1.3 Сучасний стан і перспективи розвитку канального сома в Україні
В країни колишнього СРСР канальний сом завезений в 60-ті роки минулого століття. З цього часу почались досліди по вирощуванню канального сома і на Україні.
Особлива увага приділялась вивченню поведінки цього об’єкта, так Капітоновою В. Н., і її колегами, (1989), використовуючи поведінку канального сома і його здатність заходити в укриття і відкладувати там ікру, вдалось не лише отримувати личинок після природного нересту, але й при необхідності відловлювати самостійно сформовані пари плідників .
При переднерестовому утриманні плідників, розглянуто ряд факторів, що впливають на дозрівання плідників канального сома (харчовий, температурний, кисневий, поведінковий).
Ряд вчених описали причини прояву агресивності і методи її усунення. [2]
Нелеп І. П. (1989) для найбільш продуктивного розведення канального сома пропонує наступне:
-утримання при великих щільностях посадки та повноцінна годівля збалансованими комбікормами
-механізація і автоматизація всіх виробничих процесів.
Насьогодні вітчизняними вченими вивчені біологічні основи розведення і вирощування канального сома, засвоєно його штучне розведення.
Хвороби канального сома в умовах Придніпровського тепловодного господарства вивчали Кочержук С. В., Гущак О. П.. Було відмічена масова гибель перезимувавшої однорічки від іхтіофтиріозу.
При підрощуванні личинки канального сома надмірне збільшення щільності посадки відображається на швидкість росту личинок. Ріст особин, що вирощувалися в лотках об’ємом 2000 л. за щільності посадки 10000 тис.екз. був в 3 рази вищим, ніж в особин, що вирощувались при щільності 50000 тис. екз. на такий же об’єм (1986).
Виявлено, що за тепловодного вирощування канального сома, суттєво змінюються умови їх мешкання. Встановлений вплив змін температури води в водоймі-охолоджувачі на показники темпу росту риб мають першочергове значення для правильної організації їх годівлі і утримання. Багатовікові спостереження показують, що, не дивлячись на підвищену температуру води, канальний сом з наближенням осені росте повільніше, ніж в теплі місяці [3].
Згідно з даних Васильковського В. Н. (1989) при садковому вирощуванні мальків канального сома на підігрітих скидних водах Зміївської ДРЕС, до 76-84% приросту їх біомаси припадає на кінець серпня. А при ставовому вирощуванні, за даними Суховерхова В. Н.(1983) і Сіверцова Е. В. (1987) більше75% приросту приходиться на жовтень. При збільшенні щільності посадки при підрощуванні личинки канального сома, без підсиленої проточності води, разом із зменшенням темпу росту, проходять зрушення в метаболічних процесах і знижується активність дихальних ферментів, падає тканинний вміст фосфор-органічних сполук.
П.Т. Галасуном вивчений вплив температури води, кисневого режиму на добове споживання їжі, її утилізацію і темп росту канального сома масою 20 г. і довжиною тіла 10-12 см., при пренасиченні киснем 100, 70 і 30% і різній температурі. Показано, що із зниженням вмісту кисню спостерігається зниження споживання їжі рибами, найбільший темп росту канального сома спостерігався при температурі 27, 1°С і 100% насичення киснем.
Янчук В. П.,(1989), Іванов С. Н.(1990), Рыжков П. Я (1989) і Бортник П. Д (1989) пропонували годувати канального сома форелевими комбікормами типу РГМ, 8 разів на добу за розрахунку 10% від маси тіла, а за розробками Нелепа І. П (1993) і Малахової О. В. (1995) було запропоновано зменшити годівлю додаючи до корму кормові відходи тваринного походження. Вплив введення препарату „Субулін“ в комбікорма на однорічок канального сома вивчали ряд вчених Інституту Рибного господарства УААН. За результатами досліджень було показано, що при введенні „Субуліну“ в дослідні корма з розрахунку 5000 млн. клітин на 1 кг. корму, отримали в кінці сезону наважку 700г., а в контрольних було отримано середню наважку 450г.
В умовах садків поведінка сома в порівнянні з ставами відрізняється. За спостереженнями в Зеленодольському рибгоспі, було відмічено ієрархію сома в садках. На дні садків в кращих місцях (по кутах, в більш глубоких місцях) розміщюються більш сильні особини. Вони складають біля 5% всього стада. Над ними розміщується основна частина риб-70-80%.Ще вище розміщені більш мілкі, що відстають в рості особини (20-25%). [4]
Рибогосподарське використання теплих вод за кордоном розпочалося в кінці 60-х років значною мірою під впливом досліджень, що проводилися в колишньому Радянському Союзі. Цьому сприяла публікація на Римському симпозіумі ФАО в 1966 р. доповіді про результати радянських досліджень по вирощуванню коропа у садках.
