1.Гносеологія - це

а) одне із наукових дисциплін, що вивчає пізнання, його роль у людській життєдіяльності, рушійні сили суперечності пізнання, критерії та ознаки істинних знань;

б) позиція у підході до пізнання, яка заперечує принципову можливість або мати істині знання, або мати можливість надійно оцінювати знання щодо їх віднесення до істини;

в) висловлення сумніву у позитивних можливостях пізнання, так і в його повній неспроможності.

2. Пізнавальне відношення включає в себе три складових:

а) суб'єкт, об'єкт і зміст пізнання (знання);

б) суб'єкт, об'єктивний дух і зміст пізнання;

в) суб'єктивний дух, об'єкт і зміст пізнання.

3. Яке судження обґрунтовує ідеалістичну філософію:

а) ідеї повинні відповідати речам;

б) речі повинні відповідати ідеям;

в) повинно бути взаємна відповідність між речами та ідеями;

4. Соціальні інститути впорядковують і регламентують:

а) сферу освіти; в) рекреаційну сферу;

б) сферу торгівлі; г) всі сфери суспільства.

5. Який з гносеологічних принципів, полягає в тому, що пізнання не вичерпується новою інформацією про світ, а\ створення „другої реальності” – світу культури:

а) принцип творчої активності суб'єкта пізнання;

б) принцип об'єктності;

в) принцип визначальної ролі практики в процесі пізнання.

6. Грецьке слово історія означає:

а) розповідь; в) гіпотеза;

б) наука; г) принцип.

7. Основними формами чуттєвого пізнання є

а) відчуття, сприйняття й судження.

б) відчуття, сприйняття й уявлення.

в) уявлення, судження й умовивід.

8. Домінуючими сферами суспільного життя освіта і наука стають у суспільстві:

а) доіндустріальному; б) індустріальному; в) постіндустріальному.

9. Мислення – це:

а) вища, властивіша лише людині форма віддзеркалення об'єктивної дійсності, спосіб його відношення до світу і до самому себе;

б) процес відображення об'єктивної реальності, що становить вищий ступінь людського пізнання;

в) це здатність організму зберігати і відтворювати інформацію про зовнішній світ і про свій внутрішній стан для подальшого її використання в процесі життєдіяльності.

10. «Людина маси» досліджується в концепції:

а) Поппера; в) Парсонса;

б) Ортеги-і –Гассет; г) Туліна.

ІІ рівень.

1. Порівняйте між собою життєво-досвідне, наукове та художньо – мистецьке пізнання, доведіть їх переваги та недоліки.

2. Окресліть категорії, якими визначалось буття в античній та середньовічній філософія.

ІІІ рівень.

1.Назвіть основні характеристики доіндустріального, індустріального та постіндустріального суспільства.

2. Які співвідношення громадського буття і громадської свідомості

Варіант № 3.

І рівень:

1. Як співвідносяться між собою філософія та наука:

а) філософія є частиною науки;

б) наука є частиною філософії;

в) філософія та наука частково включаються одна в одну;

г) філософія та наука виключають одна одну.

2. Який із названих законів відноситься до основних законів діалектики:

а) закон тотожності;

б) закон єдності та боротьби протилежностей;

в) закон суперечності;

г) закон взаємозв’язку змісту та форми.

3. Ототожнення суспільства і держави мало місце в філософії:

а) Аристотеля; в) Вебера;

б) Дюркгейма; г) Пуанкаре.

4. Який філософ висловлював словами, ідеалізм „.... не знає дійсної чуттєвої, діяльності як такої”

а) К.Маркс; б) Л.Фейєрбах; в) Ф. Бекон.

5. Учення про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства та пізнання є:

а) софістика; б) метафізика; в) діалектика.

6. Засновником психоаналітичної філософії є

а) К.Юнг б) З.Фрейд в) Э.Фромм

7. Якою є сутність речей:

а) очевидною; б) схованою; в) непізнаваною.

8. Основними формами раціонального (логічного) пізнання є

а) судження, умовивід, відчуття;

б) поняття, судження, сприйняття;

в) поняття, судження, умовивід.

9. Уявлення про час і простір як абсолютні об’єктивні координати, в межах яких відбуваються події, панування незмінних законів і суворого детермінізму, характерно для:

а) класичної картини світу;

б) некласичної картини світу;

в) постнекласичної картини світу.

10. Яка властивість свідомості акцентується в думці про те, що свідомість не тільки відображає об'єктивний світ, але і творить його?

а) раціональність; б) загальність; в) необхідність; г) активність

ІІ рівень.

1. Охарактеризуйте основні причини появи науки.

2.Якщо суспільство – це нова якість стосовно окремої людини, то чи не означає це нівелювання в ньому індивідуального? Суспільство «створює» людину чи знищує її: обґрунтуйте відповідь.

3. Опишіть будь-яку методологію.

ІІІ рівень

1.Виділіть особливості розуміння та визначення буття у некласичній філософії.

2.Як зв'язані поняття свідомість і несвідоме.

Варіант № 4.

І рівень