25.Роль соціальних факторів в процесі споживання товарів та послуг.

[1, с. 89]

Вклад соціальних факторів у формування якості споживчих товарів вважають одним з найбільш значущих для України.

До соціальних факторів впливу на людину споживчих товарів можна умовно (оскільки кожен з цих факторів, крім соціальної, має і виражену хімічну складову) віднести наслідки використання харчових добавок, лікарських засобів, кофеїнвміщуючих напоїв, куріння, вживання алкоголю і наркотичних речовин (визначна роль цих факторів і насідки впливу на людину вивчалися в курсі „Екологія людини”).

Крім того, у зв'язку з розвитком в Україні сфери малого бізнесу і торгівлі, однією з основних в комплексі проблем безпеки товарів народного споживання є проблема фальсифікації товарів.

Підробки можуть містити небезпечні речовини, створювати небезпечні електромагнітні поля і поступатися оригіналу за якістю і т.д.

Крім того, виробники підробок, як правило, невідомі, а значить, не несуть ніякої відповідальності за здоров'я споживачів; якість підробок не вища за якість оригіналу. Саме тому багато підробок можуть бути надзвичайно небезпечними навіть для життя людей. Підробки товарів відомі досить давно, проте, широке їх розповсюдження пов'язане з промисловою революцією. На ринку України присутні підроблені продукти харчування, миючі засоби, засоби особистої гігієни, електропобутові прилади і т.д. У наш час фальсифікуватися можуть практично всі товари, але найчастіше це відбувається з дорогими товарами і тими, що мають підвищений попит. В цілому, проблема підробок одна з найбільш складних і найбільш важковирішуваних на ринку споживчих товарів в Україні.

26. Скорочена характеристика міжнародних стандартів у галузі забезпечення безпеки товарів і послуг. - [1, с. 93]

Першим міжнародним стандартом була метрична система, прийнята в 1875 р. Бурхливий розвиток електроніки обумовив створення в 1966 р.

Міжнародної електротехнічної комісії (IEC). Після другої світової війни була заснована Міжнародна організація по стандартизації (ISO).

Разом ISO і IEC складають гармонізовану міжнародну систему добровільної стандартизації, обслуговуючу потреби глобальних ринків. Досягнута в 1976 р. угода розділяє обов'язки таким чином, що до IEC відносяться галузі електроніки, все інше – до ISO. ISO і IEC тісно співробітничають і координують свою діяльність через Об'єднаний комітет технічного програмування і Об'єднану президентську групу. ISO є всесвітньою федерацією, що включає 120 членів. ISO – неурядова організація, розроблені нею стандарти не є обов'язковими.

В ході економічних реформ в Україні створена державна система сертифікації як новий, ринковий інструмент технічного регулювання, що відповідає принципам ГАТТ/СОТ. На думку деяких фахівців, сертифікація не має переваг перед все ще діючим наглядом за дотриманням стандартів. В той же час, вона підвищує вартість продукції, тобто заподіює шкоду її конкурентоспроможності.

Разом з тим слід зазначити, що без проведення сертифікації неможлива участь суб'єктів вітчизняного підприємництва в міжнародній співпраці і торгівлі.