На відміну від Радянського Союзу більшість зарубіжних країн не має в своєму розпорядженні значних тепловодних ресурсів, що зумовило необхідність створення рибних господарств на теплих водах, що поступають з електростанцій, повторного використання води в циркуляційних системах і створення автономних систем з біологічним очищенням циркулюючої води і її додатковим підігрівом. В даний час питання використання теплих вод для риборозведення, оптимізація рибоводних процесів за рахунок регулювання температури води розроблюються практично у всіх країнах помірної кліматичної зони з розвиненим рибництвом.
З літературних даних визначено, що у евритермних риб інтенсивність росту залежить більше від температури води, ніж від сезону року. Наприклад, канальний сом, завезений з Америки у країни Близького Сходу, Венесуелу, на о. Яву і в інші райони з тропічним кліматом, продовжували інтенсивно рости в період, співпадаючий з зимовими місяцями в тій країні, звідки вони були завезені.
Детальну схему вмотивованої поведінки описали у своїй праці іноземні вчені (Стеффенс 1985). Для отримання якісного посадкового матеріалу пропонується:
1.Зменшення щільності посадки товарних дволіток (від нормативу до 45екз/ м2);
2.3більшення щільності посадки в 2, 5 і 10 разів без пересадок за рахунок зменшення площі садка;
3.Різке пониження температури шляхом переводу пантону з садками в більш холодну частину водосховища.
Перші досліди рибогосподарського використання теплих вод були проведені в Німеччині в 1966 р., а вже в 1968 р. на теплих водах було вирощено 200 ц риби .
Найважливішими і найперспективнішими напрямами у використанні теплих вод для рибництва в Німеччині вважаються:
- вирощування взимку в теплій воді цьоголітків канального сома, що надходять восени із ставкових господарств до 250 г і більше з подальшим підрощуванням в ставках за друге літо до товарної кондиції 1200 - 1500 г, що скорочує тривалість вирощування товарної риби з 3 до 1,5 років;
- вирощування посадкового матеріалу (цьоголіток, дволіток масою до 250 г) на теплій воді;
- вирощування в зимовий період товарного канального сома, що скорочує термін вирощування товарної продукції до одного року.
З 1973 р. у Польщі проводяться досліди по вирощуванню товарного канального сома в садках, розташованих в озерах і Одері, в зоні надходження теплих вод електростанцій. Максимальна продукція, одержувана з 1 м3 садків, складає 175 кг.
У 1977р. на дослідному рибному господарстві Інституту внутрішніх вод Жабеньце вперше в Польщі була одержана молодь канального сома від січневого нересту. Через 2 міс. підрощування середня маса молоді склала 1,0-1,5 г. [5]
Біотехніка штучного відтворення і вирощування молоді канального сома і інших видів успішно застосовується в рибницькому господарстві в Жабеньце. У 1978 р. молодь коропа 12-14 діб підрощували на установці з регульованим температурним режимом при температурі 25°С. При густині посадки 25-30 тис. шт./м2 личинки досягли маси 64 міліграм, вихід їх склав 96%. Подальше вирощування проводили на теплих водах електростанції «Рибник» в освітлюваних садках, встановлених в 400 м від скидання теплих вод. За 14 днів при температурі 23-27°С, змісті кисню не нижче 6 міліграм/л і 10-разовій годівлі в добу гранульованим кормом середня маса молоді досягла 351 міліграм при виживанні 75%. Приріст біомаси при щільності посадки 1000 шт./м2 склав 2,4 кг/м . витрати корму на 1 кг риби— 1,5 кг.
Велика увага в Польщі надається розробці методів ефективної годівлі риб різного віку в умовах індустріальних господарств.
Результати дослідів по годівлі ранньої молоді показали, що на перших стадіях личинки повинні одержувати живий зоопланктон, після чого можливе їх вирощування із застосуванням штучних кормів. [6]
У 1976 р. ранню молодь канального сома середньою масою 3 г підрощували в садках на теплих водах електростанції «Дольна Одру» протягом 15 днів з використанням пилоподібного корму (підприємство «Слупськ»). Не дивлячись на винесення корму течією, кормовий коефіцієнт був рівний 3,02. З серпня до листопаду риб годували кормом, до складу якого входило 20% крильової муки, 79% зернових і 1% преміксу «Поліфамікс». Годівлю вели з розрахунку 10-12% корму від маси риб. До кінця листопаду середня штучна маса риб збільшилася до 90,4 г при кормовому коефіцієнті 7,5 .
