
- •Тема №2 Біологічна роль Карбону
- •1. Актуальність
- •2. Навчальні цілі:
- •3. Матеріали позааудиторної самостійної роботи
- •3.1. Міждисциплінарна інтеграція:
- •3.2. Зміст теми
- •3.3. Матеріали для самоконтролю:
- •1. Актуальність теми
- •2. Навчальні цілі
- •3. Матеріали позааудиторної самостійної роботи
- •3.1. Міждисциплінарна інтеграція:
- •3.2. Зміст теми
- •3.3. Матеріали для самоконтролю:
- •1. Актуальність теми
- •2. Навчальні цілі:
- •3. Матеріали позааудиторної самостійної роботи
- •3.1. Міждисциплінарна інтеграція:
- •3.2. Зміст теми
- •Ізомерія комплексних сполук
- •3.3. Матеріали для самоконтролю:
- •1. Актуальність теми
- •2. Навчальні цілі:
- •3. Матеріали позааудиторної самостійної роботи
- •3. 1. Міждисциплінарна інтеграція
- •3.2. Зміст теми
- •3.3. Матеріали для самоконтролю:
- •1.Актуальність теми
- •2. Навчальні цілі:
- •3. Матеріали позааудиторної самостійної роботи
- •3.1. Міждисциплінарна інтеграція :
- •3.2.Зміст теми
- •Об”ємна концентрація
- •3.3.Матеріали для самоконтролю:
- •1. Актуальність теми
- •2. Навчальні цілі:
- •3. Матеріали позааудиторної самостійної роботи
- •3.1. Міждисциплінарна інтеграція
- •3.2. Зміст теми
- •3.3. Матеріали для самоконтролю:
- •1. Актуальність теми
- •2. Навчальні цілі:
- •3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи
- •Міждисциплінарна інтеграція
- •3.2. Зміст теми
- •3.3. Матеріали для самоконтролю:
2012 Самостійна робота , біонеорг хімія Сестр справа
Методичні рекомендації
для позааудиторної самостійної роботи студентів
з навчальної дисципліни „Медична хімія”
(біонеорганічна)
Спеціальність: 5.12010102 Сестринська справа
Семестр: III
Кількість навчальних годин: 17
№ п/п |
Кількість годин ПСРС |
Назва теми |
Рекомендована література (підручник, сторінки) |
1 |
2 |
Хімічні властивості s-елементів |
[1] с.109-113 [2] с.5-14 [4] т.№1 |
2 |
2 |
Біологічна роль Карбону. |
[1] с.144-147 [4] т.№2 |
3 |
2 |
d-Елементи- метали життя |
[1] с.138-144 [2] с.14-18 [4] т.№3 |
4 |
2 |
Ізомерія комплексних сполук |
[1] с.82-84 [5] с.203-205 [4] т.№4 |
5 |
2 |
Окисно-відновні реакції
|
[1] с.101-106 [2] с.99-103 [4] т.№5 |
6 |
2 |
Способи вираження кількісного складу розчинів. Розрахунок масової частки розчиненої речовини. |
[1] с.27-28 [2] с.28-30 [4] т.№6 |
7 |
1 |
Розрахунок молярної концентрації, молярної конц. еквівалента, титру |
[1] с.28-30 [2] с.30-31 [4] т.№6 |
8 |
2 |
Сильні та слабкі електроліти
|
[1] с.47-50 [5] с.170-172 [4] т.№7 |
9 |
2 |
Гідроліз солей |
[1] с.57-60 [2] с.42-44 [4] т.№8 |
|
17 |
|
|
ПСРС: Тема №1 Хімічні властивості s-елементів
Питання для самостійної роботи з навчальною літературою:
1.Місце s-елементів у періодичній системі.
2.Будова атомів s-елементів.
3. Написати рівняння реакцій що підтверджують хімічні властивості
s-елементів,зокрема:
а) відновні властивості: взаємодія з киснем, галогенами, воднем, сіркою,
фосфором, вуглецем, азотом;
б) взаємодія з водою;
в) взаємодія з кислотами;
г) взаємодія з розчинами солей;
д) якісні реакції катіонів Na+, К+, Мg2+, Са2+.
ПСРС: Тема №2 Біологічна роль Карбону
Питання для самостійної роботи з навчальною літературою:
1.Будова атома Карбону-нормальний і збуджений стан.
2.Особливості будови зовнішнього енергетичного рівня атома Карбону.
3.Чому атом Карбону утворює таку велику кількість хімічних сполук?
4.Сполуки Карбону- СО2, Н2СО3, солі карбонатної кислоти, органічні
речовини, їх біологічна роль.
5.Джерела утворення СО2 в природі, побуті і промисловості;
6.Карбон вважають найважливішим біоелементом на Землі. Чому?
7.Чим загрожує людству порушення балансу у природному колообігу Карбону?
Тема №2 Біологічна роль Карбону
1. Актуальність
Біологічна хімія-це наука про хімію життя. Результати її досліджень переконують, що всі живі організми належать до відкритих термодинамічних систем і підпорядковуються основним їх законам.
У живих організмах тварин і людини виявлено понад 80 хімічних елементів. Із великої кількості хімічних елементів найчастіше в живих організмах зустрічається 18. Шість елементів – С, О, Н, N, S, Р – є основою всіх біологічних систем, так як входять до складу білків та НК.
Їх назва-органогени.
Життя на планеті Земля сформувалось на основі сполук Карбону.
Карбон – один із найбільш розповсюджених хімічних елементів, основа всього живого на Землі.
2. Навчальні цілі:
В результаті самостійної роботи студент повинен
Знати:
біогенні елементи, що входять до складу живих організмів;
будову атома Карбону – нормальний та збуджений стан;
основні неорганічні сполуки Карбону;
хімізм процесу фотосинтезу та його значення;
склад атмосферного повітря;
біологічну роль Карбону та його неорганічних сполук;
вплив господарської діяльності людини на довкілля, його сучасний стан та охорона.
