Кримінальне право України

Загальна частина.

Тема 1

Поняття і принципи кримінального права.

Поняття кримінального права.

Принципи кримінального права.

Законодавство до теми:

Ст.. 1 - 3, 11, 18 Кк.

Поняття кримінального права

Кримінальне право - це галузь права, що регулює суспільні відносини, котрі

виникають з приводу особливо небезпечних діянь, здатних порушувати умови

нормального життя людей.

При найближчому розгляді даного визначення слід мати на увазі таке. Визначати які діяння відносяться до

"особливо небезпечних діянь, здатних порушувати умови нормального життя людей" і встановлювати

порядок суспільних відносин, що виникають з приводу вказаних діянь - це виключна прерогатива

законодавчого органу. Так передбачено ст.. 92 Конституції України, Законодавчий орган держави здійснює цю

прерогативу через прийняття законів, які відповідно і називаються - закони про кримінальну відповідальність.

В Україні закони про кримінальну відповідальність кодифіковані, тобто мають вигляд Кримінального кодексу,

який прийнято 5 квітня 2001 року.

Суспільні відносини, що виникають із факту вчинення злочину і регулюються нормами кримінального права,

закріпленими в законі, називаються кримінальними правовідносинами.

Суб'єктами кримінального право відношення є - з одного боку - держава в особі її органів правосуддя, а з

іншого - особа, що вчинила злочин.

Змістом такого право відношення є наступні права і обов'язки:

а) право і обов'язок органів правосуддя притягти винну особу до кримінальної відповідальності та призначити

їй відповідне покарання.

б) обов'язок винної особи понести передбачену законом відповідальність за вчинений злочин і відбути

призначене їй за злочин покарання та інші негативні юридичні наслідки засудження, а також право винної

особи на справедливе правосуддя. Основною функцією кримінальних правовідносин є притидія по-перше,

сваволі громадян, яка проявляється у вчинені злочину; по-друге, сваволі держави, її уповноважених органів,

при переслідуванні особи за вчинений злочин.

Поняттю кримінального прав має відповідати предмет кримінального права. Предметом кримінального права

є: по-перше, злочин, і по-друге, покарання за них.

Саме ті відносини, що виникають щодо:

1) визначення злочинів;

2) призначення покарання за їх вчинення регулюються кримінальним правом за нормами, закріпленими в

Кримінальному кодексі.

Іншим є предмет науки кримінального права і однойменної навчальної дисципліни:

1.історія розвитку кримінального законодавства;

2.чинне кримінальне законодавство;

3.практика застосування кримінального законодавства, засоби підвищення його ефективності та

шляхи вдосконалення;

4.кримінальне законодавство зарубіжних країн;

5.доктринальне обґрунтування та експертиза чинних законів та їх юристів

Київський університет права НАН України – Кримінальне право України – Загальна частина

Принципи кримінального права

6.

Принципи законодавчого визначення злочину (

Таким чином виключається застосування кримінального закону за аналогією, тобто коли для діяння, що

прямо не передбачене в кримінальному кодексі застосовується норма, яка передбачає аналогічне діяння (ч. 4

ст. 3 КК).

Цей принцип ще називають принципом законності. В Конституції ч. 2 ст. 5 "Ніхто не може відповідати за

діяння, які на час вчинення не визнавалися правопорушеннями".

7.Принципи особистої відповідальності - це принцип власне кримінально-правовий. Він не

характерний для таких галузей права, де можлива відповідальність і за дії інших осіб (наприклад, в

цивільному праві - власників джерел підвищеної небезпеки чи батьків за шкоду, заподіяну їх дітьми).

Кримінальна відповідальність особи можлива лише за її власні дії. Ніхто не може бути притягнутий до

кримінальної відповідальності за злочин, вчинений іншою особою (ч. 2 ст. 61 Конституції "юридична

відповідальність особи, має індивідуальний характер". Цей принцип безпосередньо випливає їз змісту ст.. 2,

18 КК.

8.

Принцип винної відповідальності.

Кримінальна відповідальність настає лише за наявності вини особи (ст. 2 КК).

Невинно заподіяна шкода (casus), незалежно від її тяжкості, злочином не визнається і кримінальної

відповідальності не тягне. На відміну від кримінального права цивільне право допускає випадки цивільно-

правової відповідальності без вини.

