Тема: Пристрої системного блоку

1. Материнська плата

2. Жорсткий диск

3. Дисковід гнучких дисків

4. Дисковід компакт-дисків CD-ROM

5. Відеокарта

6. Звукова карта

1. Материнська плата

Материнська плата - основна плата персонального комп'ютера. На ній розміщаються:

• процесор — основна мікросхема, що виконує більшість математичних і логічних операцій;

• мікропроцесорний комплект (чипсет) — набір мікросхем, керуючих роботою внутрішніх устроїв комп'ютера й визначальні основні функціональні можливості материнської плати;

• шини — набори провідників, по яких відбувається обмін сигналами між внутрішніми устроями комп'ютера;

• оперативна пам'ять (оперативний запам'ятовувальний пристрій, ОЗУ) — набір мікросхем, призначених для тимчасового зберігання даних, коли комп'ютер включений;

• ПЗУ (постійний запам'ятовувальний пристрій) — мікросхема, призначена для тривалого зберігання даних, у тому числі й коли комп'ютер виключений;

• рознімання для підключення додаткових устроїв (слоты).

2. Жорсткий диск

Жорсткий диск — основний устрій для довгострокового зберігання більших обсягів даних і програм. Насправді це не один диск, а група співвісних дисків, що мають магнітне покриття й обертаються з високою швидкістю. Таким чином, цей «диск» має не дві поверхні, як повинне бути у звичайного плоского диска, а 1п поверхонь, де п — число окремих дисків у групі.

Над кожною поверхнею розташовується голівка, призначена для читання-запису даних. При високих швидкостях обертання дисків (90 про/с) у зазорі між голівкою й поверхнею утвориться аеродинамічна подушка, і голівка ширяє над магнітною поверхнею на висоті, що становить трохи тисячних часток міліметра. При зміні чинності струму, що протікає через голівку, відбувається зміна напруженості динамічного магнітного поля в зазорі, що викликає зміни в стаціонарному магнітному полі феромагнітних часток, що утворять покриття диска. Так здійснюється запис даних на магнітний диск.

Операція зчитування відбувається у зворотному порядку. Намагнічені частки покриття, що проносяться на високій швидкості поблизу голівки, наводять у ній ЭДС самоіндукції. Електромагнітні сигнали, що виникають при цьому, підсилюються й передаються на обробку.

Керування роботою жорсткого диска виконує спеціальний апаратно-логічний устрій — контролер жорсткого диска. У минулому воно являло собою окрему дочірню плату, що підключали до одному з вільних слотів материнської плати. У цей час функції контролерів дисків виконують мікросхеми, що входять у мікропроцесорний комплект (чипсет), хоча деякі види високопродуктивних контролерів жорстких дисків як і раніше поставляються на окремій платі.

До основних параметрів жорстких дисків ставляться ємність і продуктивність. Ємність дисків залежить від технології їхнього виготовлення. У цей час більшість виробників жорстких дисків використають винайдену компанією IBM технологію з використанням гігантського магниторезистивного ефекту ( GMR — Giant Magnetic Resistance). Теоретична межа ємності однієї пластини, виконаний ний за цією технологією, становить порядку 20 Гбайт. У цей час досягнуть технологічний рівень 6,4 Гбайт на пластину, але розвиток триває.

З іншого боку, продуктивність жорстких дисків менше залежить від технології їхнього виготовлення. Сьогодні всі жорсткі диски мають дуже високий показник швидкості внутрішньої передачі даних (до 30-60 Мбайт/с), і тому їхня продуктивність у першу чергу залежить від характеристик інтерфейсу, за допомогою якого вони пов'язані з материнською платою. Залежно від типу інтерфейсу розкид значень може бути дуже більшим: від декількох Мбайт/з до 13-16 Мбайт/із для інтерфейсів типу EIDE; до 80 Мбайт/із для інтерфейсів типу SCSI u від 50 Мбайт/з і більше для найбільш сучасних інтерфейсів типу IEEE 1394.

Крім швидкості передачі даних із продуктивністю диска прямо зв'язаний параметр середнього часу доступу. Він визначає інтервал часу, необхідний для пошуку потрібних даних, і залежить від швидкості обертання диска. Для дисків, що обертаються із частотою 5400 об/хв, середній час доступу становить 9-10 мкс, для дисків із частотою 7200 об/хв - 7-8 мкс. Виробу більше високого рівня забезпечують середній час доступу до даних 5-6 мкс.