- •Розділ 1 будова і властивості волокнистих матеріалів Основні питання:
- •1.1.Загальні відомості про волокнисті матеріали
- •1.Загальні відомості про волокнисті матеріали.
- •1) Способом отримання;
- •2) Хімічним складом;
- •3) Структурою волокна, яка визначається характером розташування макромолекул відносно осі волокна і відносно одна одної.
- •А) витягнута; б) вигнута; в) звита; г) розгалужена
- •Контрольні запитання:
- •1.2. Природні волокна
- •1.2.1. Волокна рослинного походження
- •Будова бавовняного і льняного волокон
- •Склад волокон рослинного походження
- •Целюлоза, її будова і властивості
- •2) Маючи однаковий хімічний склад, елементарні ланки ланцюга відрізняються за своїм розташуванням у просторі: вони повернуті відносно одна одної на 180°.
- •Відношення до води і органічних розчинників
- •Дія температури
- •Відношення до кислот
- •Відношення до лугів
- •Відношення до відновників і окислювачів
- •Дія мікроорганізмів
- •Контрольні запитання:
- •1.2.2. Волокна тваринного походження
- •Будова білків
- •Білки як амфоліти
- •Вовна та її унікальні властивості
- •Будова вовняного волокна
- •Будова кератину
- •Властивості вовни
- •Відношення до вологи
- •Дія температури
- •Відношення до кислот
- •Керат- -он Керат -он Відношення до лугів
- •Відношення до відновників і окислювачів
- •Натуральний шовк
- •Властивості шовку
- •Контрольні запитання:
- •1.3. Хімічні волокна
- •Основні етапи виробництва хімічних волокон і ниток
- •Штучні волокна
- •Віскозне волокно.
- •Ацетатні волокна
- •Синтетичні волокна
- •Поліамідні волокна
- •Поліефірні волокна
- •Поліакрилонітрильні волокна
- •Полівінілспиртові волокна
- •Полівінілхлоридні волокна
- •Поліолефінові волокна
- •1.3.4. Виробництво текстильних волокон: сьогодення і перспективи
- •Світове виробництво текстильних волокон у 2001 р.
- •Світове споживання текстильних волокон
- •Загальна тенденція споживання волокон у 2010-2025рр. За регіонами світу
- •Світове споживання текстильних волокон, прогнозування до 2050 р.
- •Запитання для самоперевірки:
- •Контрольні запитання:
- •2.2. Підготовка текстильних матеріалів із природних целюлозних волокон
- •Розшліхтовування
- •Відварювання
- •1) Реактора (в її структурі розподілені реагенти);
- •2) Об'єкта дії, з якого в результаті комплексу складних фізико-хімічних процесів повинні бути видалені забруднення.
- •Вибілювання
- •Вибілювання гіпохлоритом
- •Вибілювання хлоритом натрію
- •Вибілювання пероксидом водню
- •Вибілювання надоцтовою кислотою. Використання оптичних вибілювачів. Вибілювання відновниками
- •Використання оптичних вибілювачів
- •Вибілювання відновниками
- •Мерсеризація текстильних матеріалів
- •Особливості вибілювання льняних матеріалів
- •Контрольні запитання:
- •Підготовка текстильних матеріалів із білкових, штучних та синтетичних волокон Підготовка вовняних тканин
- •Опалювання
- •Промивання
- •Валяння
- •Заварювання
- •Карбонізація
- •Вибілювання
- •Підготовка натурального шовку
- •Знеклеювання
- •Вибілювання
- •Обважнення
- •2.3.1. Підготовка текстильних матеріалів із штучних волокон
- •2.3.2. Підготовка текстильних матеріалів із синтетичних волокон
- •Контрольні запитання:
- •Фарбування текстильних матеріалів
- •2.4.1. Загальні відомості про барвники
- •Класифікація барвників
- •2.4.2. Основні положення теорії фарбування
- •Властивості волокон
- •Хімічна будова
- •Фізичні властивості волокон
- •"Поверхневі" властивості волокон
- •Види взаємодії активних центрів волокон з барвниками
- •"Об'ємні" властивості волокон
- •Властивості барвників
- •1) Колір, обумовлений специфічною будовою.
- •2) Здатність міцно утримуватися внутрішньою поверхнею елементарних волокон за рахунок специфічних (фізичних чи хімічних) сил взаємодії з волокноутворюючим полімером.
- •Стадії процесу фарбування
- •1) Щільністю структури волокон, що спричинює стеричне гальмування просуванню барвників, розміри молекул яких порівняні з розмірами пустот і пор, наявних у волокні чи виникаючих в умовах фіксації;
- •2.4.3. Характеристика технічних способів фарбування
- •Напівбезперервний спосіб фарбування
- •2.4.4. Фарбування водорозчинними барвниками Прямі барвники
- •Використання активних барвників
- •1) Барвники, які забарвлюють в холодній ванні (в назві мають літеру X), за хімічною будовою вони відносяться до дихлортриазинових, найбільш реакційне здатних барвників;
- •3. Коефіцієнт дифузії — впливає як на швидкість, так і на ступінь фіксації активних барвників.