При вирощуванні в садках на теплих водах товарного канального сома при температурі води 21,8-29,3°С і щільності посадки риби 225 або 330 шт. на садок використовували сомовий і свинячий комбікорм. Штучний приріст на сомовому кормі склав 1387 і 1362 г, а на свинячому при щільності посадки 225 шт. на садок — 979 г. Рибопродуктивність садків в цьому досвіді склала 123 і 163 кг/м3. Надалі для вирощування на теплих водах товарного канального сома використовували дешеві кормові суміші, до складу яких входять кукурудза, ячмінь, жито, пшеничні висівки, кормові дріжджі, рибна і крилева мука, префікс.
При зимовому вирощуванні канального сома на теплих водах кормовий коефіцієнт був рівний 4. На думку польських фахівців, вирощування канального сома на теплих водах з використанням таких кормів достатньо ефективне і економічно виправдане.
Рибогосподарське використання теплих вод, розпочате в США, відносно недавно, але при значній підтримці державних організацій придбало вже широкий розмах.
Проблемі ефективного використання відпрацьованих теплих вод ТЕС і АЕС надано багато уваги в енергетичній програмі уряду США. Нею займаються міністерство енергетики і рибогосподарські організації.
Основним об'єктом, культивованим на теплих водах в США, є канальний сомик, виробництво якого перевищило 1 млн. ц.
.3 успіхом на теплих водах вирощують і цьоголіток канального сома. Так, за перші 5 міс середня маса цьоголіток досягає 14 г при рибопродуктивності 16 кг/м3. За подальші 5 міс вирощування риби досягають маси 450 г і більш при рибопродуктивності 82 кг/м3.
При індустріальному вирощуванні, рядом провідних спеціалістів був вивчений вплив обробки бичим гормоном на ріст, плазмовий рівень інсуліноподібного фактору росту, засвоєння їжі, склад тіла і продуктивність канального сома. [7]
Добрі результати одержані у Великій Британії при вирощуванні канального сома і вугра з використанням теплих вод. Так, соми з початковою масою 12 - 15 г виросли на теплих водах до 386 г (до січня), а в ставках при звичній температурі до маси 109 г. [8]
Багаторазову годівлю (6-10 разів на добу). В умовах Болгарії дволітки канального сома досягають товарної маси 500 - 1000 г. Витрати корму складають 2 - 3 кг на 1 кг приросту. У садках на течії був одержаний високий кінцевий вихід (196,4 кг/м2). У садках, встановлених в непроточних водоймищах, кінцевий вихід нижчій.
Теплі води в Угорщині в першу чергу використовуються для підвищення ефективності відтворення канального сома і інших видів риб. Це дозволяє угорським рибоводам почати перехід на 2-річне вирощування товарного канального сома. [9]
Рибогосподарське використання теплих вод, розпочате в США, відносно недавно, але при значній підтримці державних організацій придбало вже широкий розмах.
Проблемі ефективного використання відпрацьованих теплих вод ТЕС і АЕС надано багато уваги в енергетичній програмі уряду США. Нею займаються міністерство енергетики і рибогосподарські організації.
Основним об’єктом, культивованим на теплих водах в США, є канальний сомик, виробництво якого перевищило 1 млн. ц.
3 успіхом на теплих водах вирощують і цьоголіток канального сома. Так, за перші 5 міс середня маса цьоголіток досягає 14 г при продуктивності 16 кг/м3. За подальші 5 міс вирощування риби досягають маси 450 г і більш при рибопродуктивності 82 кг/м3.
При індустріальному вирощуванні, рядом провідних спеціалістів був вивчений вплив обробки бичим гормоном на ріст, плазмовий рівень інсуліноподібного фактору росту, засвоєння їжі, склад тіла і рибопродуктивність канального сома. [7]
Добрі результати одержані у Великій Британії при вирощуванні канального сома і вугра з використанням теплих вод. Так, соми з початковою масою 12 - 15 г виросли на теплих водах до 386 г (до січня), а в ставках при звичній температурі до маси 109 г. [8]