9.Принцип відповідності покарання вчиненому злочину, або його ще називають принципом

справедливості.

Важливий, але досягнення відповідності покарання тяжкості злочину можливе за умови досконалості як

законодавства, так і правозастосовчої діяльності

10.Принцип гуманізму (ст. 50 КК "покарання не має на меті завдавати фізичних страждань

або принижувати людську гідність").

Різні правознавці регулюють і інші принципи кримінального права. Але ті, що наведені вище відзначаються

більшістю з них.

Законодавство України про кримінальну

відповідальність

Поняття законодавства про кримінальну відповідальність

як джерела кримінального права.

Законодавство до теми:

1) ст.. 3 - 10 КК України.

2) Ст.. 9, 58 Конституції.

Поняття законодавства про кримінальну відповідальність як джерела кримінального права

Відповідно до ст.. 3 КК Законодавства України про кримінальну відповідальність становить КК України на

загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Закони про кримінальну відповідальність прийняті

після набуття чинності КК, включаються до КК. Після набуття ними чинності.

Злочинність діяння а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки КК.

В ст.. 3 також зазначається, що Закони України про кримінальну відповідальність повинні відповідати

положення, що містяться в чинних міжнародних договорах, згоду на обов'язковість яких надано Верховною

Радою.

Отже, законодавство України про кримінальну відповідальність - це кодифіковане у вигляді Кримінального

кодексу законодавство, що визначає які суспільно небезпечні діяння є злочинами. Це законодавство,

ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права, і по-друге,

повинно відповідати положенням, що містяться в чинних міжнародних договорах згоду на обов'язковість яких

надано Верховною Радою.

За наявності цих ознак - вказане законодавство являється джерелом кримінального права.

Система загальної частини КК

На початок теми

В новому КК декриміналізовано 36 статей, тепер в ньому 44 номера статей, замість 263-х як в старому.

Загальна частина нового КК складається з 15-ти розділів, які включають 108 статей.

Розділ I. Загальні положення.

Ст. 1. Завдання Кримінального кодексу України.

Ст. 2. Підстава кримінальної відповідальності.

Розділ II. Закон про кримінальну відповідальність.

Ст. 3. Законодавство України про кримінальну відповідальність.

Ст. 4. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі.

Ст. 5. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.

Ст. 6. Чинність закону про кримінальні відповідальність, щодо злочинів, вчинених на території України.

Ст. 7. Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених громадянами України або

особами без громадянства за межами України.

Ст. 8. Чинність закону про кримінальну відповідальність щодо злочинів, вчинених іноземцями або особою без

громадянства за межами України.

Ст. 9. Правові наслідки засудження особи за межами України.

Ст. 10. Видача особи, яка обвинувачується у вчинені злочин, та особи, яка засуджена за вчинення злочину.

Розділ III. Злочини, його види та стадії.

Ст. 11. Поняття злочину.

Ст. 12. Класифікація злочинів.

Ст. 13. Закінчений та незакінчений злочин.

Ст. 14. Готування до злочину.

Київський університет права НАН України – Кримінальне право України – Загальна частина

Ст. 15. Замах на злочин.

Ст. 16. Кримінальна відповідальність за незакінчений злочин.

Ст. 17. Добровільна відмова при незакінченому злочині.

Розділ IV. Особа, яка підлягає кримінальній відповідальності (суб'єкт злочину).

Ст. 18. Суб'єкт злочину.

Ст. 19. Осудність.

Ст. 20. Обмежена осудність.

Ст. 21. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю,

наркотичних засобів або інших одурманюючих речей.

Ст. 22. Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність.

Розділ V. Вина та її форми.

Ст. 23. Вина.

Ст. 24. Умисел і його види.

Ст. 25. необережність та її види.

Розділ VI. Співучасть у злочині.

Ст. 26. Поняття співучасті.

Ст. 27. Види співучасників.

Ст. 28. Вчинення злочину групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або

злочинною організацією.

Ст. 29. Кримінальна відповідальність співучасників.

Ст. 30. Кримінальна відповідальність організаторів та учасників організованої групи чи злочинної організації.

Ст. 31. Добровільна відмова співучасників.

