- •Тема 8. Організація державного управління національною економікою
- •1. Основні засади теорії державного управління. Регуляція і дерегуляція національної економіки
- •2. Система органів державного управління економікою та їх функції
- •Верховна Рада України
- •Президент України
- •Кабінет Міністрів України
- •Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади
- •Міністерство економіки України
- •Міністерство фінансів України
- •Міністерство праці та соціальної політики
- •Антимонопольний комітет України
- •Фонд державного майна України
- •Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку
- •Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва
- •Державний комітет статистики
- •Місцеві державні адміністрації
- •3. Цілі та функції державного управління економікою
- •4. Методи державного регулювання економіки
- •5. Засоби державного регулювання економіки
- •Правове регулювання економіки. Основою правового регулювання є діяльність держави зі встановлення обов’язкових для виконання юридичних норм поведінки суб’єктів юридичних відносин.
2. Система органів державного управління економікою та їх функції
Організаційна система регулювання національної економіки - є складною системою, що складається з організаційно-управлінських структур різного ієрархічного рівня та підпорядкування.
В Україні є законодавча, виконавча, місцева, судова влада та національний банк України, що здійснює монетарну політику в державі.
Схематично організаційну систему державного регулювання національної економіки зображено на рис. 1.
Рис. 1 Організаційна система державного регулювання національної економіки
Отже, державна влада здійснюється через органи влади, виділені в Конституції як конкретні суб’єкти — державні органи і їх системи. Верховна Рада (законодавча гілка влади) приймає закони і контролює їх додержання; Кабінет Міністрів, міністерства та інші централь- ні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації організують виконання законів; діюча система судових органів на чолі з Верховним Судом здійснює правосуддя; Конституційний Суд — єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. При цьому слід ураховувати, що класичний поділ на три гілки влади не охоплює всі існуючі види державних органів. Наприклад, прокуратура, яку неможливо віднести до якогось конкретного виду влади, чи глава держави, який займає особливе місце в системі державної влади. Постать Президента в системі державної влади України носить певний інтеграційний характер щодо гілок влади через свій правовий статус — він не входить до жодної з них. Разом із тим Президент має безпосереднє відношення до виконавчої влади.
Найголовніші повноваження держави зосереджені в органах виконавчої влади.
Під механізмом виконавчої влади розуміються державні органи, організовані в систему для реалізації їх цілей відповідно до поділу державної влади. З прийняттям Конституції України 1996 р. ця система набула чіткої ієрархічності і являє собою складову трьох рівнів:
вищий (Кабінет Міністрів України);
центральний (центральні органи виконавчої влади);
місцевий (місцеві державні адміністрації).
На вищому рівні виконавчі функції держави покладено на Кабінет Міністрів України, який є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
Функціональне і галузеве (міжгалузеве) державне управління здійснюють міністерства та інші центральні органи виконавчої влади.
На республіканському рівні Рада міністрів Автономної Республіки Крим виконує державні виконавчі функції і повноваження, делеговані законами України відповідно до Конституції України.
На обласному, міському, районному рівнях діють державні адміністрації цих рівнів відповідно.
На найнижчому рівні адміністративно-територіального поділу — місті, селищі, селі — державні органи виконавчої влади не утворюються. Управління на цих територіях здійснюють органи місцевого самоврядування.
Розглянемо органи, що входять до системи державної влади.
Верховна Рада України
Чинна Конституція України визначила Верховну Раду України єдиним органом законодавчої влади, акти якої є обов’язковими до виконання всіма юридичними і фізичними особами.
До основних функцій Верховної Ради України відносяться законотворення, контроль, та інституційно-установча.
До повноважень ВР України стосовно питань державного управління економікою належать такі:
Правове регулювання економічних відносин.
Формування стратегії і тактики соціально-економічної політики. У цьому напрямі ВР України: визначає засади внутрішньої і зовнішньої політики; здійснює бюджетну політику; затверджує загальнодержавні програми економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля; розглядає й приймає рішення щодо схвалення Програми діяльності Кабінету Міністрів України; затверджує рішення про надання Україною позик та економічної допомоги іноземним державам і міжнародним організаціям ін.
Кадрова політика. У цьому напрямі ВР України: дає згоду на призначення Президентом Прем’єр-міністра України; розглядає за необхідності питання про відповідальність Кабінету Міністрів України та недовіру уряду; призначає на посаду та звільняє з посади Голову Національного банку України (за поданням Президента), призначає та звільняє половину складу Ради НБУ; дає згоду на призначення та звільнення з посад за поданням Президента голів Антимонопольного комітету і Фонду державного майна України.
Парламентський контроль. Він передбачає контроль за використанням державного бюджету України, який здійснює від імені Верховної Ради України Рахункова палата, а також контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина.
