10. Що таке світловий клімат. Складові світлового клімату і їх роль для людини. - [1,с. 53-54]

Світловий клімат визначається кількісним і якісним складом сонячного випромінювання, яке досягає земної поверхні, і залежить від природних і антропогенних факторів: географічної широти місцевості, пори року, рельєфу місцевості, погодно-кліматичних умов, забруднення повітря.

Сонячне випромінювання — інтегральний потік корпускулярних частинок і електромагнітних хвиль різної довжини. Найважливіше значення серед них біля поверхні Землі має оптична частина сонячного спектру, яка включає інфрачервоні промені з довжиною хвилі 2800-760 нм, частка яких складає 59%, видимі - 760-400 нм (40%) і ультрафіолетові -

400-280 нм (1%).

Довгохвильове інфрачервоне і короткохвильове ультрафіолетове випромінювання затримується атмосферою. Проте, людина може відчувати вплив такого опромінювання від штучних джерел, які широко застосовуються з лікувально-профілактичною метою, а також на

виробництві.

Інфрачервоне випромінювання Сонця і штучних джерел в помірних кількостях здійснює тепловий вплив на організм, зумовлює гіперемію шкіри, підсилюючи кровообіг, обмін речовин, нормалізує функцію внутрішніх органів, стимулює імуногенез, має болезаспокійливу і протизапальну дію і широко використовується з профілактичною і лікувальною метою. У надмірній кількості, при тривалому сонячному опромінюванні, особливо в південних широтах, а також в умовах виробництва під час контакту з штучними джерелами, температура яких значно вище температури тіла людини, інфрачервона радіація призводить до загального перегрівання організму, опіків, розвитку катаракти і вимагає гігієнічної оцінки і здійснення профілактичних заходів.

Дія ультрафіолетового випромінювання полягає в біогенній загальностимулюючій, пігментоутворюючій, D-вітаміноутворюючій (антирахітичній) і абіогенній канцерогенній, фототоксичній і фотоалергенній дії на людський організм, а також бактерицидній дії на мікроорганізми.

Недостатність ультрафіолетового опромінювання (сонячне голодування) супроводжується розвитком рахіту у дітей, остеопорозу і остеомаляції у дорослих, функціональними розладами нервової системи, зниженням загального опору організму і вимагає профілактичного ультрафіолетового опромінювання штучними джерелами. В деяких випадках в умовах відкритої атмосфери, але найбільш часто у виробничих умовах, при використанні штучних джерел ультрафіолету виникає необхідність профілактики ультрафіолетового переопромінення.

Видиме світло - адекватний подразник органу зору, носій зорової інформації, стимулятор багатьох функціональних процесів організму, зокрема, обміну речовин, кровотворення, секреції гіпофізу, збудливості нервової тканини. При цьому поліпшуються самопочуття, настрій, підвищується працездатність людини. Режим освітлення відіграє істотну роль в регулюванні біологічних ритмів організму. Виражений вплив на нервово-психічну сферу здійснює спектральний склад видимого світла.

Недостатнє, нераціональне освітлення негативно позначається на функціях зорового аналізатора, прискорює стомлюваність і його, і всієї центральної нервової системи, зменшує працездатність людини, сприяє розвитку короткозорості у дітей, а також погіршує санітарний стан приміщень.

Випромінювання видимого діапазону (освітлювальні пристрої, монітори персональних комп’ютерів, телевізори) може представляти небезпеку для шкірних покривів і органів зору. Пульсації яскравого світла викликають звуження полів зору, впливають на стан зорових функцій, нервової системи, загальну працездатність.

Слід окремо зупинитися на освітлювальних приладах. Штучні джерела світла діляться на дві групи – газорозрядні лампи і лампи розжарювання. Видиме випромінювання в лампах розжарювання надходить в результаті нагріву електричним струмом вольфрамової нитки.

До недоліків ламп розжарювання відносяться низька світлова віддача, тобто підвищене споживання електроенергії, порівняно малий термін служби (до 2,5 тис. годин), переважання в спектрі жовтих, червоних і інфрачервоних складових, що сильно відрізняє їх спектральний склад від сонячного світла. В газорозрядних лампах випромінювання оптичного діапазону виникає в результаті електричного розряду в атмосфері інертних газів і пари металів, а також за рахунок явищ люмінесценції, в результаті яких ультрафіолетове випромінювання перетворюється у видиме світло.

Основною перевагою газорозрядних ламп є висока світлова віддача, значний термін служби (8-12 тис. годин). Від газорозрядних ламп можна одержати світловий потік будь-якого бажаного спектру. Основним недоліком газорозрядних ламп є пульсація світлового потоку, що може призвести до появи стробоскопічного ефекту, який полягає в спотворенні зорового сприйняття. Газорозрядні лампи можуть також створювати радіоперешкоди.

В цілому для ока здорової людини відчутно шкідливою є і радіація сонячного дня. Небезпека полягає в тому, що з кожною порцією такого сонячного світла втрачається невелика частка зору, але втрачається необоротно. У середньої здорової людини, яка досягла пенсійного віку, розрішаюча здатність ока зменшується в три рази.

Темні окуляри можуть збільшити небезпеку пошкодження ока сонячним світлом. Такі окуляри можуть пропускати світло в ультрафіолетовому і синьому діапазоні. Затемнення розширює зіницю, оскільки вона реагує на інтенсивність червоного світла, і в око проникає більше ультрафіолетового випромінювання, чим взагалі без таких окулярів.

Скляні окуляри, так само, як і пластикові, не гарантують захисту від фотопошкодження. Скло, як і більшість пластмас, захищає тільки від жорсткого ультрафіолету.