1). Як сукупність „мікросоціумів” – соціальних груп, спільнот, соціальний інститутів, соціальних спільностей, котрі є суб'єктами суспільного життя, що має назву „соціальної структури суспільства.

2). Як система основних сфер життєдіяльності суспільства (матеріально-економічна, соціально-політична і духовно-культурна)

та відповідних до них суспільних відносин (економічних, політичних, правових, моральних, релігійних тощо).

Суб'єктами суспільного життя є самі люди, саме вони творять історію. Творцями соціального процесу вони є разом з іншими людьми, у взаємозв'язку з ними. Кожна людина включена в певну соціальну спільноту чи групу (або в декілька соціальних груп). Тому суб'єктами історичного процесу є не тільки індивіди, але й соціальні спільноти, що формуються на засадах єдності історичної долі, обставин життя, інтересів та цілей індивідуального та суспільного розвитку. Сукупність різноманітних соціальних спільнот та зв'язків між ними складають соціальну структуру суспільства.

1). Соціальна структура суспільства - це сукупність різноманітних соціальних спільнот та зв'язків між ними.