- •Концепція навчання української мови в системі профільної освіти
- •І. Сутність, мета і завдання профільного навчання української мови
- •Іі. Принципи профільного навчання української мови
- •Ііі. Структура профільного навчання української мови
- •Іv. Форми організації профільного навчання
- •V. Допрофільне навчання
- •Vі. Умови реалізації концепції
І. Сутність, мета і завдання профільного навчання української мови
Профільне навчання української мови – це різновид диференційованого навчання, що передбачає врахування освітніх потреб, нахилів та здібностей учнів з метою професійного самовизначення старшокласників і реалізується через мету, завдання, зміст та структуру з використанням своєрідних антропоорієнтованих технологій навчання, зокрема активного та інтерактивного спрямування.
Мета курсу української мови в школах філологічного профілю полягає в підвищенні загальнолінгвістичного рівня учнів, розширенні диференційованого навчання відповідно до запитів і здібностей старшокласників, формуванні вмінь самостійно здобувати лінгвістичні знання, працювати з науковою й довідковою філологічною літературою, стимулюванні інтересу до слова, розвиткові гуманітарного мислення й мовного чуття, що спирається на філологічну компетентність.
Навчальні завдання:
реалізація функціонально-стилістичного аспекту навчання мови як пріоритетного, що вивчає мову в її суспільному використанні, стилістичну систему та її мовленнєвий потенціал;
використання положень загального мовознавства як науки про природну людську мову в усіх її вимірах: будову, функції і розвиток, зв’язок мовознавства з філософією, історією, логікою, соціологією, етнолінгвістикою, герменевтикою, психолінгвістикою, семіотикою, інформатикою та прикладною лінгвістикою;
психофізичні основи взаємозв’язку мови і мислення, розрізнення мови і мовлення, системний характер мови, мовні рівні, нормативність мови і мовлення, суспільні функції мови, розвиток мови в часі, засвоєння загальних понять за двома напрямами: усвідомлення мови як явища соціального, лінгвістичного, психологічного поняття про рідну мову, усвідомлення рідної мови;
риторизація навчального процесу як шлях до формування філологічної компетентності;
інтегрування знань учнів з української мови й літератури з метою усвідомленого формування мовної картини світу учнів;
упровадження систематичних історичних коментарів, довідок, спостережень над мовою в різних стилях і жанрах мовлення, що забезпечить ґрунтовні філологічні знання;
залучення старшокласників до систематичної пошуково-дослідницької діяльності;
удосконалення комунікативних умінь і навичок старшокласників з метою подальшої підготовки їх до активного спілкування.
Профільне навчання учнів філологічного профілю здійснюється на основі когнітивно-комунікативного підходу, який забезпечує ґрунтовні знання мовної системи, пізнання мовних явищ у їх функціонуванні і формування комунікативних умінь і навичок. Зміст навчання полягає в поєднанні лінгвістичної освіти й вихованні комуніканта – людини, здатної й готової до спілкування в різних життєвих ситуаціях і сферах людської діяльності. Тут переважає подальша спеціалізація знань, умінь і навичок.
За умов профільного навчання філологічного напряму «мова освоюється одночасно як предмет вивчення і засіб навчання, що зумовлює своєрідність побудови змісту навчання та добір відповідних форм його реалізації» [8, с.35]. Курс мови в класах філологічного напряму включає систему знань із загального мовознавства, історії української мови, діалектології, етимології, стилістики, культури мовлення та риторики. Він сприяє розвиткові науково-пошукових здібностей учнів, поглиблює їхню мовленнєву підготовку.
Мета вивчення курсу української мови в школах нефілологічного профілю полягає в узагальненні й систематизації знань, набутих учнями у процесі вивчення основного курсу української мови, а також їх поглибленні відповідно до вимог, що ставляться перед абітурієнтами і студентами середніх та вищих навчальних закладів нефілологічного профілю, піднесенні культури мовлення учнів, насамперед через удосконалення вмінь ефективного оперування мовними й мовленнєвими знаннями, зокрема стилістичними, текстотворчими, дискурсними, риторичними.
Навчальні завдання:
виховання в учнів почуття національної свідомості, що значною мірою сприяє підвищенню мотивації вивчення української мови;
забезпечення високого рівня володіння державною мовою в професійному дискурсі;
формування мовної, мовленнєвої, предметної, прагматичної, соціокультурної компетентності учнів на основі свідомого опанування мовної і мовленнєвої теорії;
корекція грамотності старшокласників;
збагачення словникового запасу учнів термінологічною лексикою та фразеологією;
удосконалення мовленнєвих умінь і навичок, що забезпечать подальший розвиток комунікативної компетентності учнів.
Профільне навчання в нефілологічних класах зорієнтоване на практичне оволодіння українською мовою, оскільки вона є засобом навчання, набуття знань, умінь і навичок з усіх шкільних дисциплін. Зміст навчання української мови в класах цього профілю включає насамперед роботу над усним і писемним мовленням учнів, збагаченням їхнього лексико-фразеологічного запасу, аналізом текстів різних типів і стилів та побудовою власних висловлювань діалогічної і монологічної структури.
У профільному навчанні нефілологічного напряму переважає комунікативно-діяльнісний підхід, що передбачає підготовку учнів до повсякденної мовленнєвої діяльності. Це впливає і на зміст навчання: перевага надається подальшому вдосконаленню умінь і навичок практичного користування мовою, розвиткові усіх видів комунікативної компетенції – мовленнєвої, мовної, соціокультурної та діяльнісної (стратегічної).
