3 Структура та зміст Декларації про прибуток підприємства

Декларація складається із заголовної та двох основних частин і десяти додатків, з яких сім (К1—К7) подаються щокварталу (спрощена декларація), у тому числі за рік, а три (Р1—Р3) пода­ються виключно за рік (повна декларація). Додаток К1 складається з двох частин - К1/1 та К1/2. Частина К1/2 заповнюється платника­ми податку, які нараховують амортизаційні відрахування на суму витрат, пов'язаних із видобутком корисних копалин. У разі, якщо ок­ремі рядки декларації не заповнюються через відсутність відповідних операцій, платники податку не подають податковому органу передбачені відповідним рядком декларації додатки.

У заголовній частині декларації відображаються повна назва підприємства (відповідно до установчих документів), зареєстрова­ного в установленому порядку, ідентифікаційний код, код виду еко­номічної діяльності, місцезнаходження та номер телефону платника (факс, електронна адреса - за бажанням). В основній частині та в до­датках показники відображаються на підставі норм, установлених Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334 та Законом України від 22 травня 2003 р. № 889-ІV "Про податок з доходів фізичних осіб".

Порядок заповнення додатків К2, К4, К5, К6, К7, Р1, Р2, Р3 визначається формами цих додатків. Показники, відображені в дек­ларації та у відповідних додатках з однаковим кодом рядків, мають збігатися.

У разі самостійного виявлення помилок у раніше поданих дек­лараціях, (з урахуванням строків давності) підприємство має право надати уточнюючий розрахунок. Такий розрахунок може не подаватись, якщо уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були виявлені. При зазначенні уточнюючих показників у складі податкової декларації за звітний період платник податку на прибуток повинен погасити суму недо­плати та нарахувати штрафну санкцію, передбачену пунктом 17.2 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань плат­ників податків перед бюджетами та державними цільовими фонда­ми" від 21 грудня 2000 р. № 2181 для цього випадку в сумі 5 %.

Якщо підприємством виявлені помилки у поданій декларації за звітний період і нова декларація подається до закінчення гранично­го строку подання декларації за такий самий звітний (податковий) період, то така звітна декларація не вважається уточнюючою, а штра­фи, визначені в пункті 17.2 статті 17 Закону № 2181, не застосову­ються.

Розглянемо більш детально порядок заповнення декларації про прибуток.

Заповнення заголовної частини декларації.

У цій частині декларації відображаються повна назва підприємства (відповідно до установчих документів), зареєстрованого в установленому порядку, ідентифікаційний код, код виду еко­номічної діяльності, місцезнаходження та номер телефону платника (факс, електронна адреса - за бажанням). Крім того, у ній потрібно зробити відмітку про вид Декларації, яких формою визначено три, а саме: звітна; звітна консолідована; звітна нова.

Звітна декларація - це стандартна форма поточної звітності для звичайних підприємств (без філій з консолідованою сплатою по­датку на прибуток).

Звітна консолідована декларація - форма поточної звітності для підприємств, що мають філії і перейшли на сплату консолідова­ного податку та сплачують податок до бюджетів територіальних гро­мад за місцезнаходженням філій, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням.

Звітна нова декларація складається після письмової пропо­зиції податкового органу, якщо раніше подана декларація ним не визнається як податкова.

Заповнення рядків декларації та додатків.

При заповненні рядків декларації та додатків необхідно корис­туватись нормами Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" на які є спеціальні посилання у Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства. Рядки декларації, крім тих, значення яких розраховують за зазначеними в них матема­тичними формулами, заповнюють наростаючим підсумком з почат­ку року.

Додаткові показники.

У розділі декларації "Додаткові показники" наводиться інфор­мація: про суми податків, які утримуються при виплаті доходів від грального бізнесу фізичним особам; при виплаті доходів нерезидентам; податок з фрахту; самостійно нараховані штрафи та пеня за безнадійною заборгованістю; авансові внески, нараховані на суму дивідендів та прирівняних до них платежів; дивіденди та прирівняні до них платежі, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами. Розділ не є довідковим, тому що окремі його показники будуть використані податковою службою для відображення зобов'язань у особових ра­хунках платників податку на прибуток. У зв'язку з цим, заповнення рядків розділу вимагає ретельного підходу.

Інформацію для заповнення статей, які відображаються у декларації про прибуток можна отримати з даних синтетич­ного чи аналітичного обліку, якщо він організований з урахуван­ням необхідності складання декларації про прибуток.

Такий облік можна організувати використовуючи рахунки восьмого класу, або деталізуючи субрахунки, насамперед витрат, виділяючи на них статті витрат, що не входять до валових.