Тема: Мутаційна мінливість План

1. Класифікація мутацій

2. Геномні мутації

3. Хромосомні мутації

4. Генні мутації та процеси репарації

5. Мутагенні фактори середовища

Література

1. Лишенко І.Д. Генетика з основами селекції. – К.: Вища школа, 1994.

2. Стрільчук С.І., Демидов С.В., Бердишев Г.Д. та ін. Генетика з основами селекції. – К.: Фітосоціоцентр, 2000.

3. Тоцький В.М. Генетика.– Одеса: Астропринт, 2002.

4. Гершензон С.М. Мутации. – Киев: Наукова думка, 1991.

5. Хесин Р.Б. Непостоянство генома. – М.: Наука, 1985.

1. Класифікація мутацій

На минулій лекції ми розглянули явище мінливості. Мінливість поділяють на спадкову та не спадкову або модифікаційну мінливість. Спадкова мінливість поділяється на комбінаційну і мутаційну. Ознайомилися з основними механізмами виникнення і значенням комбінаційної мінливості в еволюції і селекції.

Мутаційна мінливість пов’язана із спадковими змінами генетичного матеріалу. Мутаційна теорія була сформульована в роботах голландського вченого Г. де Фріза у 1901-1903 рр. Основні її положення такі:

1. Мутації виникають раптово, стрибкоподібно.

2. Нові форми стійкі.

3. Мутації являють собою якісні зміни

4. Мутації різноспрямовані і можуть бути як корисними так і шкідливими.

5. Ймовірність знаходження мутації залежить від кількості досліджених особин.

6. Подібні мутації можуть виникати неодноразово.

Положення мутаційної теорії Г. де Фріза вірні і в наш час, хоча він помилково вважав, що мутації можуть відразу давати початок новим видам без рекомбінації і дії добору.

Відомо багато принципів класифікації мутацій. Розглянемо основні з них:

1. За характером зміни генотипу розрізняють:

1. Генні мутації, або точкові.

2. Хромосомні мутації – структурні перебудови хромосом.

3. Геномні мутації, пов’язані зі зміною кількості хромосом.

2. За виявом у гетерозиготи:

1. Домінантні мутації

2. Рецесивні мутації

3. За характером зміни фенотипу:

1. Морфологічні – мутації, які проявляються ?змінами, будови клітин, тканин та органів, структури колоній прокаріотів. (рис. 1)

2. Біохімічні – мутації, для яких встановлено порушення основних процесів метаболізму на білковому рівні.

3. Поведінкові – супроводжуються порушеннями поведінкових реакцій організму.

4. За умовами виникнення:

1. Спонтанні мутації, тобто ті, що виникли без видимих причин або зусиль дослідника.

2. Індуковані – ті, що виникли під впливом певних експериментальних факторів.

5. За відхиленням від нормального фенотипу:

1. Прямі мутації – від норми до мутантного фенотипу.

2. Зворотні мутації – від мутантного фенотипу до норми.

6. За локалізацією в клітині:

1. Ядерні

2. Цитоплазматичні (мутації позаядерних генів).

7. За можливістю успадкування

1. Генеративні, тобто індуковані у статевих клітинах.

2. Соматичні, індуковані в соматичних клітинах.

Прикладом соматичних мутацій є строкатолистість багатьох рослин, забарвлені сектори зерен кукурудзи, наведені на рис.2 соматичні мутації зберігаються лише при вегетативному розмноженні, генеративні передаються при статевому розмноженні.

8. За дією на життєздатність організму:

1. Корисні

2. Нейтральні

3. Шкідливі, які знижують життєздатність їх носіїв у різній мірі до повної загибелі.

Переважна більшість (за різними оцінками, до 80%) мутацій є шкідливими із різним ступенем впливу.