
- •1. Виконайте тестові запитання:
- •2. Дайте відповідь на запитання
- •1. Виконайте тестові запитання:
- •2. Дайте відповідь на запитання
- •1. Виконайте тестові запитання:
- •2. Дайте відповідь на запитання
- •1. Виконайте тестові запитання:
- •2. Дайте відповідь на запитання
- •1. Виконайте тестові запитання:
- •2. Дайте відповідь на запитання
2. Дайте відповідь на запитання
Проаналізуйте критерії відбору територій екокоридорів.
Варіант 3
1. Виконайте тестові запитання:
1. Оберіть вірне значення екологічного коридору, що має такі характеристики: тип – надширокі поясні, ширина – більше 100 км: а) локальне значення; б) внутрішньо регіональне значення;
в) національне значення; г) міжрегіональне (біосферне) значення;
д) внутрішньо регіональне та частково міжрегіональне значення.
2. Територіальні елементи екологічної мережі, які пов’язані з водними об’єктами, називаються:
а) орографічні; б) едафічні; в) гідроекологічні; г) рекреаційні; д) кліматичні.
3. Згідно з законом «Про екологічну мережу України», місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у сфері формування та збереження екомережі, забезпечують:
а) нагляд за локальними джерелами забруднення;
б) нагляд за змінами в екосистемах під дією людського фактору;
в) розроблення та виконання регіональних і місцевих схем та програм розвитку екомережі, проведення необхідних для цього наукових досліджень;
г) надання відповідно до закону фінансової та іншої підтримки власникам і користувачам земельних ділянок, що знаходяться в межах територій та об’єктів екомережі;
д) внесення пропозицій щодо формування державної політики у цій сфері.
4. Території та об’єкти природно- заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених Законом «Про екологічну мережу» та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися: а) у природних цілях; б) у науково – дослідних цілях;
в) в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; г) в освітньо– виховних цілях;
д) для потреб моніторингу навколишнього природного середовища, мають значення для естетичного та енергетичного балансу природних територій як частин біосферного потенціалу.
5. Мета загальноєвропейської екологічної мережі – забезпечити сприятливий природоохоронний статус екосистем, місцеперебувань, видів і ландшафтів європейського значення.
6. Збереження ключових територій ЗЕМ може проводитися таким чином: різні існуючі міжнародні природоохоронні інструменти вже дають можливість виділення й збереження територій і видів європейської й світової значимості. Сюди входять Бернська конвенція, Директиви ЄС про місцеперебування й про птахів, Рамсарська конвенція, Боннська конвенція, Конвенція про всесвітню спадщину.
7. Там, де місцеперебування розділені на дрібні ділянки або де вже існують міграційні бар'єри, життєздатність популяцій може бути підвищена за рахунок відновлення екологічного зв'язку, а також усунення бар'єрів і наведення "мостів" між ділянками місцеперебувань. У зв'язку із цим загальноєвропейська екологічна мережа передбачає, що ключові території повинні бути при необхідності з'єднані між собою.
8. Транзитні території можуть допомагати тільки тим видам, яким необхідно подолати значні перешкоди і які фізично й поведінково здатні використовувати місцеперебування на транзитних територіях.
9. На практиці, особливо у випадку малих ключових територій або вузьких коридорів, роль буферних територій полягає в запобіганні або зменшенні порушень на прикордонних ділянках. Це частково компенсує нестачу знань про чутливість деяких видів до різних впливів. Іноді охоронні зони можуть бути розміщеними на деякій відстані від територій, що захищаються. Наприклад, для збереження ключового водно-болотного угіддя необхідне керування станом вододільних лісів.
10. У короткостроковій перспективі процес виконання Стратегії повинен підтримувати й зміцнювати застосування цих інструментів, а в середньо- і довгостроковій перспективі – об'єднати різноманітні заходи у погоджену послідовну систему забезпечення сприятливого природоохоронного статусу екосистем, місцеперебувань, видів і ландшафтів європейського значення.
11. Для включення буферних_ територій до екологічної мережі також потрібно визначити необхідність у буферності для кожного компонента екомережі, враховуючи вимоги до охорони найбільш чутливих видів, специфіку найбільш інтенсивного впливу та особливості ландшафту.
12. Робоча програма створення загальноєвропейської екологічної мережі є засобом подальшого нагромадження досвіду, особливо з таких питань як критерії й методологія, виділення екосистем, типів місцеперебувань, видів і ландшафтів європейського значення, інформаційне забезпечення, виявлення ключових і _транзитних_ територій, розробка національних екологічних мереж у Центральній і Східній Європі, створення інформаційної стратегії екологічної мережі.
13. Через принципову сфокусованість більшості проектів екологічних мереж у Європі на національних або субрегіональних природоохоронних завданнях, у них не приділяється належної уваги транскордонним екологічним зв'язкам. Це стосується _транскордонних_ місцеперебувань, видових популяцій, природних процесів, міграційних шляхів.
14. _Проектування екомережі – це визначення місця розташування її територіальних елементів.
15. В урбаноландшафті роль біоцентрів виконують парки, лісопарки, сквери, території приватної забудови з присадибними садовими та парковими насадженнями. Всі ці ділянки відрізняються від фону (прилеглих територій) великим біорізноманіттям, хоча воно може бути далеким від деякої природної норми.
16. Локальні екологічні _коридори – переважно невеликої довжини та ширини. В агроландшафті це заліснені чи залужені хили та днища лінійних еродованих форм (балок, ярів), водоохоронні зони річок, річкові долини та будь-які видовжені ареали з природною рослинністю. В міському ландшафті функції екологічних __коридорів__ можуть виконувати алеї, бульвари, вулиці, ступінь озеленення яких дає можливість птахам, комахам мігрувати вздовж одного міського біоцентру до іншого.
17. Від екологічного коридору_ інтерактивний елемент відрізняється тим, що не поєднує біоцентри між собою, а тільки відгалужується від них чи від самого екокоридору. З цієї причини він не є каналом міграції та міжбіоцентричного генетичного обміну.
18. Площа біоцентру_ має велике значення, тому що з нею пов’язані чисельність популяцій, видове багатство та інші екологічні характеристики, включаючи оцінку виживаності видів. Критичною площею _біоцентру_ слід вважати 2 га, оскільки в біоцентрах меншого розміру різко зменшується кількість видів (в основному за рахунок виключення узлісних).
19. Типологія регіональних центрів біорізноманітності за їх едафічними__ особливостями виконується за тими ж критеріями, які було зазначено для біоцентрів. Однак, якщо окремий біоцентр достатньо однорідний за цими умовами, то регіональні центри біорізноманітності саме такими є внаслідок того, що _едафічні_ умови в їх межах різноманітні.
20. Критична відстань між ділянками з природною рослинністю, на яких ще можливий ефективний перенос пилку, насінин, переліт комах та деякі інші _міжбіоцентричні__ взаємодії, не перевищує 200 м. Довжина кормових ходів багатьох видів гризунів не перевищує 5-10 км, дрібних комахоїдних птахів – 200-300 м від гнізда, парнокопитних та хижих птахів – 5 км, хижих ссавців – 20-50 км, _дисперсія розселення молодих особин для різних видів птахів коливається від 0,6 до 100 км.