12.6 Роторні екскаватори

Роторні траншейні екскаватори найчастіше виготовляють за напівпричіпною схемою (рис. 12.4.). До задньої частини базового трактора 1 прикріплюється вертикальна рама — напрямна 4, в якій на котках може пересуватися передня частина роторної рами 8. На останній на котках 7 встановлено ротор 11, де змонтовано ковші 5. Коли екскаватор рухається поступально, а ротор обертається, кожний ківш зрізає серповидну стружку, заповнюється грунтом, транспортує його вгору, перевертається, висипаючи ґрунт на стрічковий конвеєр, який відкидає його вбік, утворюючи валик, паралельний траншеї. Щоб ґрунт перед­часно не висипався з ковша, на роторній рамі закріплюють радіусну напрямну 13.

У процесі роботи роторна рама передньою частиною спи­рається на базовий трактор, а задньою — на пневматичні колеса 9. Для зачищення і згладжування дна траншеї призначе­ний зачисний башмак 10. Якщо треба копати траншею зі схилами, на роторній рамі встановлюють ножові укісоутворювачі 12.

Рис. 12.4 – Роторний траншейний екскаватор: а — конструктивна схема; б — поздовжній переріз стружки; в — вид з боку робочого органу; 1 — базовий трактор; 2 — гідроциліндр піднімання та опускання роторної рами;

З— ланцюг; 4,8 — напрямна і роторна рами; 5 —ківш; 6 — відвальний стрічковий конвеєр; 7— коток; 9 — пневматичне колесо; 10 — зачисний башмак; // — ротор; 12 — ножові укісоутворювачі; 13 - напрямна

Роторну раму піднімають і опускають гідроциліндром 2 і ланцюгом 3, кінець якого закріплено на передній частині роторної рами. При переведенні з робочого положення в транспортне передню частину роторної рами поступово піднімають, зменшуючи глибину траншей, й пневматичні колеса 9 викочуються на поверхню. Ротор занурюється в ґрунт під дією маси робочого обладнання. Глибина копання визначається діаметром ротора і часто не перевищує 2,5м. Ковші роторних екскаваторів випускають із ланцюговим днищем, це поліпшує їх розвантаження, особливо на липких та вологих ґрунтах.

У передній частині ковшів встановлюють змінні зубці. При розробці мерзлих ґрунтів монтують спеціальні зубці, армовані твердосплавними зносостійкими пластинами. При цьому використовують спеціальну схему їх розміщення, яка дає змогу розробляти ґрунт на крутих схилах, що зменшує енергомісткість процесу. Так само виконують роботи дволанцюговими траншейними екскаваторами. Копання мерзлого ґрунту ведеться на знижених швидкостях тягача та робочого органу, при цьому продуктивність екскаватора знижується у 3-5 разів.

Для риття вузьких траншей у мерзлих ґрунтах застосовують фрезерні машини, в яких ротор являє собою диск із закріпленими по ободу змінними різцями.

Швидкість руху робочих органів траншейних екскаваторів не перевищує 2,2 м/с, а робоча швидкість машини становить 10—300 м/год. Ці екскаватори обладнують гідромеханічними ходозменшувачами. Енергія від двигуна до робочих органів пере­дається за допомогою механічної, гідравлічної або електроме­ханічної трансмісій.