
- •Розділ 1 Огляд літератури
- •1.1 Рибницько-біологічна характеристика канального сома
- •1.2 Огляд сучасних технологій культивування канального сома
- •1.3 Сучасний стан і перспективи розвитку канального сома в Україні
- •1.4 Заключення з огляду літератури
- •Розділ 2 Вибір місця розташування господарства
- •2.1 Місце розташування господарства
- •2.2 Характеристика виробничої бази
- •2.3 Якість джерела водопостачання садків
- •Розділ 3 Технологічна частина
- •3.1 Схема технологічного процесу
- •3.2 Опис технологічного процесу
- •3.2.1 Підготовка садків до вирощування цьоголіток канальн-
- •3.2.2 Зариблення садків мальками і вирощування цьоголіток Канального сома
- •3.2.3 Вилов цьоголіток канального сом
- •3.2.4. Зимівля цьоголіток
- •5. Розмір корму та добовий раціон при відносній масі тіла г. В зимовий період
- •3.2.5 Бонітування однорічок
- •3.2.6 Вирощування річняків канального сома в нагульних садках
- •6.Добова норма годівлі річняків канального сома ( % від маси тіла).
- •3.2.7 Контроль за вирощуванням товарного канального сома
- •3.2.8 Облов садків та реалізація риби
- •3.2.9. Єпізоотичний стан садкових ліній при вирощуванні канального сома
- •Розділ 4 Розрахункова частина
- •4.1 Розрахунок потреби у різновіковому рибопосадковому матеріалі:
- •Розрахунки нерестової кампанії
- •4.3 Розрахунки потреб у садках та лотоках
- •4.4 Розрахунки потреб кормів для різновікових груп риб
- •Висновок
- •Список використаної літератури
2.2 Характеристика виробничої бази
До структури господарства входить інкубаційний цей, садки, лотки, стави, загальною площею 20 га.
З них вирощувальних перший S=4.0га, другий S=15га, Третій S=1.5га. Малькових перший S=0.8га, другий S=0.8га , третій S=0.7га. Резервний став S=0.2га, став розподільник S=0.1га
Вилов риби з садків проводився в кінці вегетаційного сезону, який складав 14 місяців з березня цього року по червень наступного року.
Рибу виловлюють і переносять в садки, встановлені в понтонах при щільності посадки 350 екз./садок. На одному понтоні розміщують 2 садка.
Понтони відбуксовують катером до живорибної машини. Щільність посадки — 700 екз./1 живорибний чан. При транспортуванні використовували аерацію, відхід за період транспортування складав 1-2%.
Товарна продукція реалізовується в основному: в м. Хмельницький, м. Рівне, м. Житомир, м. Шепетівка, м. Тернопіль, м. Шумськ та м. Київ. На мою думку доцільно вирощувати канального сома саме на підігрітих водах Хмельницької АЕС [ 10 ]
2.3 Якість джерела водопостачання садків
Основним джерелом водопостачання є підігріті скидні води Хмельницької АЕС, а допоміжними джерелами водопостачання є р. Горинь і р. Гнилий Ріг.
Таблиця 1
Гідрохімічні показники якості води
у водоймі-охолоджувачі Хмельницької АЕС
Показники |
Нормативні значення якості води рибогосподарських водойм за ГОСТом 15.372-87 |
Гідрохімічні показники якості води водойми-охолоджувача ХАЕС |
Активна реакція середовища, рН |
6,5-8,5 |
8,3-8,6 |
Кисень розчинний, мг/л |
4,0-6,0 |
4,5-7,5 |
NH4+, мг N/л |
до 1 |
0,4 |
NH3, мг N/л |
0,05 |
0,417 |
NO2- мг N/л |
до 0,05 |
0,0095 |
NO3-, мг N/л |
до 2 |
0,0199 |
Перманганатна окислюваність, мгО/л |
до 15 |
8,8 |
Біхроматна окислюваність, мг О/л |
до 50 |
23,5-39,8 |
Загальне залізо, мг/л |
до 1 |
0,14 |
Cl-, мг/л |
25-40 |
24,4 |
Са2+, мг/л |
40-60 |
40,0 |
РО43-, мг Р/л |
0,3-0,5 |
0,02 |
SO42-, мг/л |
10-30 |
100,6 |
НСО3-, мг/л |
60-120 |
173,8 |
Mg, мг/л |
15-30 |
8 |
Са, мг/л |
40-60 |
44,8-66,1 |
Ступінь мінералізації, мг/л |
до 1000 |
до 1000 |
У водойму-охолоджувач Хмельницької АЕС скидають побутові стічні води з високими концентраціями біогенних елементів, які інколи у кілька разів перевищують ГДК для водойм господарсько-побутового призначення. Проте, вміст біогенних елементів у воді водойми-охолоджувача в середньому нижче, ніж у джерелах водопостачання, якими є р. Горинь і р. Гнилий Ріг, що свідчить про активні процеси самоочищення у водоймі-охолоджувачі.
По вмісту біогенних елементів і органічних речовин вода водойми-охоложувача не перевищує допустимі рибогосподарські нормативи. [ 10 ]