
- •Сутність та функції управлінського обліку
- •2, Предмет, об’єкти, метод і принципи управлінського обліку.
- •Які методи застосовуються в управлінському обліку?
- •Які основні принципи застосовуються в управлінському обліку?
- •3,Взаємозв’язок та відмінності фінансового та управлінського обліку
- •Глава 1
- •4, Споживачі інформації управлінського обліку і комерційної таємниці
- •5, Напрямки, організація управлінського обліку на підприємстві
- •7. Класифікація доходів
- •9. Загальна характеристика витрат та їх класифікація.
- •Поведінка витрат в управлінському обліку
- •Методи визначення функції витрат
- •15. Метою обліку собівартості продукції є своєчасне,, повне і достовірне визначення фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом і збутом продукції, обчислення
- •Рахунок 80 "Матеріальні витрати"
- •20. Облік витрат на оплату праці
- •22. Амортизація - це систематичний розподіл вартості основних засобів і нематеріальних активів, яка амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).
- •25. Браком у виробництві вважають продукцію, напівфабрикати, вузли, деталі
- •28. Для накопичення інформації про витрати, що входять до складу виробничої собівартості продукції(робіт, послуг) Планом рахунків передбачено застосування рахунків:
- •32. Облік витрат основного і допоміжного виробництва
- •35. Поряд із системою "стандарт-кост" не менш важливе значення в управлінському обліку посідає і система "директ-кост" ("директ-костинг").
- •37. Чином, рівні беззбитковості дійсно є критичними рівнями продажу. Бухгалтерська модель беззбитковості виробництва
- •40. Об’єкти обліку витрат виробництва надзвичайно різні, оскільки згідно з
- •41. Собівартість продукції (робіт, послуг) це грошове вираження витрат підприємства пов’язаних з виробництвом та збутом продукції, виконанням робіт, наданням послуг.
- •42. Загальна характеристика класифікації методів управлінського обліку
- •2. Методи обліку по ступеню нормування та повноті відображення затрат
- •3. Сутність позамовного та попердіального методів
- •4. Основні елементи нормативного методу
- •43. Існують дві групи причин розрахунку собівартості:
- •1. Дані про собівартість незавершеного виробництва і готових продуктів необхідні для формування фінансової (бухгалтерської) звітності.
- •Класифікація методів розрахунку собівартості
- •44. "Стандарт-кост" відноситься до одного з найбільш поширених за рубежем методів управлінського обліку, методів управління виробничими затратами.
- •45. Система "дірект-костінг" – це система калькулювання собівартості продукції лише на основі прямих змінних виробничих витрат.
- •46. Складання планової (нормативної) калькуляції
- •47. Складання планової (нормативної) калькуляції
- •54. Бюджети можуть бути складені:
- •1) Для підприємства загалом;
- •55. Методи бюджетного контролю. Класифікація ревізій.
- •58. Центр відповідальності — це сегмент усередині підприємства, який очолює відповідальна особа, що приймає рішення.
54. Бюджети можуть бути складені:
1) Для підприємства загалом;
2) для структурних підрозділів, ЦФВ;
3) для проектів, бізнес-напрямків;
Загальний бюджет являє собою скоординований по всіх підрозділах або функціям план роботи для організації в цілому. Він складається з двох основних бюджетів – операційного і фінансового бюджетів та допоміжних.
Операційний бюджет – це сукупність бюджетів затрат i доходів, які забезпечують складання бюджету прибутку.
До операційних бюджетів належать:
1) бюджет продажів;
2) бюджет виробництва;
3) бюджет прямих матеріальних затрат;
4) бюджет прямих витрат на оплату праці;
5) бюджет виробничих накладних затрат;
6) бюджет комерційних витрат;
7) бюджет управлінських витрат;
Фінансовий бюджет – сукупність бюджетів, які відображають заплановані кошти і фінансовий стан підприємства.
Фінансовий бюджет складається з:
1) бюджету доходів та витрат;
2) бюджету руху грошових коштів;
3) бюджетного балансу.
Допоміжні бюджети:
- інвестиційний бюджет;
- бюджет руху дебіторської та кредиторської заборгованості.
Послідовність формування основного бюджету зручно представити у виді блок-схеми (Рис. 1). Дана блок-схема не відображає всі можливі взаємозв'язки між бюджетами, але описує логічну послідовність процесу бюджетування.
Бюджетування здійснюється, як правило у такій послідовності:
1. ознайомлення відповідальних за бюджет осіб з основними напрямами політики підприємства;
2. визначення основних обмежувальних факторів;
3. обґрунтування та підготовка бюджету прошарків;
4. складання бюджетів;
5. обговорення бюджетів із вищим керівництвом;
6. координація та аналіз обговорених бюджетів;
7. затвердження бюджетів.
Управління бюджетним процесом здійснює бюджетний комітет – орган, що постійно діє і займається детальною перевіркою стратегічних виробничих та фінансових планів, дає рекомендації, розв'язує протиріччя і оперативно вносить корективи в діяльність компанії. У нього, як звичайно, входять керівники верхньої ланки, які утворюють консультативну групу, до діяльності якої також можуть бути залучені і зовнішні консультанти., які можуть бути залучені до такої діяльності.
Бюджетний комітет як головний орган виконує такі функції:
1) вибір бюджетної політики;
2) вивчення бюджетних показників, підготовлених керівниками підрозділів;
3) перегляд бюджетних показників (якщо необхідно) та їх затвердження;
4) аналіз запропонованих бюджетів і підготування рекомендацій.
Управління бюджетом починається як правило з призначення директора з питань бюджету. Він відповідає за підготовчий процес, стандартизацію проектних форм, збирання і зіставлення даних, перевірку інформації, подання звітів. Директором з питань бюджету, як звичайно, призначають фінансового директора. Він є штатним експертом і координує дії підрозділів.
Наприкінці звітного періоду неодмінно складають звіти про виконання бюджетів (у структурних підрозділах і на підприємстві загалом), які є основою для здійснення бюджетного контролю. У звітах порівнюють фактичні показники із запланованими, розраховують відхилення від бюджету і дають пояснення до них.