Розділ VII. Повторність, сукупність та рецидив злочинів.

Ст. 32. Повторність злочинів.

Ст. 33. Сукупність злочинів.

Ст. 34. Рецидив злочинів.

Ст. 35. Правові наслідки повторності, сукупності та рецидиву злочинів.

Розділ VIII. Обставини, що виключають злочинні діяння.

Ст. 36. Необхідна оборона.

Ст. 37. Уявна оборона.

Ст. 38. Затримання особи, що вчинила злочин.

Ст. 39. Крайня необхідність.

Ст. 40. Фізичний або психічний примус.

Ст. 41. Виконання наказу або розпорядження.

Ст. 42. Діяння пов'язане з ризиком.

Ст. 43. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованих

груп чи злочинної організації.

Розділ IX. Звільнення від кримінальної відповідальності.

Ст. 44. Правові наслідки та порядок звільнення від кримінальної відповідальності.

Ст. 45. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.

Ст. 46. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.

Ст. 47. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки.

Ст. 48. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки.

Ст. 49. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. Розділ X.

Покарання та його види.

Ст. 50. Поняття покарання та його мета.

Ст. 51. Види покарань

Ст. 52. Основні та додаткові покарання.

Ст. 53. Штраф.

Ст. 54. Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

Ст. 55. Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Ст. 56. Громадянські роботи.

Ст. 57. Виправні роботи.

Ст. 58. Службові обмеження для військовослужбовців.

Ст. 59. Конфіскація майна.

Ст. 60. Арешт.

Ст. 61. Обмеження волі.

Ст. 62. Тримання в дипциплінному батальйоні військовослужбовців.

Ст. 63. Позбавлення волі на повний строк.

Ст. 64 Довічне позбавлення волі.

Розділ XI. Призначення покарання.

Ст. 65. Загальні засади призначення покарання.

Ст. 66. Обставини, які пом'якшують покарання.

Ст. 67. Обставини, які обтяжують покарання.

Ст. 68. Призначення покарання за незакінчений злочин, вчинений у співучасті.

Ст. 69. Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом.

Ст. 70. Призначення покарання за сукупністю злочинів.

Ст. 71. Призначення покарання за сукупністю вироків.

Ст. 72. Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення.

Ст. 73. Обчислення строків покарання.

Розділ XII. Звільнення від покарання та його відбування.

Ст. 74. Звільнення від покарання та його відбування.

Ст. 75. Звільнення від відбування покарання з випробовуванням.

Ст. 76. Обов'язки, які покладає суддя на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням.

Ст. 77. Застосування додаткових покарань у разі звільнення від відбування основного покарання з

випробовуванням.

Ст. 78. Правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробовуванням.

Ст. 79. Звільнення від відбування покарання з випробовуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком

до семи років.

Ст. 80. Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання

обвинувачувального вироку.

Ст. 81. Умовно-дострокове звільнення

Ст. 82. Заміна невідбутої частини покарання більш м'якою.

Ст. 83. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок та дітей віком до трьох років.

Ст. 84. Звільнення від покарання за хворобою.

Ст. 85. Звільнення від покарання на підставі закону України про амністію або акт про помилування.

Ст. 86. Амністія.

Ст. 87. Помилування.

Розділ XIII. Судимість.

Ст. 88. Правові наслідки судимості.

Ст. 89. строки погашення судимості.

Ст. 90. Обчислення строків погашення судимості.

Ст. 91. Зняття судимості.

Розділ XIV. Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування.

Ст. 92. Поняття та мета примусових заходів медичного характеру.

Ст. 93. Особи, до яких застосовуються примусові заходи медичного характеру.

Ст. 94. Види примусових заходів медичного характеру.

Ст. 95. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру.

Ст. 96. Примусове лікування.

Розділ XV. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.

Ст. 97. Звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного

характеру.

Ст. 98. Види покарань.

Ст. 99. Штраф.

Ст. 100. Громадські та виправні роботи.

Ст. 101. Арешт.

Ст. 102. Позбавлення волі на повний строк.

Ст. 103. Призначення покарання.

Ст. 104. Звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Ст. 105. Звільнення від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру.

Ст. 106. Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків

давності.

Ст. 107. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Ст. 108. Погашення та зняття судимості.