2. Дайте відповідь на запитання

Проаналізуйте роль та специфіку гідро екологічних елементів екомережі.

Варіант 2

1. Виконайте тестові запитання:

1. Оберіть варіант відповіді, який не є типом регіональних біоцентрів:

а) культурно-ландшафтні; б) біотичні; в) гідробіологічні;

г) природно-ландшафтні; д) субмезотермні.

2. Головна різниця між природними ядрами екологічної мережі та регіональними центрами біорізноманітності складається в:

а) типології природних ядер; б) едафічних умовах;

в) просторових умовах; г) формі; д) масштабі значення.

3. Найважливіші принципи досліджень різноманітності фітобіоти є:

а) ландшафтна і функціональна цілісність території;

б) пріоритетність відбору об’єктів; в) рівнева неперервність;

г) єдність методів. д) забезпечення нульового ризику в діючих системах.

4. Основні завдання створення екомережі у Всеєвропейській стратегії є такими:

а) збір інформації для реалізації завдань і розробки політики в галузі охорони природи таким чином, щоб екополітика стала невід’ємною частиною діяльності адміністративних органів;

б) забезпечення збалансованого розвитку всього комплексу екосистем, середовищ існування видів та їх генетичної різноманітності, а також ландшафтів європейського значення, розширення існуючої мережі заповідних об’єктів;

в) забезпечення достатнього простору природних середовищ для збереження видів;

г) створення необхідних умов розселення і міграції видів;

д) забезпечення відновлення компонентів ключових екосистем, які зазнали руйнації, захист екосистем від потенційно негативних факторів

5. В Європі цю ідею було прийнято в якості головного напрямку реалізації Всеєвропейської стратегії збереження біологічного і ландшафтного різноманіття, затвердженої на Конференції міністрів охорони навколишнього середовища європейських країн у Софії в 1995 р. Згідно з цією стратегією, до 2015 р. має бути створена Европейська екологічна мережа, яка поєднає особливо цінні в екологічному розумінні ділянки зі збереженою чи близькою до неї природною рослинністю системою екологічних коридорів з тим, щоб стимулюючи розселення та міграцію видів, забезпечити виживання і відновлення популяцій, збереження та захист середовища їх існування.

6. Єдиного способу визначення найбільш підходящого місця розташування, розміру й режиму керування для _ключових територій_ не існує. Усі екосистеми, типи місцеперебувань, види й ландшафти європейського значення мають свої специфічні вимоги до охорони й зазнають загроз різного ступеня в межах усього континенту.

7. Там, де розвиток господарства може утруднювати або унеможливлювати поширення, міграцію або генетичний обмін, другим оптимальним варіантом дій є підтримка наявних достатніх можливостей екологічних зв*язків. Цього можна досягти при плануванні майбутньої діяльності, або передбачаючи мінімізацію впливу на транзитні території, або включаючи підтримку екологічних зв'язків у кількість завдань територіального розвитку.

8. транзитні території досить важливі для тварин, які мігрують між ізольованими територіями у зв'язку із сезонними міграціями або з метою розмноження.

9. Потреба в охоронних зонах і їх конфігурація значною мірою залежать від вимог до охорони найбільш чутливих видів, від специфіки найбільш інтенсивного впливу й від властивостей ландшафту.

10. Важливо підкреслити, що дії за виділення ключових територій і забезпечення їх сприятливого природоохоронного статусу не суперечать використанню багатьох існуючих інструментів збереження біологічної й ландшафтної різноманітності в країнах Європи і, насамперед, в Україні.

11. На регіональному рівні транзитні території повинні забезпечити: можливість повторного заселення видами ділянок, що раніше населялися ними; регіональні шляхи міграції; генетичний обмін між місцевими популяціями; доступ видів до територій, де можливе їх тимчасове перебування.

12. Загальноєвропейська екологічна мережа відрізняється від інших програм і пропозицій з екологічних мереж своїм масштабом. Однак досвід, накопичений у рамках інших ініціатив, дає досить корисні знання роботи та інформацію. Цей досвід доповнюється результатами подібних програм і комплексів заходів, таких, як Біосферні резервати_, Смарагдова мережа, реалізація Директив ЄС про місцеперебування й про птахів, Ключові орнітологічні території, Європейська ініціатива за великими хижими ссавцями, а також національні й місцеві програми територіальної охорони природи.

13. Дії в рамках Робочої програми_ створення загальноєвропейської екологічної мережі повинні сприяти підвищенню погодженості різних природоохоронних заходів, особливо спрямованих на розробку критеріїв і методології формування екомережі.

14. Поєднання національної екологічної мережі з екологічними мережами суміжних країн, що входять до Всеєвропейської екологічної мережі, передбачає забезпечення шляхом створення спільних транскордонних_ елементів екологічної мережі у межах природних регіонів та природних коридорів, узгодження проектів землеустрою на прикордонних ділянках.

15. В умовах агроландшафту в якості біоцентрів розглядаються окремі ліси, гаї, ділянки степів, боліт, лугів та іншої природної рослинності.

16. Франгментованість рослинного покриву така, що можливі міграції видів на тисячі кілометрів. Із врахуванням ієрархічного характеру екомережі екологічні коридори поділяються на три типи: локальні, внутрішньорегіональні та міжрегіональні (національного, транснаціонального та європейського значень).

17. Інтерактивні елементи – територіальні елементи екологічної мережі, які спеціально не згадуються в Загальноєвропейській стратегії з біорізноманітності та в інших міжнародно-правових документах, що стосуються створення екомереж.

18. Інтерпретація біоцентру як місця концентрації живої природи полягає у вивченні тих особливостей, які визначають цю _концентруючу роль. Чим більше популяцій перебуває в біоцентрі (чим вище його видове багатство), чим вище їх чисельність і чим більше тут зберігається зникаючих, рідкісних та інших важливих з екологічної точки зору видів, тим більш значуща його роль. Ці риси біоцентру визначаються його площею, едафічними умовами, нинішнім екологічним станом, існуючим природоохоронним статусом.

19. Регіональний центр біорізноманітності кластерного типу представляє ареал розташованих недалеко один від одного біоцентрів з високою щільністю, між якими є просторові взаємодії (міграційні потоки). Фактично такий регіональний центр являє собою локальну мережу. В цьому і проявляється ієрархічний характер екомережі.

20. Біоцентри _локальних_ екомереж можуть бути двох зазначених вище типів, тоді як внутрішньорегіональні та міжрегіональні екокоридори практично виключно архіпелагоподібні. Фактично вони являють собою сукупність локальних екомереж, пов’язаних між собою.