Тема 8. Нетрадиційні банківські операції та послуги

1. Лізингові операції

2. Факторингові операції

3. Трастові послуги

4. Організація послуг зі зберігання цінностей

5. Форфейтинг

6. Операції банку з дорогоцінними металами

1. Лізингові операції

Лізинг - від англійського "to leaus", що означає "брати в орен­ду", "наймати". Можна виділити такі визначальні риси лізингу:

• строк лізингу майна порівнянний з періодом амортизації цього майна;

• наявність в угоді посередника, який бере на себе обов'язки власника майна;

• періодична, але гнучка виплата лізингових платежів;

• можливість викупу лізингового майна.

Законодавчою базою операцій з лізингу в Україні є закони "Про лізинг", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість" та положення НБУ "Про кредитування".

Закон України "Про лізинг" від 16.12.97 дає таке визначення лізингу:

"Лізинг — це підприємницька ді­яльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізонгодавцем у виключне використання на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна за умови сплати лізингоодержувачем періодич­них лізингових платежів".

Об’єкти лізингу: рухоме і нерухоме майно .

Суб’єкти лізингу :

лізингодавець - суб’єкт підприємницької діяльності ( лізингові компанії, банки, небанківські установи, торговельні, виробничі фірми(якщо лізингова діяльність передбачена в установчих документах)) ;

лізингоодержувач – суб’єкт п/д, який отримує в користування об’єкт лізингу;

продавець лізингового майна - суб’єкт п/д, який виготовляє та продає майно, що є об’єктом лізингу.

Виділяють два види лізингу: фінансо­вий та оперативний.

Фінансовий лізинг — договір лізингу, в результаті укладання якого лізин-гоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 % вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання договору.

Для фінансового лізингу є характерними такі ознаки:

• лізингоодержувач повинен повернути лізингодавцю повну вартість об'єк­та лізингу;

• мінімальний строк користування об'єктом лізингу не може бути меншим строку, за який амортизується 60 % вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору;

• об'єкт лізингу має бути обов'язково зарахований на баланс лізингоодержувача із зазначенням того, що його взято у фінансовий лізинг;

• ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження об'єкта лізин­гу несе лізингоодержувач (якщо інше не буде прямо зазначено у договорі лізингу).

Оперативний лізинг — договір лізингу, в результаті укладання якого лізин­гоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 90 % вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання договору.

Для оперативного лізингу характерним є:

• неможливість викупу об'єкта лізингу лізингоодержувачем протягом дії договору (після припинення договору об'єкт оперативного лізингу підлягає поверненню лізингодавцеві);

• вимога щодо максимального строку користування об'єктом лізингу, який має бути меншим строку, за який амортизується 90 % вартості об'єкта лізин­гу, визначеної в день укладення договору;

• зарахування об'єкта лізингу на позабалансовий рахунок лізингоодержувача із зазначенням того, що його одержано в лізинг;

• покладення законом ризику випадкового знищення або випадкового по­шкодження об'єкта лізингу на лізингодавця (якщо інше не буде прямо зазна­чено в договорі лізингу);

• покладення всіх витрат, пов'язаних із страхуванням об'єкта лізингу, на лізингодавця (якщо інше не буде прямо зазначено в договорі лізингу).

Механізм здійснення лізингових операцій комерційними банками

Комерційні лізингові компанії, створені банками, й спеціалізовані відділи комерційних банків становлять найпотужнішу групу лізингових компаній, які активно функціонують на ринку лізингу в Україні.

Лізингові фірми від проведення лізингових операцій отримують досить ви­сокий прибуток, а якщо лізингодавцем виступає банк, то він має такі вигоди:

• розширення кола банківських операцій, зростання числа клієнтів і, відпо­відно, збільшення отримуваних доходів;

• зниження ризику втрат від неплатоспроможності клієнтів. При здій­сненні лізингових операцій банк (або його дочірня лізингова компанія) зали­шається власником майна, що передано в оренду, і якщо порушуються умови угоди, він може вимагати його повернення.

• банк має право нараховувати на майно, що передається в оренду, аморти­заційні відрахування, які не підлягають оподаткуванню і можуть бути джере­лом засобів для придбання нового майна;

• отримання доходу у вигляді комісійних за лізингом.

Величина лізингових платежів може бути вища, ніж процентна ставка за кредитами.

Основним документом лізингової угоди є договір лізингу. Він укладається між лізингодавцем і лізингоодержувачем про надання останньому в тимчасове користування за плату для підприємницької діяльності об'єкта лізингу і ре­гламентує норми і правила їх економічної поведінки.

Протягом строку дії лізингової угоди лізингоодержувач за свій рахунок і на свій ризик здійснює експлуатацію об'єкта лізингу, забезпечує охорону об'єкта лізингу, проводить його регулярний профілактичний ремонт, здійснює відпо­відне технічне обслуговування.

Лізингоодержувач за користування об'єктом лізингу здійснює періодичні лізингові платежі.

У випадку порушення лізингоодержувачем строків сплати лізингових пла­тежів він сплачує пеню в розмірі, що розраховується за обліковою ставкою НБУ на суму простроченого платежу за кожен день прострочення.

Дія лізингової угоди припиняється по закінченні строку лізингової операції або у випадках порушення її умов. По закінченні строку лізингового договору лізингоодержувач перераховує банку суму лізингових платежів, що не були сплачені, та придбає лізингове майно за залишковою вартістю, після пере­рахування якої в банк документально оформлюється перехід прав власності на майно до лізингоодержувача.