
- •Концепція навчання української мови в системі профільної освіти
- •І. Сутність, мета і завдання профільного навчання української мови
- •Іі. Принципи профільного навчання української мови
- •Ііі. Структура профільного навчання української мови
- •Іv. Форми організації профільного навчання
- •V. Допрофільне навчання
- •Vі. Умови реалізації концепції
Концепція навчання української мови в системі профільної освіти
(проект)
Вступ
Концепція профільного навчання української мови в старшій школі спирається на основні положення Конституції України, Закони України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти, навчально-виховні концепції, зокрема концепції когнітивної й комунікативної методики навчання української мови та концепцію профільного навчання в старшій школі, затверджену рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України (№10/12-21 від 25.09.2003 р.).
Відповідно до Державного стандарту базової повної середньої освіти, з урахуванням Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти, завданнями освітньої галузі в старшій школі є подальший розвиток базових лексичних, граматичних, культуромовних, стилістичних, орфоепічних, правописних умінь і навичок на основі узагальнення й поглиблення знань учнів про мову як суспільне явище, вироблення комунікативних умінь і навичок ефективного спілкування в різних життєвих ситуаціях.
За Концепцією профільного навчання в старшій школі виділено такі основні напрями профілізації: суспільно-гуманітарний, природничо-математичний, технологічний, художньо-естетичний, спортивний. Своєрідність профільного навчання мови в старших класах полягає в розмежуванні філологічного (у межах суспільно-гуманітарного напряму) та нефілологічного профілів.
Провідна ідея концепції полягає у створенні умов для формування комунікативної компетентності випускника профільної школи, що передбачає вміння вільно, комунікативно доречно користуватися українською мовою в різних життєвих ситуаціях, насамперед у подальшому професійному спілкуванні, акумулювати в собі національні мовні традиції, комунікативну етику, поважати й шанувати мову свого народу.
Кожний з означених профілів має свої завдання, що спричиняє необхідність варіативних програм і підручників.
Філологічний профіль зорієнтований на поглиблення лінгвістичної компетенції учнів, формування в них наукового світогляду, проникнення в сутність лінгвальної дійсності, що функціонує у двох іпостасях – мові й мовленні.
Нефілологічний профіль забезпечує на основі системи знань про мову як засіб мислення і спілкування розвиток мовної особистості, яка володіє мовленнєвими уміннями й навичками з метою спілкування.
Єднає обидва профільні напрями те, що вони сприяють пізнанню учнями мовної картини світу, формують комунікативну мовленнєву, мовну, соціокультурну та діяльнісну компетенцію.
Профільне навчання в старших класах допомагає учням удосконалювати вміння й навички в усіх видах мовленнєвої діяльності й розвиватися як мовній особистості.
Зміст профільного навчання випливає із Державного стандарту мовної освіти в Україні. Базові знання мови, набуті учнями в основній школі, становлять інваріантну складову і є опорними для профільного навчання філологічного і нефілологічного напрямів.
Змістом профільного навчання української мови в старших класах є спеціальні курси і факультативи, що суттєво доповнять інваріатну його складову. Частина з них реалізується в допрофільному навчанні.
Тематика спецкурсів і факультативів для обох профілів рекомендована Міністерством освіти і науки України [4, с.36-38].