3. Матеріали позааудиторної самостійної роботи
3.1. Міждисциплінарна інтеграція:
Медична біологія.
Тема: Взаємозв”язок індивідуального та історичного розвитку.
Біосфера та людина.
3.2. Зміст теми
Тваринний і рослинний світи перебувають у постійному і тісному зв”язку з біосферою. І, хоч деякі елементи входять в склад живих організмів у мінімальних кількостях, вони відіграють важливу роль у процесах їх життєдіяльності.
В живому організмі елементи розподілені нерівномірно. Всі хімічні елементи з відомою фізіологічною функцією, незалежно від їх кількісного вмісту в організмі – називають біотиками.
Біотики-це макро- та мікроелементи, які постійно містяться в певних органах і в випадку їх дефіциту порушується нормальне функціонування організму.
Біотики поділяють на три групи:
до 1групи відносять елементи, які постійно перебувають в організмі, беруть участь в обміні речовин, входять до складу хімічних та біохімічних сполук і створюють фізико-хімічні умови для перебігу фізіологічних процесів – C, H, O, N, Р, S, Са, Na,Mg, K, Cl.
до 2 групи відносять елементи, що беруть участь у процесах обміну і в більшості випадків є біокаталітичними елементами або входять до структури ферментів – Сu, Zn, Мn , Со, Fе, J.
до 3 групи відносять елементи, які пригнічують життєздатність мікробів – Аs , Нg , Sb .
Елементи, які постійно містяться в організмі і необхідні для нормального його функціонування, називають життєво необхідними.
Життя на планеті Земля сформувалось на основі сполук Карбону.
Карбон – один із найбільш розповсюджених хімічних елементів, основа всього живого на Землі.
Визнання карбону хімічним елементом сталося в 1775 році, завдяки роботам французького вченого А. Лавуазьє.
За вмістом у земній корі Карбон займає 17-е місце. Значення Карбону надзвичайно велике, оскільки його сполуки є основою всіх живих організмів. В середньому живі організми, що складають біосферу, на 18 % (ваг.) складаються з Карбону (в тілі людини – 19, 37 % С).
Масова частка Карбону на Землі порівняно незначна, становить 0,1 %. Він зустрічається в природі як у вільному стані в вигляді простих речовин (алмаз, графіт), так і в зв’язаному- у вигляді численних мінералів: карбонатів, нафти, торфу, сланців, природного газу, вугілля тощо. Карбон міститься в атмосферному повітрі у вигляді вуглекислого газу (об’ємна частка СО2 0,03 %). Окрім того, всі рослинні і тваринні організми складаються з речовин, в утворенні яких головна роль належить Карбону.
У гідросфері оксид карбону (IV) СО2 у розчинному вигляді міститься в деяких мінеральних водах (Свалява. Луганська, Єсентуки, Боржомі).
Сполуки, що містять у своєму складі Карбон називаються органічними.
Виняток становлять оксиди карбону - карбіди, карбонатна кислота, карбонати та деякі інші сполуки Карбону, що вважаються неорганічними.
Живі організми є ніби хімічними лабораторіями, де утворюються і розкладаються органічні речовини.
Природні сполуки, до складу яких входить Карбон, постійно зазнають змін, внаслідок яких здійснюється його колообіг. Важлива роль у колообігу карбону належить оксиду карбону (IV), що входить до складу атмосфери Землі. Цей газ надходить в атмосферу внаслідок багатьох процесів: виверження вулканів, горіння палива, розкладання вапняку, дихання людини, тварин і рослин, процесів бродіння і гниття.
З повітря СО2 у значних кількостях поглинається наземними рослинами та фіто- планктоном Світового океану. Процес поглинання СО2 відбувається тільки на світлі – фотосинтез, внаслідок якого утворюються органічні сполуки, що містять Карбон.
Внаслідок фотосинтезу в атмосферу виділяється кисень О2:
hv
nCO2 + m H2 O → Сn (H2O) m + n O2
хлорофіл
Через різке збільшення спалювання різних видів палива вміст СО2 в атмосфері дедалі збільшується, а вміст кисню зменшується. Порушення рівноваги між вмістом кисню і вуглекислого газу в атмосфері може призвести до “парникового ефекту” (шар СО2 відіграє таку саму роль, як скло в теплиці). Це явище доволі загрозливе.
Вуглекислий газ вільно пропускає на землю випромінювання Сонця, але сильно затримує теплове випромінювання Землі. Порушується нормальна тепловіддача Землі у космічний простір, а це спричиняє потепління клімату. Потепління клімату Землі може викликати танення льодовиків і призвести до підвищення рівня Світового океану.
Вуглекислий газ із атмосфери поглинається також водою Світового океану й реагує з гірськими породами під час їх руйнування. При цьому утворюються вапняки (Са СО3 ), доломіти (Са СО3 · Мg СО3) та інші карбонати.
Головним регулятором співвідношення вуглекислого газу і кисню в атмосфері Землі є фотосинтез. Ще 50 років тому це співвідношення було оптимальним: об’ємна частка кисню в атмосфері становила 21 %, вуглекислого газу 0,03 %. Нині нормальне співвідношення порушується.
Господарська діяльність людини, з одного боку, призводить до посилення викидів СО2 в атмосферу, а з другого – до знищення “природних лабораторій” в яких здійснюється фотосинтез, тобто поглинається СО2 (вирубування лісів, масова загибель фітопланктону тощо).
Отже, нині проблема охорони навколишнього середовища, у тому числі і повітря, дуже гостра, без її розв’язання людство не зможе вижити.