- •Технологія фарбування
- •Однований запарний спосіб
- •Двований запарний спосіб
- •Термофіксаційний спосіб
- •Використання кислотних, хромових і металокомплексних барвників Кислотні барвники
- •1) Здатність іонного зв'язку до гідролізу в водних розчинах і, як наслідок цього, недостатньо високу стійкість забарвлення до мокрих обробок;
- •Хромові (кислотно-протравні) барвники
- •Кератин
- •Кератин
- •Металокомплексні (металовмісні) барвники
- •2.4.5. Фарбування барвниками, яким надається тимчасова розчинність на стадії їх використання
- •Кубові барвники
- •1) Відновлення кубових барвників за рахунок атомарного водню, що виділяється при розчиненні дітіоніту Nа у воді:
- •Суспензійний спосіб фарбування
- •Сірчисті барвники
- •Фарбування текстильних матеріалів шляхом синтезу пігментів на волокні
- •Синтез на волокні нерозчинних азобарвників
- •Утворення на волокні чорного аніліну
- •2.4.7. Використання дисперсних барвників
- •2.4.8. Використання катіонних барвників
- •2.4.9. Використання пігментів при фарбуванні
- •Контрольні запитання:
- •2.5. Друкування текстильних матеріалів
- •Короткі відомості про способи друкування тканини
- •2.5.2. Класифікація і властивості загущувачів друкувальних фарб
- •2.5.3. Види друкування
- •2.5.4. Пряме друкування текстильних матеріалів
- •1) Друкування по азотольованій тканині загущеними розчинами діазолей;
- •2) Друкування з використанням спеціальних випускних форм, що містять азотол і діазосполуку в стабілізованій формі.
- •2.5.5. Отримання білих і кольорових візерунків шляхом витравного і резервного друкування
- •Витравне друкування
- •Резервне друкування
- •Запитання для самоперевірки:
- •2.6. Заключна обробка текстильних матеріалів Основні питання:
- •2.6.1. Використання незмиваючих апретів
- •2.6.2. Надання текстильним матеріалам малозминальних властивостей
- •1) Утворенням синтетичної смоли в аморфних субмікроскопічних просторових структурах волокон;
- •2) Утворенням міжмолекулярних зв'язків між фібрилами і макромолекулами волокна;
- •3) Використанням для даного виробу певних волокон, які мають високі еластичні властивості (поліамідних, поліефірних).
- •Надання малозминальності в сухому стані
- •2.6.3. Спеціальні види заключної обробки Надання тканині гідро - і олеофобності
- •Надання вогнезахисних властивостей
- •Надання антистатичних властивостей
- •Надання текстильним матеріалам стійкості до дії мікроорганізмів
- •Протизабруднювальна обробка тканин
- •Контрольні запитання:
Суспензійний спосіб фарбування
Мета: вивчити суспензійний спосіб фарбування; лейкокислотний спосіб фарбування; основні терміни.
План:
Суспензійний спосіб фарбування.
Лейкокислотний спосіб фарбування.
Суспензійний спосіб фарбування бавовняних тканин найчастіше здійснюють за плюсовочно-запарним варіантом. Тканину просочують високодисперсною суспензією кубового барвника в присутності змочувача при 40—45°С, віджимають і висушують при температурі не вище 90°С. Для попередження десорбції барвника з волокна в проявочну ванну вводять нейтральний електроліт. Далі тканину запарюють (30-60 сек.) і піддають окислювальній обробці, промивають.
Описаний двостадійний спосіб фарбування дає можливість отримати рівномірне забарвлення будь-якої інтенсивності. Нанесення на тканину на першій стадії суспензії невідновленого кубового барвника, який не має спорідненості до волокна, забезпечує рівномірний розподіл барвника на поверхні і в об'ємі волокнистого матеріалу. Подальше швидке відновлення барвника на поверхневому шарі приводить до виникнення високого концентраційного градієнта, який прискорює процес дифузії молекул лейкосполуки барвника із поверхневого шару вглиб волокна.
При використанні суспензійного способу фарбування важливу роль відіграє випускна форма барвника. Анілінофарбувальні підприємства випускають кубові барвники для суспензійного фарбування у вигляді порошку, гранул або паст із індексом "Д". Вони характеризуються передусім високим ступенем дисперсності, однорідністю часточок, гарною змочуваністю, здатністю швидко відновлюватись. Високий ступінь дисперсності і однорідність дисперсійного складу часточок барвника дуже важливі і на першій стадії процесу для забезпечення рівномірності отриманого забарвлення, і на другій стадії, так як швидкість процесу відновлення залежить від розмірів часточок барвника: чим менший їх розмір, тим вища швидкість відновлення. Наявність грубої і неоднорідної дисперсії при короткочасному відновленні барвника на тканині викликає утворення нерівномірного, плямистого забарвлення внаслідок неповного і нерівномірного протікання процесу відновлення.
Кубові барвники в високодисперсній випускній формі утворюють стійкі водні суспензії, які за властивостями близькі до колоїдних систем. Вміст барвника в них може бути досить високим і досягає 30—40 г/л. Тому суспензійний спосіб фарбування кубовими барвниками дозволяє отримувати забарвлення практично будь-якої інтенсивності.
Лейкокислотний спосіб фарбування — це різновидність двостадійного суспензійного способу, і здійснюється він за аналогічною схемою, однак, на першій стадії тканину просочують не високодисперсною суспензією початкового кубового барвника, а суспензією його лейкокислоти.
Для отримання лейкокислоти кубовий барвник відновлюють, у розчин вводять диспергатор НФ і потім повільно при перемішуванні доливають оцтову кислоту до рН = 6.
Лейкокислота, сольватована ПАР, має незначну спорідненість до целюлози, в результаті чого рівномірно адсорбується на поверхні волокна, забезпечуючи високу рівномірність забарвлення. Високодисперсний стан лейкокислоти сприяє швидкому відновленню її в процесі фарбування і якісному профарбовуванню текстильного матеріалу.
При використанні лейкокислотного способу можна використовувати звичайні випускні форми кубових барвників. Однак, на відміну від суспензійного способу, при цьому отримують на текстильних матеріалах лише світлі і середні тони.